Київ – У новому складі українського парламенту буде представлено значно менше кримських політиків, ніж у Верховній Раді сьомого скликання. Серед кримчан стовідсоткові шанси на отримання депутатського мандата мають тільки національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, а також екс-командир військової частини Бельбек Юлій Мамчур. Решта представників анексованого півострова, які балотуються в Раду, зайняли більш низькі позиції у виборчих списках. На думку експертів, різке зменшення кількості депутатів з Криму може позначитися на тому, що питання, пов'язані з анексованою територією, залишаться без належної уваги народних депутатів.
Загалом у прохідній частині списків рейтингових політичних партій є близько десяти кандидатів, які представляють Крим. Найбільше кримських політиків представлені у Блоці Петра Порошенка. В першу десятку кандидатів від цієї партії входять Мустафа Джемілєв і Юлій Мамчур, на 67-му місці – екс-прем'єр Криму Сергій Куницин, на 71-му – голова Меджлісу Рефат Чубаров, на 76-му – севастополець, член партії УДАР Дмитро Білоцерковець, а на 97-му – чинний нардеп з Криму Олександр Мочков.
Також кримські політики представлені в списках «Батьківщини» і «Народного фронту». Так, 32-й рядок у списку бютівців займає нардеп Андрій Сенченко, а 15-м номером у «Народного фронту» йде міністр соціальної політики Людмила Денисова. Як повідомлялося, у зв'язку з анексією півострова вибори в кримських мажоритарних округах проводитися не будуть.
За словами Мустафи Джемілєва, президент спочатку пропонував всім партіям, які беруть участь у виборах, включити в прохідну частину списку кримських кандидатів, рекомендованих Меджлісом.
«Однак це зробити не вдалося. Партії послалися на те, що у них обмежені можливості. Але і в «Батьківщині», і в «Народному Фронті» та інших партіях є представники Криму, хоч і не за рекомендацією Меджлісу», – сказав Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії.
Наразі лідер кримських татар не лише є народним депутатом, але й обіймає посаду уповноваженого президента України у справах кримських татар. Як відомо, законодавство забороняє одночасно працювати у виконавчій і законодавчій владі. Після виборів Джемілєв має намір продовжувати депутатську діяльність, а в Адміністрації президента працювати на громадських засадах.
«Я зараз набираю штат. Вони працюватимуть, а я буду тільки давати деякі рекомендації і вказівки. Оплачуватиметься тільки робота штату, а робота самого уповноваженого – ні, оскільки я буду депутатом», – пояснив Джемілєв.
На його думку, зменшення кількості депутатів з півострова ніяк не вплине на те, наскільки ефективно новий парламент боротиметься за повернення Криму.
Раніше було багато депутатів від Криму, але переважна більшість з них були зрадникамиМустафа Джемілєв
«Від кількості це не залежить. Раніше було багато депутатів від Криму, але переважна більшість з них були зрадниками», – сказав політик.
Також він додав, що, коли сформується новий склад парламенту, буде створене міністерство у справах Криму, в завдання якого входитиме вирішення всього комплексу проблем, пов'язаних з анексією півострова.
«Зараз є рішення про створення Держслужби у справах Криму. Але там йдуть суперечки з приводу того, чи має ця служба займатися проблемами внутрішньо переміщених осіб, чи для цього варто створити окремий орган. Поки точок дотику на цю тему немає. Але за великим рахунком президент вважає, що потрібно створювати міністерство у справах Криму, і це правильно», – підкреслив Джемілєв.
Парламент для кримчан чи олігархів?
У Меджлісі кримськотатарського народу сподіваються на те, що новий склад парламенту приділятиме більше уваги питанням півострова, ніж Верховна Рада сьомого скликання. За словами заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, зараз українська держава не використовує всі можливості для захисту інтересів громадян, які живуть на анексованій території.
«Майбутній парламент України при ухваленні рішень, що стосуються Криму, має виходити не з корпоративних інтересів окремо взятих олігархів, як зараз це відбувається за прикладом закону про вільну економічну зону. Він має виходити з тих необхідних потреб, які відчувають жителі Криму», – сказав Чийгоз у коментарі для Крим.Реалії.
Також заступник голови Меджлісу сказав, що в попередніх скликаннях Верховної Ради кримські депутати були зайняті винятково вирішенням особистих питань. На думку Чийгоза, виняток становить тільки Мустафа Джемілєв.
Інший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял також вважає, що Джемілєв є одним з небагатьох українських політиків високого рангу, який постійно актуалізує кримське питання як на внутрішньополітичній арені, так і в зовнішній політиці.
«Джемілєв – це перший український політик, з яким на контакт пішов президент Росії, що було дуже важливо для української держави на той момент. Я впевнений, що якщо керівництво України дослухатиметься до таких досвідчених і мудрих політиків як він, тим більше шансів повернути територіальний статус-кво», – зазначив Джелял у коментарі для Крим.Реалії.
На винятковій ролі лідера кримськотатарського руху наголошує і кримський політолог Сергій Костинський.
«Думаю, зробити більше нього для півострова сьогодні не зможе ніхто, ні у кого немає такої сили духу і таких важелів впливу на українську державу, її партнерів та міжнародні інстанції. Винятковим є і його рівень легітимності в Криму як політичного лідера», – зазначив експерт.
На його думку, крім Джемілєва на материку на цей момент є достатньо політиків, готових боротися за повернення контролю над Кримом. Політолог вважає, що завдяки цій обставині півострів не випаде з порядку денного української політики.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос також вважає, що, незважаючи на зменшення уваги до кримського питання на материку, проблема анексії Криму зберігатиме актуальність.
«Війна, яка зараз йде в Україні, безпосередньо пов'язана з Кримом. Незалежно від того, що бойові дії зараз відбуваються на Донбасі, ми розуміємо, що війна почалася в Криму і там вона і закінчиться. Тому тема Криму буде актуальна, незважаючи на те, що зараз вона не на перших шпальтах газет», – сказав експерт.
Також Семиволос припустив, що для нового скликання Верховної Ради на перших порах тема анексії півострова не буде пріоритетною, але рано чи пізно депутати будуть змушені розпочати її вирішення.
