Сімферополь – Влада анексованого півострова запевняє, що робить все можливе для того, щоб кримським татарам жилося «безпечно і комфортно». Разом з тим, в реальності спостерігається зворотне. У справі викрадених раптом з'явився якийсь «ісламський» фактор, який надає порушеним кримінальним справам абсолютно інше забарвлення. Правозахисники б'ють на сполох про бездіяльність правоохоронців у пошуках зниклих. Політологи сумніваються, що це можливо без погодження з Кремлем.
Самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов зробив несподівану заяву про те, що насправді в Криму немає масових викрадень кримських татар. Більше того, він стверджує, що двоє зі зниклих – бойовики, які воювали в Сирії, мабуть, натякаючи на те, що їх зникнення пов'язане саме з цією обставиною, втім, ще не доведено.
«По-перше, ніяких масових випадків викрадення татар не було. Чотири людини вважаються зниклими. Один хлопець воював у Сирії, загинув там, другий зниклий – теж людина, яка воювала в Сирії. Я зустрічався з їхніми батьками, з представниками кримських татар. Слідчий комітет взяв справу під контроль, створена робоча група. Ці люди самі готові дати прес-конференцію, щоб спростувати чутки про масові викрадення», – сказав Аксьонов в інтерв'ю «Российской газете».
Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник пояснила Крим.Реалії, що факти викрадення людей є встановленими, в низці випадків є свідки, які підтверджують факти викрадення. Разом з тим, вона зазначає, що правозахисні організації не спостерігають активних пошуків зниклих.
«Кримська польова місія з жалем констатує, що правоохоронні органи не діють для розшуку викрадених. Про це говорять і родичі зниклих. Зникнення зафіксовані і, безумовно, вимагають негайного розслідування», – вважає правозахисниця.
У Кримській польовій місії вважають, що зміщуючи акценти в сторону якогось «ісламського» сліду в історії з викраденнями людей, кримська влада просто намагається уникнути відповідальності і зберегти за собою свої крісла у владних структурах.
Чому Аксьонов раптом передумав?
Публічна риторика Аксьонова, який раніше висловлював готовність сприяти пошукам зниклих людей, змінилася після 14 жовтня, коли російський публіцист Микола Сванідзе на засіданні Ради з прав людини повідомив президенту Росії Володимиру Путіну про факти викрадення людей у Криму. Путін обіцяв «розібратися з інформацією» і наголосив, що раніше не чув про подібні факти.
Як відомо, саме 14 жовтня в «Радміні» Криму відбулася перша зустріч членів контактної групи з пошуку викрадених людей. Слідчі органи повідомили про три порушені кримінальні справи. Дві з них – за ст. 105 КК РФ («Умисне вбивство») щодо зниклих в травні цього року Тімура Шаймарданова і Сейрана Зінедінова і ст.126 КК РФ («Викрадення людини») щодо викрадених наприкінці вересня Ісляма Джеппарова і Джевдета Іслямова.
Кримськотатарський активіст Абдурешит Джеппаров, батько одного з викрадених – Ісляма Джеппарова, в коментарі Крим.Реалії сказав, що поки утримається від будь-яких оцінок останньої заяви Аксьонова.
«Я не знаю, яка кількість вважається масовою. Коли буду бачити його (Аксьонова – прим.ред.) лицем до лиця, я від нього і почую те, що він мені скаже», – сказав Джеппаров, додавши, що зустрічі родичів зниклих людей з головою «Республіки Крим» домовилися проводити наприкінці кожного місяця.
Тищенко: Перенесення «кавказьких» смислів до Криму – тривожний сигнал для кримських татар
Разом з тим, експерти сумніваються, що публічні заяви Аксьонова, на початку жовтня затвердженого на посаді голови «Республіки Крим», можуть бути не погоджені з Кремлем.
Експерт Центру незалежних політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що, мабуть, існує якась установка з Москви, оскільки в жорсткій вертикальній системі російської влади навряд чи хтось зважився б на самовільні дії в такому важливому питанні.
Перенесення так званих «кавказьких» смислів на кримську ситуацію апріорі може бути ознакою негативного сценарію для кримських татар. Якщо влада обирає такий шлях, вона має подумати про наслідкиЮлія Тищенко
«Якщо раптом йдеться про якісь «ісламські» сліди, хоча раніше стверджувалося інше, це вказує на те, що, очевидно, комусь вигідно замовчувати перебіг розслідування. І це дуже небезпечна тенденція, тому що перенесення так званих «кавказьких» смислів на кримську ситуацію апріорі може бути ознакою негативного сценарію для кримських татар. Якщо влада обирає такий шлях, вона має подумати про наслідки», – вважає політолог.
Член Меджлісу кримськотатарського народу Заїр Смедляєв не здивований заявою Аксьонова. «Він (Сергій Аксьонов – прим. ред.) багато чого не бачить і не помічає, наприклад, те, що економіка Криму в занепаді. Він ніколи не визнає смерть Решата Аметова від рук його «орлів», не «побачить» викрадених», – вважає представник національного органу самоврядування.
За його словами, збуваються найгірші прогнози щодо репресій проти кримських татар – після масових штрафів, а потім і загадкових викрадень, у Криму почалися арешти тих, хто 3 травня 2014 року брав участь у зустрічі лідера кримських татар Мустафи Джемілєва на кордоні в Армянську.
Правозахисники і політологи радять навіть у цій ситуації не піддаватися паніці, не втрачати пильності, виявляти почуття солідарності один з одним. Усі факти правопорушень закликають ретельно моніторити і фіксувати.
Тим часом Сергій Аксьонов привселюдно запросив до Криму журналіста і члена Ради з прав людини при президенті Росії Миколу Сванідзе. «Прем'єр-міністр» готовий продемонструвати московському гостю, що «влада робить усе можливе, щоб кримські татари, всі мусульмани відчували себе безпечно, комфортно».
