Київ – У соціальних мережах і ЗМІ з новою силою розгорілася дискусія про територіальну приналежність Криму і долю півострова. І на цей раз суперечка ведеться не між прихильниками і противниками Володимира Путіна. Приводом для дебатів стали заяви лідерів російської опозиції Олексія Навального та Михайла Ходорковського, які оголосили, що Росії не потрібно повертати Крим Україні після зміни влади в країні. Ці слова опозиціонерів викликали шквал критики з боку політиків, журналістів, політологів і «рядових» користувачів соціальних мереж з України та Росії.
У представників російської опозиції від самого початку не було єдиної думки з питання анексії Криму. Так, наприклад, координатор «Лівого фронту» Сергій Удальцов підтримав «входження півострова до складу Росії», перебуваючи під час «референдуму» про статус Криму під домашнім арештом.
«Я послідовний прихильник розвитку прямої демократії, тому проведення референдуму в Криму розцінюю як дуже позитивний і успішний приклад реального народовладдя, на яке можна буде посилатися в майбутньому. Всі крики про те, що 97% кримчан голосували «під дулами автоматів», інакше як маячнею назвати складно. Переконаний, що ми повинні поважати вибір жителів Криму, а все інше – подвійні стандарти і демагогія», – написав політик з ув'язнення.
При цьому інший координатор «Лівого фронту» Ілля Пономарьов засудив дії Кремля і став єдиним депутатом Державної Думи Росії, який не проголосував за «приєднання» Криму.
«Невдоволення в Криму обов'язково виникне, тому що очікування, пов'язані з Росією, невиправдано високі. Коли люди зіткнуться з реальністю, буде розчарування. У цьому сумнівів у мене немає ніяких. Кримчани розчаруються через проблеми, пов'язані із зарплатами, пенсіями, цінами, інфляцією, туристичною сферою, відносинами між центром і периферією», – говорив Пономарьов в інтерв'ю для Крим.Реалії в травні.
«Крим – не бутерброд з ковбасою»
Велика частина ліберальної російської опозиції також засудила анексію Криму. Однак, як з'ясувалося згодом, далеко не всі московські ліберали виступають за те, що Україні слід повернути окупований півострів.
У нещодавньому інтерв'ю для «Эхо Москва» один з лідерів російської опозиції Олексій Навальний сказав, що для відновлення справедливості в Криму слід провести ще один референдум.
«Не такий, як був, а нормальний. І як вирішать люди, так воно і буде. Я думаю, що результати цього референдуму ми всі приблизно знаємо, які можуть бути. Ось як вирішать – так вирішать. Я думаю, що насправді, це для України, незважаючи на образу, яку вони відчувають, це плюс. Це велике щастя, що Крим з абсолютно проросійським народом, з консервативно налаштованим населенням, яке не приймає їхньої антикорупційної революції, не приймає бажання йти в Європу, пішов від них. Вони позбулися двох мільйонів виборців, які гальмували цей рух», – зазначив Навальний.
При цьому опозиціонер, відповідаючи на запитання, чи повернув би він Крим Україні, якби став президентом Росії, сказав: «Крим – це бутерброд з ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?».
Слідом за Навальним аналогічне зізнання зробив інший відомий опонент Путіна – екс-голова корпорації «Юкос» Михайло Ходорковський. У своєму мікроблозі в «Твіттері» він також написав, що не став би повертати Крим Україні, якби став президентом Росії.
«Проблема Криму на десятиліття. Шлях через розмивання кордонів у Європі, через муніципалізацію. Я не доживу», – сказав Ходорковський.
Заяви викликали різні оцінки, як в Росії, так і в Україні. Частина ліберальної громадськості підтримала позицію, озвучену лідерами опозиції. Так, наприклад, письменник-сатирик Віктор Шендорович наголосив, що Навальний був правий, говорячи про необхідність проведення в Криму повторного, демократичного референдуму.
«Велика частина людей навалилася на Навального. Таке відчуття, що він правий, але вони просто не читали його інтерв'ю. Мені здається, що у мене є досить суттєві розбіжності в оцінках щодо низки позицій та оцінок, але базові речі абсолютно вірні він сказав», – зазначив він в інтерв'ю для «Эхо Москва» .
Низка політиків політиків, опозиційно налаштованих відносно Кремля, визнали позицію Ходорковського і Навального помилковою. Так, наприклад, лідер партії РПР-ПАРНАС Борис Нємцов звинуватив своїх колег у тому, що вони своїми словами заграють з більшістю населення Росії, яке підтримує анексію Криму.
«Громадська думка в Росії влаштована так, що 90% громадян підтримують анексію. Політики – люди в цьому сенсі досить прагматичні, кон'юнктурні. Напевно, я в цьому сенсі не політик. Я вважаю, що треба займати чесну позицію, навіть якщо вона непопулярна», – сказав Нємцов в коментарі сайту «Гордон».
Ворог Путіна, не означає друг України
Але найбільше критики на адресу Ходорковського і Навального зараз лунає в Україні. Велика дискусія розгорілася в «Фейсбуці» на сторінці оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова. «Я сподіваюся, що Ходорковського – втім, як і Навального – ми в нашій країні більше не побачимо. Хай краще зображують демократів у «Російських маршах», в швейцарських ресторанах і навіть у Кремлі, де вони навряд чи різнитимуться від сьогоднішніх подільників Володимира Путіна», – написав журналіст.
У відповідь на ці слова Ходорковський почав виправдовуватися і повідомив, що він шанобливо ставиться до України, але долю Криму треба вирішувати з урахуванням думки жителів півострова.
«Повернути Крим Україні в найближчі десятиліття зможе тільки диктатор. Жоден закон не працює без сили, а якщо президент силою змушує суспільство робити те, що суспільство категорично не підтримує – він диктатор. Якщо без диктатора, то підемо через компроміс: розширення повноважень муніципальної влади (заодно і проблему татар почнемо вирішувати), вільна економічна зона, ліквідація кордонів (в рамках об'єднаної Європи). З цим люди погодяться», – написав екс-голова «Юкоса» в коментарях до посту Портникова.
Слова Ходорковського і Навального викликали реакцію не лише української громадськості, а й офіційних осіб.
«Я більш ніж упевнений, що поки вони (Навальний і Ходорковський, – авт.) стануть керувати Росією, Крим вже буде наш. І їм не доведеться його повертати. – Наголосив в ефірі каналу 112 керівник інформаційно-аналітичного штабу Ради національної безпеки і оборони України Андрій Лисенко.
Українські політологи розцінили заяви російських опозиціонерів як прояви імперського погляду на проблеми сусідньої держави. Так, за словами політтехнолога, директора компанії «Berta Communications» Тараса Березовця, ситуація, що виникла, показує, що Україна переоцінила рівень свідомості російських опонентів Путіна.
«Ми їх вважали своїми друзями, але насправді вони не були такими ніколи. Для них бути ворогом Путіна, це стати Путіним замість нього», – сказав політтехнолог в коментарі для Крим.Реалії.
На думку Березовця, ця ситуація показує, що проблему Криму Україна буде змушена вирішувати самостійно і не знайде підтримки у російських політиків. Березовець вважає, що в разі зміни влади в Кремлі шанси на добровільне повернення Криму Росією залишаться вкрай малі.
З цією позицією не згоден директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. На його думку, заяви Ходорковського і Навального ніяк не спростовують тезу про те, що Україна відновить контроль за Кримом після падіння режиму Путіна.
«У Росії створена така вертикаль влади, яка є базовою. На неї нанизані всі владні інституції та функції. Тому можна собі уявити, що трапиться, коли не стане цього режиму. Вертикаль, яку ми бачимо, буде знищена, і постане питання майбутнього Росії як держави. В цьому сенсі, в такий період для України відкриються можливості для повернення своїх територій», – сказав Семиволос у коментарі для Крим.Реалії.
Крім того, він додав, що слова російських опозиціонерів про Крим – це лише, і найближчим часом вони не зможуть їх реалізувати на практиці, оскільки ці політики в цей момент не мають жодних шансів на потрапляння у владу.
«Вони, з одного боку, намагаються привернути до себе лояльних нинішній владі росіян і націоналістів. Але такі потуги лише ускладнюють для них майбутню політичну кар'єру, тому що вони руйнують їх підтримку серед демократичних сил, які залишилися в Росії», – зазначив політолог.
Семиволос вважає, що Ходорковський і Навальний своєю заявою тільки дискредитували себе серед української громадськості і частини російського демократичного руху.