Сімферополь – Учасник національного руху кримських татар, керівник відділу міжнародних зв'язків Меджлісу кримських татар Алі Хамзін в інтерв'ю для сайту Крим.Реалії згадував події нинішнього року, під час яких Росія приєднала до себе Крим, висловив думку з приводу того, хто винен у так званій кримській кризі та свої міркування стосовно того, яким може бути вихід із ситуації, що склалася.
– Хто винен у кримській кризі?
– Винні рівною мірою практично всі сторони цієї кризи, міжнародне співтовариство, і Росія, і Україна, і опозиція, яка себе сьогодні представляє в новій владі. А все починалося з того, що під час Майдану 21 лютого дійшли певної угоди, яка мала забезпечити якусь стабільність і з боку тієї влади, яка була на чолі з Януковичем, і з боку нових лідерів у майбутньому України – опозиції. Потрібно було зробити переконливі кроки, щоб Янукович не втік до Харкова, все почалося практично з цього. Не змогли реалізуватися ті угоди, які були ухвалені 21 лютого. Першим рішенням було скасування закону щодо російської мови. Потрібно було це? Ні, однозначно. Тому сталося те, що сталося.
Всі безвідповідально підійшли до Будапештського меморандуму: як Україна, так і гаранти. В результаті отримали те, що отримали
Ми добре знаємо, що всі держави, особливо США, Європейський Союз, а також Росія були гарантами Будапештського меморандуму 1994 року, коли вони вилучили в України 1780 ядерних боєголовок, що в своїй ціні становить близько трильйона доларів. Росія в односторонньому порядку приєднала до себе Крим. Але в той же момент, якщо взяти Сполучені Штати Америки, Європейський Союз і Англію, вони практично сьогодні демонструють нездатність привести все в статус-кво. Тобто кримська криза, я б сказав, кримськотатарська криза, яку ми зараз спостерігаємо, залежить від усіх цих сторін. Тому й сам Меджліс, можливо, не завжди діяв. Тому в кримській кризі винні всі сторони.
Не можу України подати як постраждалу, бо вона так бездарно поступилася 1780 ядерними боєголовками, що це було б взагалі неприйнятно для Росії, яка не пішла б на підписання такого договору. Боєголовки були здані, були отримані якісь порожні обіцянки, і в результаті вийшла загальносвітова криза. І не можна вказати тільки на одну сторону, тому що всі винні. Всі безвідповідально підійшли до Будапештського меморандуму: як Україна, так і гаранти. В результаті отримали те, що отримали.
Кримська криза почалася через те, що Україна не доклала достатньо зусиль для захисту Криму. Сьогодні, коли йдуть якісь маніпуляції цією темою, коли намагаються говорити про те, хто в Раді підніматимуть це питання, мені стає просто смішно. Тому що для себе знаю конкретно, що, в першу чергу, гаранти цього меморандуму, які ображені вчинком Росії, будуть вирішувати це питання. У тому числі і Росія, і США, і Європейський Союз і Англія. Час покаже, зараз важко прогнозувати щось.
– Чому кримські татари не піднялися на акції протесту?
– Кримські татари все ж таки доклали всіх зусиль, щоб зірвати тоді ухвалення Верховною Радою Криму рішення щодо звернення до Путіна, керівництва Росії про проведення референдуму, приєднання Криму до Росії.
Кримські татари 26 лютого, показавши свою тверду рішучість виступити проти приєднання Криму до Росії, провели найпотужнішу акцію. З іншого боку, є такий пан Андрій Сенченко, який там кричав – ви перемогли, і говорив про те, що є нібито домовленість з нинішнім главою Криму Сергієм Аксьоновим про те, що буде поділено представництво у владі по 30% і таке інше. Але справа не в цьому. Я сьогодні певною мірою задоволений тим, що тоді це протистояння не закінчилося ні кров'ю, ні смертю. Кримські татари себе показали. Однак потім ми зробили все для того, щоб локалізувати тих, як говорили, диверсантів, які зайняли парламент Криму, Раду Міністрів Криму. Але це ж прерогатива військових частин, військових спеців. У той момент Україна взяла раптом якусь паузу, і ми внутрішньо зрозуміли, що відбувається щось не те, що мало відбуватися в цій ситуації. Коли з'явився цей момент, ми врешті-решт переконалися, що Крим і кримські татари були як якийсь розіграш. Найголовніше в цій складній ситуації було домогтися якоїсь гарантії безпеки розвитку нашого народу в Криму, наскільки все це відповідає нашим цілям.
Шокувала позиція самого Києва, який і не намагався використовувати ні свої війська, ні спец-підрозділ «Альфа» для того, щоб звільнити зайняті тоді російським спецназом будівлі парламенту і Радміну
Страху не було – піднятися. Інше питання – шокувала позиція самого Києва, який і не намагався використовувати ні свої війська, ні спец-підрозділ «Альфа» для того, щоб звільнити зайняті тоді російським спецназом будівлі парламенту і Радміну. Нас найбільше шокувало саме це. Ми зрозуміли, що настав період, коли кожен повинен думати про себе.
– Який вихід із ситуації?
– Вихід із ситуації, що склалася, я і сьогодні бачу в тому, що нам твердо обіцяла Верховна Рада Криму з відновлення прав кримськотатарського народу, забезпечення його представництва у владі. Після того, як всі ці обіцянки залишилися лише обіцянками. На тлі того, що ми сьогодні спостерігаємо в Криму, що повністю не відповідає тим обіцянкам, які озвучив свого часу глава Російської Федерації Володимир Путін, коли він виступав 18 березня. І на тлі того, що ми сьогодні бачимо: зникнення, викрадення наших співвітчизників – найнебезпечніші моменти, коли повністю ігнорується Меджліс, який називають чомусь екстремістським, засуджуючи як небезпечний фактор у Криму. Думаю, було б корисно нам усім завершити той проект, який ми розпочали на початку 2010 року з підготовки до проведення міжнародного форуму з відновлення прав кримськотатарського народу і забезпечення його розвитку в Криму. Якщо приділити достатньо уваги цьому, то ми б могли досягти якогось певного консенсусу. Міжнародний форум мав би пройти за участі всіх сторін, у тому числі і Росії.
Туреччину вважаю слабкою ланкою у вирішенні цього питання. Туреччина сама перебуває в дуже небезпечному стані в цій загальносвітовій кризі, що вибухнула через Крим.
Ми сьогодні дуже зацікавлені в проведенні цього Міжнародного форуму, який би зняв усі наші побоювання, що виникли під час цієї кризи. Для нас найголовніше – це гарантія безпеки, розвитку кримськотатарського народу в Криму. Щоб народ залишився в Криму і щоб він був забезпечений якимись певними гарантіями.
Велике прохання до України в цьому зв'язку, щоб вона не створювала якихось перешкод для проведення цього форуму, місцем проведення цього форуму може бути тільки європейський майданчик або майданчик ООН.
