Міжнародні організації повідомляють про кричущі порушення прав людини в Криму

Київ – Вперше після анексії Криму півострів з офіційним візитом відвідав європейський чиновник. 27 жовтня була оприлюднена доповідь комісара Ради Європи з прав людини Ніла Муйжніекса, яка був складений на основі відомостей, отриманих під час поїздки до Сімферополя і Бахчисарая. В документі повідомляється про серйозні порушення прав людини в Криму, серед яких значаться викрадення і загибель людей, а також вчинення жорсткого тиску на учасників кримськотатарського національного руху та противників анексії півострова. Також тема дотримання прав жителів Криму стала предметом обговорення на спеціальних засіданнях Комітету міністрів Ради Європи та ЮНЕСКО.

«Основною темою бесід, які я провів у Криму, була ситуація з кримськими татарами. Це народ з дуже трагічною історією. У них відбирали школи, будинки, Меджліс, бізнес. На них чинили напади. Це непропорційне і явно зайве застосування сили», – розповів комісар Ради Європи з прав людини Ніл Муйжніекс в ефірі російського телеканалу «Дождь».

За його словами, під час своєї поїздки на півострів він обговорював поточну ситуацію, як з представниками Меджлісу, неурядових організацій та журналістами, так і з владою анексованого Криму. Зокрема, він зустрівся з «головою Республіки Крим» Сергієм Аксьоновим, «прокурором» Наталією Поклонською, а також з повноважним представником президента Росії в «Кримському федеральному окрузі» Олегом Бєловєнцевим.

«Я закликав владу приділити пильну увагу порушенню прав людини в Криму. Мені незрозумілий статус сил самооборони. Я вважаю, їх потрібно розпустити. Під час свого візиту я дізнався про два вбивства і три зникнення людей. Крім цього відомо ще про трьох зниклих», – повідомив представник Ради Європи.

Поклонська не знає про викрадання кримчан

Інформація про два вбивства, про які згадав Муйжніекс, стосується загибелі учасника мітингу проти анексії Криму Решата Аметова, а також 25-річного жителя Сак Едема Асанова, знайденого мертвим в одному із закинутих будинків на околиці Євпаторії. Також у своїй доповіді європейський комісар згадує активістів руху проти анексії Криму Леоніда Коржа, Тімура Шаймарданова і Сейрана Зінедінова, які пропали безвісти наприкінці травня.

За словами Муйжніекса, він запропонував представникам кримської влади створити контактну групу з розслідування цих справ. Він також зазначив, що в розмові з «прокурором» Наталією Поклонською, вона сказала, що не знає про зникнення кримських активістів.

«Контактна група була створена. Мене порадувало, що влада взяла до уваги мою стурбованість. Я сподіваюся, що наш візит посприяє тому, що розслідування все-таки прискоритися», – підкреслив він.

Також Муйжніекс висловив стурбованість тим, що в Криму були зруйновані шість із п'ятнадцяти культових споруд Української православної церкви. У зв'язку з цим єврокомісар звернувся до «голови Криму» Сергія Аксьонова з проханням налагодити діалог з прихожанами цієї церкви. Він зазначив, що обговорив ситуацію з представниками українського та російського Омбудсменів, і обидві сторони погодилися вести діалог з приводу ситуації в Криму.

У Міністерстві закордонних справ України говорять, що інформація, озвучена в доповіді Муйжніекса, є черговим сигналом міжнародного співтовариства щодо кричущих порушень прав людини в Криму.

«Наведені в доповіді комісара факти свідчать про порушення в Криму фактично всього обсягу прав, передбачених міжнародно-правовими інструментами, зокрема Європейською конвенцією з прав людини, та іншими конвенціями, які захищають право на життя, безпеку, свободу слова і віросповідання, власність та освіту», – наголосив на брифінгу прес-секретар МЗС України Євген Перебийніс.

Також він додав, що Україна повністю поділяє позицію комісара Ради Європи про необхідність ретельного розслідування всіх справ, що стосуються серйозних порушень прав людини в Автономній Республіці Крим відповідно до міжнародних критеріїв незалежності та неупередженості.

«З урахуванням значного погіршення ситуації в сфері прав людини з лютого цього року Україна повністю підтримує заклик комісара з приводу вільного та безумовного доступу на тимчасово окуповану територію міжнародних, гуманітарних і правозахисних організацій будь-яким способом і в будь-який момент», – сказав Перебийніс.

ЮНЕСКО за український Крим

Ситуація в Криму також стала предметом обговорення 195-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО. За інформацією МЗС України, в дискусії взяв участь заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який закликав держави, що входять в організацію, сприяти проведенню моніторингу ситуації в Криму.

«Увага делегатів була привернута до випадків порушення прав людини в сферах освіти, культури та віросповідання, а також фактів залякування і переслідування з боку Росії представників кримськотатарського народу і проукраїнських активістів», – зазначив прес-секретар МЗС.

За його словами, 22 жовтня відбулася зустріч керівника української делегації з генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою. Сторони обговорили можливі спільні дії щодо захисту української культурної, наукової і природної спадщини на анексованій території.

«Керівництвом ЮНЕСКО було підтверджене слідування принципам поваги до територіальної цілісності України, а також висловлена готовність до подальших дій щодо відстеження ситуації в Криму», – сказав Перебийніс.

23 жовтня виконком організації затвердив резолюцію, що стосується ситуації на півострові. За інформацією МЗС України, співавторами цього документа виступили Австрія, Албанія, Великобританія, Естонія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, США, Чехія, Чорногорія, Швеція та Японія. За ухвалення резолюції проголосували більшість представлених країн – 22, проти – тільки 3 держави: Росія, Куба і Китай.

Також, за словами Євгена Перебийноса, ситуація з дотриманням прав людини в Криму минулого тижня також обговорювалася на засіданні Комітету міністрів Ради Європи.