Сімферополь – Благодійна організація «Фонд «Крим» в останні місяці раз у раз стає «ньюсмейкером». У доокупаційний період півострова про існування цього фонду та його діяльність знали люди, котрі розуміються на кримськотатарській проблематиці. Тепер ця назва на слуху, часто згадується в новинних стрічках, а з ім'ям голови фонду – Різою Шевкієвим – пов'язують безпрецедентні дії російської влади щодо некомерційної організації півострова.
Меджліс кримськотатарського народу за всі роки незалежності так і не був легалізований у правовому полі України. Частину юридичних функцій виконував благодійний «Фонду «Крим» – на його балансі, наприклад, була будівля, в якій більше десяти років розміщувався центральний офіс Меджлісу, а також редакція кримськотатарської газети «Авдет».
Саме ця будівля зараз стала предметом позапланової перевірки, яку провів «Держкомітет» з охорони культурної спадщини «Республіки Крим» на вимогу так званої прокуратури Криму. Офіційна причина перевірки – виконання охоронного договору, оскільки цей будинок є пам'яткою архітектури.
Результати перевірки не здивували спостерігачів. «Держкомітет» очікувано виявив грубі порушення вимог охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) народів Російської Федерації. Такими були визнані факт роботи в приміщеннях членів Меджлісу, редакції друкованого видання, а також ремонт в горищному приміщенні. В результаті був складений адміністративний протокол, в якому мовиться, що відповідно до частини 1 статті 7.13 КоАП Російської Федерації на генерального директора «Фонду «Крим» Різу Шевкієва накладається штраф до 400 тисяч рублів, а на юридичну особу – «Фонд «Крим» – до 5 мільйонів рублів.
Покарати рублем і публічною прочуханкою
Знаменно, що перевірки тоді ще Рескомітету з охорони культурної спадщини проводилися з 2004 року. Востаннє охоронний договір був продовжений в 2010 році, оскільки раніше претензій до фонду і його діяльності у відомства з охорони пам'яток історії не виникало.
Голова «Фонду «Крим» Різа Шевкієв упевнений, що справжня мета такої пильної уваги – не захист об'єкта культурного значення, а фактичне знищення благодійної організації, якого домагається прокремлівський уряд Криму.
«Ця перевірка – чергова атака. Виявлені, на їхню думку, порушення, навіть всі разом, не можуть підпадати під таку гучну статтю. Можна було «задовольнитися» якимись приписами усунути порушення», – вважає керівник благодійної організації.
Кримськотатарський активіст, голова Центрвиборчкому Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв упевнений, що дії Держкомітету з охорони культурної спадщини мають відразу кілька цілей.
«З одного боку, хочуть збанкрутити фонд, щоб привласнити собі майно Меджлісу, з іншого – показати, що буде з тими, хто виступає проти нинішньої влади. Логіка таких дій у тому, щоб повністю позбавити Меджліс навіть можливості фінансового підживлення», – вважає він.
До подібних висновків дійшли і експерти Кримської польової місії в результаті аналізу дій влади в рамках суперечки між прокуратурою Криму та благодійною організацією «Фонд «Крим», банківські рахунки якого продовжують бути заарештованими, а приміщення опечатаними.
«Створені формальні перешкоди для подальшої діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і «Фонду «Крим». Такі обмеження порушують свободу об'єднань, яка поширюється як на об'єднання зі статусом юридичної особи, так і на об'єднання осіб, які носять неюридичний характер», – вважають правозахисники.
Звинувачують за українськими законами, судять за російськими?
Юристи «Фонду «Крим» повідомили, що не згодні з висунутими звинуваченнями з боку Держкомітету з охорони культурної спадщини і мають намір опротестувати їх у суді.
Яскравим штрихом, який завершує картину правового абсурду в справі «Фонду «Крим», є наступний факт: звинувачуючи благодійну організацію, Держкомітет, проте, посилається на порушення... українського законодавства.
«Нам видали акт про адміністративні порушення, текст якого рясніє посиланнями на українські закони, – розповів у коментарі Крим.Реалії Різа Шевкієв. – Що цікаво, за порушення, які нібито сталися в період українського Криму, сьогоднішній уряд в особі Держкомохорони пам'ятників застосовує статті та каральні заходи Російської Федерації».
Чи зможе Меджліс працювати без фінансової підтримки?
Проблеми з фондом серйозно ускладнили роботу Меджлісу, визнають функціонери представницького органу кримськотатарського народу. Однак не до такої міри, щоб ставити питання про його існування.
«Меджліс існує завдяки підтримки народу, чиї інтереси представляє, а ця підтримка сьогодні як ніколи за останній час висока, – розповів заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. – Очевидно, що влада намірилися вибити з-під Меджлісу фінансово-матеріальну основу, прагнучи послабити його діяльність. Мабуть, вони вже запрограмовані діяти таким чином, хоча ми неодноразово пропонували їм інший варіант співіснування, але, напевно, в кремлівських кабінетах поки верховодить «партія війни». А місцеве керівництво хоче до кінця продемонструвати перевагу «переможця».
На його думку, подальша діяльність Меджлісу буде трансформуватися виходячи з реалій, і люди, задіяні в його роботі, в роботі Курултаю і всієї системи національного самоврядування, визначатимуться зі своєю подальшою участю.
«Але цього не треба боятися. Ми всі сьогодні проходимо якийсь тест на стійкість», – вважає Джелял.
Політолог Сергій Костинський вважає, що в результаті знищення «Фонду «Крим», а значить, і можливості вести господарську діяльність організацій система Меджліс-Курултай не припинить свого існування, а перелаштується з урахуванням агресивного зовнішнього середовища.
Інститути, якими є і Меджліс, і Курултай, – це не приміщення, це не господарська діяльність, це – відносиниСергій Костинський
«Якби російські спецслужби і силовики були знайомі з теорією громадських інститутів, то вони б знали, що інститути, якими є і Меджліс, і Курултай, – це не приміщення, це не господарська діяльність, це – відносини. І та робота, яка велася в рамках Меджлісу і Курултаю, продовжуватиметься, просто видозміниться, швидше за все, набуде форми, в якій існувала в роки депортації, форми національно-визвольного руху», – зазначив Костинський в інтерв'ю сайту Крим.Реалії.
Нагадаємо, 16 вересня 2014 року в будівлі Меджлісу кримськотатарського народу за адресою: вулиця Шмідта, 2, російські правоохоронці проводили обшук. У результаті були вилучені документи, протоколи, USB-флеш-накопичувачі, ісламська література і комп'ютери, особисті речі народного депутата України Мустафи Джемілєва.
17 вересня в будівлю Меджлісу нагрянули судові пристави з попередженням про арешт будівлі і ще шести об'єктів, що єя на балансі у «Фонду «Крим».
19 вересня будівля Меджлісу була опечатана. Після чого «прокуратура» направила до суду позов про виключення лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва із засновників благодійної організації «Фонд «Крим», в число яких, за словами голови організації, він не входив. Суд задовольнив вимогу прокуратури.
