Київ – У майбутню неділю у виборах до Верховної Ради візьмуть участь лише 3,5 тисячі громадян України, зареєстрованих у Криму. Такі дані оприлюднив Центрвиборчком. Для порівняння: в президентських виборах, що проходили 25 травня, проголосували в двічі більше жителів анексованого півострова, хоча за минулий час кількість переселенців значно зросла. Крим.Реалії вирішили з'ясувати у політиків, громадських активістів та експертів, чому кримчани виявляють таку низьку активність на цих парламентських виборах.
Як відомо, голосування, яке відбудеться 26 жовтня, не буде проходити на території Криму. Організувати роботу виборчкомів на півострові не тільки неможливо практично, а й заборонено за українським законодавством. Відповідно до закону «Про права і свободи громадян і правовий режим на окупованій території України», в Криму не можуть проводитися вибори в українські органи влади.
У Центрвиборчкомі розробили для кримчан спрощену процедуру зміни місця голосування. Для того, щоб скористатися своїм правом на участь у виборах, громадянам із кримською реєстрацією потрібно було до 20 жовтня з паспортом і відповідною заявою звернутися в будь-яке відділення реєстру виборців.
За даними ЦВК, бажання проголосувати 26 жовтня виявили лише 3,5 тисячі кримчан.
«Можливістю тимчасово змінити місце голосування скористалися 2864 жителя Криму і 774 людини, зареєстровані у Севастополі», – повідомили в прес-службі Центрвиборчкому.
У той же час, на президентських виборах, що відбулися 25 травня, за повідомленнями ЦВК проголосували близько 7000 громадян, які мають кримську реєстрацію. При цьому за період з травня і до сьогодні кількість переселенців, які виїхали з АРК на материкову Україну, зросла майже вдвічі. Якщо наприкінці травня, згідно зі статистикою УВКБ ООН, кількість тимчасово переміщених осіб з Криму складала близько 10 тисяч осіб, то зараз, за інформацією міжвідомчого координаційного штабу при ДержНС України, на материку перебуває майже 19 тисяч переселенців з півострова.
Виходить, кількість кримських виборців на цих виборах скоротилася вдвчі, навіть незважаючи на те, що кількість жителів півострова, які перебралися на континент, різко зросла.
Кримські татари не хочуть ризикувати
Електоральна активність знизилася не тільки у переселенців, але й серед кримчан, які продовжують жити на анексованому півострові. На минулих президентських виборах за ініціативою членів Меджлісу кримськотатарського народу в Херсонську область виїжджали кілька автобусів з виборцями, але цього разу проведення подібних заходів не очікується. Про це в коментарі для Крим.Реалії повідомив член Меджлісу Ескендер Барієв. За його словами, жителям півострова досить накладно двічі виїжджати на материк, щоб проголосувати: один раз – для реєстрації, другий – безпосередньо на виборчу дільницю.
«Ми активно зверталися до виборчої комісії, до в.о. президента, до Верховної Ради з тим, щоб жителям Криму, які бажають проголосувати, була спрощена процедура, і попередню реєстрацію виключили. Інакше голосувати – це дуже дороге задоволення», – сказав Барієв.
Екс-голова Меджлісу, уповноважений Президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв вважає, що кількість кримських татар, які хочуть проголосувати, зменшилася не тільки тому що, це матеріально затратно, але й оскільки це пов'язане з ризиком.
На кордоні потрібно чекати години дві, проходити принизливі обшуки. І якщо пропустять, то є побоювання, що не пустять назад.Мустафа Джемлєв
«На кордоні потрібно чекати години дві, проходити принизливі обшуки. І якщо пропустять, то є побоювання, що не пустять назад. З часу президентських виборів ситуація значно погіршилася, тому люди не ризикують», – пояснив Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії.
Також він повідомив, що кримські татари все одно братимуть участь у голосуванні, але тільки цього разу вони не виїжджатимуть на материкову Україну організованими групами.
Відповідь на бездіяльність влади
Небажання голосувати на цих парламентських виборах з боку переселенців з Криму – це відповідь на те, що влада відмовляється вирішувати проблеми вимушено переміщених осіб. Таку думку висловив у коментарі для Крим.Реалії співголова Координаційної ради громадських організацій вимушених переселенців Андрій Щекун.
«Кримчани бачать, що ситуація не змінюється жодним чином. Вони просто ігнорують ці вибори, тому що дійсно нічого не робилося протягом довгого часу, і тільки в останній момент нарешті був ухвалений закон про вимушених переселенців», – сказав активіст.
Також, на думку Щекуна, однією з причин того, що кримські переселенці не стали активно змінювати місце голосування, полягає в тому, що багато хто з них вже прописалися на материковій частині країни.
Політолог Сергій Костинський також вважає, що зростання інертності кримських виборців пов'язане з пасивним ставленням української держави до вирішення кримського питання.
Кримчани розуміють, що сьогодні Україна нічим не може їм допомогти на території півострова. Відповідно, приходить усвідомлення, що і їхня участь у житті країни теж носить переважно символічний характерСергій Костинський
«Кримчани розуміють, що сьогодні Україна нічим не може їм допомогти на території півострова. Відповідно, приходить усвідомлення, що і їхня участь у житті країни теж носить переважно символічний характер», – підкреслив Костинський у коментарі для Крим.Реалії.
На думку експерта, мотивом участі в президентських виборах була надія кримчан на швидку деокупацію і на те, що новий лідер оперативно візьметься за цю проблему і зможе запропонувати дієві рішення щодо повернення втраченої території. «Сьогодні стає зрозуміло: суб'єктність української держави в цьому питанні досить умовна, ключові чинники деокупації перебвають поза країною. Сьогодні стало зрозуміло, що всіх нас чекає тривалий суперечливий процес. І роль нового парламенту в цьому процесі досить опосередкована», – зазначив Костинський.
На думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, самі собою парламентські вибори суспільством сприймаються як менш важливі, ніж президентські, і це пояснює зменшення кількості виборців серед кримчан.
«Крім того, значна частина внутрішньо переміщених осіб зараз переживає складний період адаптації, який пов'язаний з внутрішніми депресіями. І ці депресії можуть впливати на бажання йти на вибори», – вважає експерт.
Також небажання кримських переселенців йти на вибори, на думку Семиволоса, пояснюється тим, що їх може не влаштовувати процедура участі в голосуванні. Адже, якщо звичайному українському виборцю достатньо прийти на дільницю в день виборів, то кримчанам доводиться завчасно реєструватися, чого багато хто робити не хоче.
