Вже понад два десятки людей зникло безвісти в Криму з початку окупації, більшість з них – кримські татари, повідомив національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Окрім цього, посилюються репресії та утиск, частішають обшуки будівель та штрафування за буцімто незаконні мітинги. Джемілєв занепокоєний тим, що всупереч спростуванням самопроголошеної російської влади, загроза депортації знову нависла над кримськотатарським народом.
Загроза тотальної депортації кримськотатарського народу існує і «набуває достатньо реальних обрисів, незважаючи на абсолютно протилежні заяви російської та кримської влади». Такі побоювання висловив народний депутат України, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, перший голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
«Російська влада зараз готує так званий перепис населення – це елемент підготовки, якщо не до тотальної депортації, то до депортації значної частини кримських татар», – пояснив лідер кримськотатарського народу.
За його словами, найтривожнішим є зникнення та смерті тих людей, що не підтримують окупаційну владу в Криму. Зокрема, Джемілєв підкреслив, що за даними Меджлісу на території Криму з початку окупації і до сьогодні зникло безвісти 18 людей, до того ж, більшість з них – кримські татари.
«Позавчора зник 23-річний кримський татарин. ФСБ заперечує свою причетність до цього випадку. У Білогірську двох людей затримали і заштовхали у машину. Були свідки, які все бачили, записали номер. Це були співробітники загонів так званої самооборони. Це зброд з криміналітету, відставних працівників СБУ, КДБ, ГРУ, так званих козаків. Ці люди роблять чорну роботу по замовленню. Те саме можна сказати щодо вбивства Решата Аметова, тіло якого знайшли 15 березня», – розповідає Мустафа Джемілєв.
Джемілєв: людям погрожують, обшукують та штрафують
Джемілєв підкреслює, що окупаційна та місцева кримська влада усіляко ускладнює життя інакомислячим: штрафують тих, хто буцімто збирається у несанкціоновані мітинги, загальна сума штрафу – кілька мільйонів рублів. Окрім того, лише за останні тижні здійснили 40 обшуків домівок кримчан.
«Формальним поясненням є пошук забороненої літератури та зброї. Радянський термін відроджується. Цей «заборонений список» включає близько 2600 найменувань політичної та релігійної літератури. Такі дії направлені на боротьбу з інакомисленням, мають на меті залякати кримським татар. Усі ці обшуки проводяться нахабно, з грубістю та застосуванням фізичної сили», – коментує лідер.
На думку Мустафи Джемілєва, таке посилення утисків та терору свідчить про сплановану боротьбу з інакомисленням і спробу вселити в людей страх. Найчастіше, додає національний лідер, жертвами стають ті, «хто не сприймає окупацію і готовий протистояти окупаційному режиму – в основному, такими є представники Меджлісу і кримськотатарського народу».
Жертви окупаційного режиму часто бояться розголосу – правозахисниця
Родичі зниклих безвісти чи вбитих не завжди хочуть надавати розголосу справі – шукають винних власними силами. Про це розповіла в розмові з Крим.Реалії правозахисниця Олександра Дворецька.
«Кримчани періодично звертаються за допомогою, але питання в тому, що їх ніяким чином українські правоохоронні органи не можуть захистити на території окупованого півострову. Авжеж, виходить, що на території окупованого Криму діють російські закони. А вони значно жорсткіші, що стосується громадянських та політичних прав – свободи зібрання та свобода політичних поглядів», – додає Дворецька.
До кримських татар застосовують «чеченський сценарій»?
Реалії життя зараз створюють для кримських татар дилему: залишатися на Батьківщині чи тікати, аналізує ситуацію в Криму історик Гульнара Бекірова. Вона посилається на експертів та припускає, що окупаційна влада намагається застосувати до кримськотатарського народу «чеченський сценарій» та залякуваннями приборкати протести й опір.
«Я загалом згодна з Мустафою Джемілєвим, адже багато тривожної симптоматики. Багато повідомлень про викрадення молодих людей. Звісно, зараз найважливіше питання – безпека. Тривог чимало, і питання про повторну депортацію є. Це навіть не повторна депортація, адже в радянські часи кримські татари не могли повернутися на Батьківщину через достатньо двозначні накази: буцімто вони могли жити в Криму, проте їх не прописували. Виходить, Крим залишався для кримських татар закритим», – розповідає вона.
Бекірова побоюється, що історія вигнання може повторитись. Водночас експерт зазначає, що за часів перебування кримськотатарського народу в українській державі, його безпеці нічого не загрожувало.
