Сімферополь – Родина з шести осіб, яка живе в селі Ярке Поле, може бути депортована з Криму. Відповідне рішення виніс Кіровський районний суд. Підставою для видворення послужило порушення членами сім'ї термінів перебування на території Росії. Всі вони є громадянами Узбекистану. Правозахисники кажуть, що подібні ситуації в Криму не поодинокі.
Оксана Толмачова з сім'єю переїхала до Криму з Узбекистану в травні цього року. З півостровом її пов'язують батьки по материнській лінії, які жили тут до депортації кримськотатарського народу. Оксана разом з батьками, чоловіком Віталієм, 11-річною донькою Ельвіною і 4-річним сином Данилом влаштувалися в селі Ярке Поле Кіровського району, купивши тут будинок.
«Ще в січні цього року я приїжджала, щоб залишити заставу за будинок. Потім поїхала в Ташкент – продавати квартиру. Коли переїхали, Крим опинився у складі Росії, – розповідає Оксана кореспонденту Крим.Реалії. – Ми так раділи, що сюди прийшла Росія, адже завжди мріяли жити в Росії. У нас двоє дітей, ми хочемо, щоб у них майбутнє було, щоб спокійно було. Але приїхали до Криму – нас не прописують».
За словами Оксани, після того, як вони стали на міграційний облік, її попередили, що після закінчення 90 днів вона разом з рідними, згідно з російським законодавством, має залишити територію Криму, оскільки всі члени сім'ї є іноземцями. Її спроби отримати дозвіл на тимчасове проживання (РВП) не увінчалися успіхом.
Навіщо ви сюди приїхали? Ви нічого тут не доб'єтеся. Три місяці пройде, що далі робитимете? Депортуємо вас. Приїде автобус, завантажить вас і вивезе кудись
«Співробітниця міграційної служби Наталія Дмитрівна спочатку мені сказала, що немає РВП, потім – немає патенту на роботу. Потім вона повідомила: «Навіщо ви сюди приїхали? Ви нічого тут не доб'єтеся. Три місяці пройде, що далі робитимете? Депортуємо вас. Приїде автобус, завантажить вас і вивезе кудись». Вона запропонувала виїхати в Херсонську область, зняти квартиру, жити там і працювати», – згадує співрозмовниця з тривогою в голосі слова співробітниці паспортного столу.
Через деякий час мамі Оксани пішли назустріч, знайшовши підстави для оформлення їй дозволу на тимчасове проживання: вона є прямим нащадком, народилася на території Росії. Але виявилося, що пенсійне посвідчення матері нотаріус переклав з помилкою. У міграційній службі подумали, що посвідчення підроблене, тому процес оформлення необхідних для РВП документів призупинили.
Крайній термін перебування сім'ї Оксани Толмачової в Криму закінчувався 27 серпня поточного року. Але ні вона, ні її чоловік з дітьми не стали залишати республіку, оскільки їм пообіцяли видати РВП за квотою, обіцяною владою півострова. Однак досі цього зроблено не було. У той же час, дільничний за місцем проживання склав адміністративний протокол про порушення Толмачовою і членами її родини міграційного законодавства, передавши справу до суду.
7 жовтня Кіровської райсуд ухвалив рішення депортувати Оксану разом з родиною за межі Криму, тобто Російської Федерації. Крім того, вона, її чоловік і батьки мають заплатити штраф по 2000 рублів (близько 650 грн) кожен.
«У суді зазначили: якщо упродовж 10 днів ми не оскаржуємо це рішення, то воно набуде чинності. Ми знайшли адвоката, подали скаргу, чекаємо, коли відбудеться засідання Феодосійського апеляційного суду», – каже Толмачова.
За словами Оксани, напередодні судового засідання вона разом з родиною навіть перетнула Джанкойський «кордон», щоб «обнулити» міграційну карту і мати в запасі ще 90 днів на перебування в Криму, але суддя не взяв цю обставину до уваги.
Тепер Оксана сподівається, що зможе вирішити проблему, що склалася, після звернення в Держкомнац Криму. У найближчий четвер у неї відбудеться зустріч з головою відомства Зауром Смирновим. «Він мене запевнив, що ніякої депортації не буде», – сказала Оксана.
Люди опинилися в безправному станоивщі
Відзначимо, що ще в серпні цього року Смирнов в інтерв'ю виданню Крим.Реалії запевняв, що «ніяких видворень, депортацій з території республіки тих осіб, які з тих чи інших причин не встигли оформити в'їзд і виїзд або реєстрацію на тимчасове проживання – ніяких репресивних заходів не буде». «Якщо такі випадки, навіть словесно, виявлятимуться до людей, хай тут же звертаються в Держкомітет, телефонують. Ми вживатимемо найсуворіших заходів відносно тих фахівців, які такі вольності собі дозволяють», – говорив тоді Смирнов.
Зв'язатися з головою Держкомнацу щодо цього епізоду Крим.Реалії не вдалося.
Кримські татари, які повернулися до Криму з місць депортації після анексії, цілком обґрунтовано розраховували на допомогу влади, яка їм була обіцяна. Замість допомоги, люди стикаються з нерозумінням чиновників, адміністративними штрафами, загрозою видворенняЮлія Горбунова
Втім, у правозахисній організації HumanRightsWatch кажуть, що сім'я Оксани Толмачової – не єдиний приклад людей, що опинилися сьогодні в Криму в абсолютно безправному становищі, причому не зі своєї вини. «Кримські татари, які повернулися до Криму з місць депортації після анексії, цілком обґрунтовано розраховували на допомогу влади, яка їм була обіцяна. Замість допомоги, люди стикаються з нерозумінням чиновників, адміністративними штрафами, загрозою видворення», – сказала в коментарі для Крим.Реалії дослідник організації Юлія Горбунова.
За її словами, чиновники відділів Федеральної міграційної служби в Криму сім'ям кримських татар відкрито говорять: «Що ви сюди їдете, їдьте назад, вам тут нічого не світить», без підстав відмовляються приймати документи на тимчасове місце проживання.
«Багато кримських татар, які повернулися до Криму, продали свою власність в Центральній Азії, повертатися їм абсолютно нікуди. Вони в безвихідній ситуації», – додає Горбунова.
HumanRightsWatch достовірно відомо про декілька сімей, що опинилися в подібній ситуації, але в організації припускають, що таких людей в Криму зараз досить багато.
«Їм потрібно звертатися до юристів, правозахисників, які ефективно працюють в Криму, зокрема і з цієї теми, наприклад, до Кримської польової місії, потрібно оскаржити рішення судів про видворення, – радить правозахисниця. – Ми зі свого боку будемо піднімати це питання з російською владою, звертатися до Федеральної міграційної служби Росії».
Учасник кримськотатарського національного руху, голова ЦВК Курултаю Заїр Смедляєв погоджується з думкою, що зараз співвітчизники, які переїхали до Криму, досить часто стикаються з подібною проблемою. При цьому реально допомогти їм у нових реаліях складно. «В українській дійсності подібні питання вирішувалися краще. У всякому разі було лояльне ставлення з боку міграційних служб», – каже Смедляєв.
Він вважає, що у нинішньої влади немає ніякого бажання, щоб процес репатріації кримських татар продовжувався. «Я в усякому разі ніде не бачив і не чув про якісь дії, спрямовані на те, щоб вирішити цю проблему», – сказав він у коментарі для Крим.Реалії.
Як підтвердження своїх слів він навів випадок з молодою людиною з Чорноморського району, якого видворили з Криму також за рішенням суду.
