Львів – До Львова продовжують прибувати люди з Криму та зони АТО. Вони залишають свої домівки, тікаючи від війни чи окупації, і стикаються з новими проблемами. Про те, як вимушеним переселенцям отримати соціальні виплати, почати свій бізнес, а також які переваги дає Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, розповідали представники ООН, «Крим-SOS» та львівської виконавчої влади в культурній столиці України.
За інформацією керівника громадської організації «Кримська хвиля» Енвера Бекірова, тільки 21 жовтня до Львова приїхали 43 людини. Тоді як в інші дні їх кількість сягала двох сотень людей. «Все це безпосередньо залежить від інтенсивності бойових дій, а також від дій тієї самопроголошеної кримської влади, яка робить те, що хоче. Зневажаючи при цьому права людини, всіляко витісняючи проукраїнське населення, проводячи обшуки, викрадаючи людей», – каже Бекіров.
За його словами, був час, коли люди зовсім не приїжджали, ще не розуміючи, яким буде їхнє майбутнє на рідній землі. «Зараз люди прекрасно розуміють. Люди бояться. Бояться за майбутнє своїх дітей. Не бачать перспектив на зиму, побоюючись перебоїв з електрикою», – вважає керівник «Кримської хвилі».
Енвер Бекіров відзначає, що зараз на материку досі залишається велика кількість незареєстрованих вимушених переселенців. Однак можливість отримання соціальних виплат змінює цю тенденцію. «Буквально за останні кілька днів все більша кількість людей приходить і запитує, де можна зареєструватися. І це не ті люди, які щойно прибули, а ті, хто вже був тут», – зазначає Бекіров.
Він пов'язує це з наближення зими і сподівається, що таким чином база переселенців актуалізується і їх кількість буде відповідати реальності.
Ще не підписаний, але вже радує: Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
«З моєї точки зору, це якщо не революційний закон, то, принаймні, той самий закон, який ми приблизно хотіли», – каже кримський юрист В'ячеслав Ломброзо.
На його думку, законодавець нарешті повернувся до того факту, що у нас немає вимушених переселенців, а є тимчасово внутрішньо переміщені особи. «Це міжнародне поняття. І, між іншим, Україна стикалася з таким явищем як внутрішньо переміщені особи ще за часів Чорнобиля. Просто тоді правова система ще не була настільки розвинена, настільки інтегрована в міжнародну систему, щоб дати цьому таке поняття. Тобто у державного апарату є практика вирішення подібних питань», – вважає Ломброзо.
Юрист пояснює, що внутрішньо переміщені особи – це ті, хто був змушений залишити місце свого проживання примусово або самостійно через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства повсюдно або через масові порушення прав людини.
В'ячеслав Ломброзо зазначає, що цей закон надає ті права, які не надавав жоден інший правовий акт. «Ми не винні, що втратили те, що мали, тому держава намагається компенсувати наші втрати і наділяє нас такими правами, як просити у місцевих органів влади земельні ділянки і будинки для житла. Крім того, правами на пільгове кредитування з максимальною відсотковою ставкою не вище ніж облікова ставка НБУ, на сьогодні це 12,5%», – розповідає юрист.
Ми маємо відзначатися в службах міграції кожні шість місяців. Це як спецпоселення – обмеження волі
Однак він бачить і негативні сторони законопроекту. «У ньому є і обов'язки, один з яких полягає в тому, що ми маємо відзначатися в службах міграції кожні шість місяців. Це як спецпоселення – обмеження волі», – підкреслює Ломброзо.
Проте юрист не перестає перераховувати позитивні моменти ще не підписаного, але вже проголосованого Закону. «Первісна проблема, яку піднімало міжнародне співтовариство, це скільки нараховується вимушених переселенців. Їм це потрібно було, для того щоб знати, який обсяг допомоги необхідний. Але Україна не могла відповісти. Тепер же цим Законом передбачена єдина система реєстрації. Грубо кажучи, буде один великий список всіх внутрішніх переселенців», – відзначає кримський юрист.
ООН допоможе фінансово
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні запустило дві пілотні програми з надання фінансової допомоги вимушеним переселенцям. Одна з них спрямована на покращення житлових умов, а друга – на відкриття власної справи.
Програми передбачені для тих, хто вже визначився зі своїм місцем проживання на найближчий рік. Перша програма стосується стану житла. «Якщо у вас є квартира або будинок, який ви орендуватимете рік і більше, починаючи з теперішнього моменту, і він потребує ремонту або якихось технічних чи опалювальних засобів, то ви можете розраховувати на суму до трьох тисяч гривень для цих потреб» , – розповідає виконавчий партнер УВКБ ООН Олександра Сорокопуд.
Для цього необхідно подати заявку разом з договором оренди, паспортами членів сім'ї та копією документа, який засвідчує, що ви переселенець із зони АТО чи Криму. Крім того, необхідно запросити соцпрацівника УВКБ ООН, щоб той оглянув приміщення і зробив фотографії. Як тільки всі документи подані, УВКБ саме визначає період часу, протягом якого вони розглядають кожну заявку. Розгляд може тривати від кількох днів до двох-трьох тижнів. «Коли ваша заява погоджена, ми повідомляємо вам і упродовж декількох днів чекаємо інструкцію, як і що робити», – пояснює Олександра Сорокопуд.
Другу програму від УВКБ ООН координуватиме Енвер Бекіров. Це програма міні-грантів на відкриття власної справи. «Якщо ви приватний підприємець або якщо ви розбираєтеся в бізнесі, ви приходите до Енвера і пишете заявку обсягом до двох сторінок, в якій описуєте конкретний бізнес-план того, чим ви займатиметеся. Для цього вам так само потрібний договір оренди не менше ніж на рік. І ви не можете отримати грант тут, а після цього кудись поїхати, втекти», – каже Сорокопуд.
За її словами, для відкриття власної справи не підходять варіанти «купи-продай» або рекламна діяльність. Також не оплачується оренда приміщення та закупівля товару. У підтримку входять будь-які технічні засоби, обладнання та послуги. Загальна сума не повинна перевищувати трьох тисяч умовних одиниць.
УВКБ ООН працює через регіональні представництва – офіс організації «Крим SOS».
Як вимушеним переселенцям отримати соціальні виплати?
Соціальні виплати передбачені для всіх вимушених переселенців з Криму та зони АТО. Начальник відділу житлових субсидій, соціальних виплат і допомог Департаменту соціального захисту населення Василь Гельбич розповів про виплати, які передбачені для переселенців.
Соціальна допомога для непрацездатних осіб становить 884 гривні, для працездатних – 442 гривні. Для того, щоб отримати цю допомогу, необхідно звернутися до органів соціального захисту населення за місцем проживання. На 21 жовтня прийнято вже більше двох тисяч звернень.
Допомогу не отримують ті, у кого є майно поза зоною АТО і Криму, у кого у власності є більше двох автомобілів, а також ті, у кого в родині є хоча б одна людина, в якої на депозиті нараховується більше 12 тисяч гривень.
Допомогу надаватимуть упродовж двох місяців і лише на банківські картки. При цьому банк кожен може вибрати самостійно. Якщо після закінчення двох місяців особа працездатного віку не знаходить офіційну роботу або не стає на облік в центр зайнятості, на третій місяць виплати зменшуються на 50%, а в наступному місяці їх зовсім не буде. «Тобто упродовж перших двох місяців потрібно або офіційно працевлаштуватися, або стати на облік в центрі зайнятості», – зазначає Василь Гельбич.
Соцвиплати надаватимуться тільки півроку, до квітня 2015-го. У сумі ця допомога не перевищує 2400 гривень.
