Київ – У п'ятницю, 12 вересня завершиться конкурс кандидатів на посаду голови Державної служби з питань Криму і тимчасово переміщених осіб. На цей момент список претендентів на цю посаду становить вісім осіб. Крим.Реалії з'ясовували, як проходить відбір учасників конкурсу, і хто претендує на посаду керівника головного органу влади України, робота якого полягає у вирішенні всього комплексу проблем, пов'язаних з анексією Криму.
Державна служба з питань АРК, Севастополя і тимчасово переміщених осіб була створена ще 5 серпня. Проте досі в цій структурі відсутній штат співробітників і керівництво. Також досі не розроблене положення, що визначає завдання і повноваження цього органу влади. Згідно з рішенням Кабміну №297, цей документ має скласти керівник Держслужби упродовж двох тижнів після свого призначення.
З конкурсом запізнилися на 4 місяці
Створення спеціального органу виконавчої влади, який займатиметься питаннями Криму, передбачає закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». У цьому документі сказано, що Верховна Рада рекомендує Кабміну створити таке відомство в двотижневий термін. Однак, незважаючи на цю норму, рішення про формування Держслужби було ухвалене через три місяці після набуття законом чинності.
А конкурс кандидатів на посаду голови цього відомства був оголошений через місяць після того, як служба була створена. Згідно з умовами, викладеними на сайті Кабміну, претенденти на посаду керівника Держслужби, мають відповідати низці критеріїв: вільне володіння державною мовою, наявність вищої освіти і досвіду роботи в держорганах або на керівних посадах. Крім того, кандидати зобов’язані орієнтуватися в питаннях, пов'язаних з анексованою територією і проблемами вимушених переселенців, а також знати законодавство України.
Переможця конкурсу обиратимуть члени комісії, призначеної Кабміном. До журі увійшли п'ять осіб, жоден з яких не є вихідцем із Криму. У складі комісії – голова Нацагенства України з питань держслужби Костянтин Ващенко, заступник міністра Кабміну Володимир Федорчук, перший заступник міністра регіонального розвитку і ЖКГ В'ячеслав Негода, заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич і єдиний член «суддівської колегії», який не є чиновником, Юрій Пжук – заступник голови Профспілки працівників державних установ.
Коли будуть оголошені результати конкурсу, поки не повідомляється. Також залишається невідомим, орієнтуючись на які критерії обиратиметься переможець.
Хто подав заявки?
Як стало відомо сайту Крим.Реалії, на цей момент заявки на участь у конкурсі подали вісім осіб. Двоє з них представляють Координаційну раду громадських організацій вимушених переселенців. Про це повідомив співголова ради Андрій Щекун.
«Від Координаційної ради подали заявки громадські активісти Сергій Ковальський і Сергій Мокренюк. Поки що дві кандидатури. Нехай конкурують, а виграє найсильніший. Ми вирішили підтримати всіх, хто захоче висунутися», – сказав Щекун.
Також, за його словами, заявку на участь у конкурсі подав екс-секретар міськради Алупки Павло Постников. Ще одним кандидатом на посаду голови Держслужби у справах Криму є екс-голова Агентства регіонального розвитку Криму Олексій Стародубов, який зараз очолює Кримський експертний центр. За його словами, подавши заяву, він вирішив перевірити, наскільки відкрито і прозоро проводиться конкурс.
«Процедура «відкритого відбору» була проста і невимушена: люб'язна дівчина зареєструвала мою анкету і пообіцяла, що мені повідомлять, коли буде ухвалене рішення про те, хто обійматиме цю посаду. На моє запитання: «У чому ж полягає відкритий відбір кандидатів? У зборі резюме?», дівчина тактовно помітила, що не тільки в цьому», – написав Стародубов на своїй сторінці в «Фесбуці».
Хто ще бере участь у конкурсі наразі, не відомо. В експертному співтоваристві називають одним з найбільш ймовірних кандидатів на посаду голови Держслужби заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Аслана Омера Киримли. При цьому він сам у телефонній розмові з кореспондентом Крим.Реалії відмовився давати коментарі на тему своєї участі в конкурсі.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров також відмовився відповідати на запитання про висунення свого заступника. При цьому він зазначив, що Меджліс не обговорював питання участі свого представника в конкурсі.
«Є конкретні люди, які подали документи. Ми на Меджлісі не ухвалювали рішення, кого подавати», – повідомив Чубаров.
Політолог Сергій Костинський вважає, що Омер Киримли має найбільші шанси на перемогу. На думку експерта, його обрання було б логічним рішенням Кабміну, оскільки призначення заступника голови Меджлісу, по суті, означатиме розширення повноважень Департаменту у справах АРК і Севастополя, який він зараз очолює.
«Ця людина досить давно відома і має репутацію професіонала. З іншого боку, його кандидатура може свідчити про те, що українська держава розглядає кримських татар як політичний важіль, на який можна спертися в справі повернення Криму», – зазначив експерт у коментарі для Крим.Реалії.
Політолог вважає виправданим рішення призначити на посаду голови Держслужби представника кримськотатарського національного руху, оскільки на півострові немає іншої консолідованої сили, яка мала б настільки серйозний вплив на політичні процеси в регіоні, і при цьому говорила про свою проукраїнську позицію.
Експерт: конкурс відбувається непублічно
Костинський зазначив, що зараз запуск роботи Державної служби з питань Криму є вкрай важливим, оскільки у кримчан починає складатися враження, що Україна їх кинула, а ті, хто мігрував на материк, починають думати, що у держави немає стратегії вирішення їхніх проблем.
«Створюючи Державну службу практично з нуля, українська влада має шанс створити виконавчий орган влади нового покоління. Саме тут вона може відпрацювати модель з реформування виконавчої горизонталі. Головне, щоб Держслужба почала комплектуватися фахівцями, які не мають досвіду роботи в бюрократичній системі», – вважає політолог.
Більш скептично оцінює можливості Держслужби у справах Криму директор Центру дослідження суспільства Тарас Доронюк.
«Питання створення інституції, яка б займалася питаннями Криму і внутрішньо переміщених осіб вже неодноразово піднімалося і дискутувалося», – нагадав соціолог. – Звучали пропозиції з різними форматами таких інституцій: від відповідного віце-прем'єра до міністерства. Зупинилися на форматі Державної служби, що значно обмежує можливості роботи в порівнянні з можливостями того ж міністерства. Наприклад, в Грузії використовують варіант міністерства, що, на мій погляд, є більш ефективним і зрозумілим для громадськості».
На думку Доронюка, те, наскільки затягнувся процес створення Держслужби, ставить під сумнів ефективність подальшої роботи цієї установи в рамках Кабміну.
Також експерт відзначає, що назва створеного органу некоректно сформульована. «Визначення «тимчасово переміщені особи», яке міститься у назві Держслужби, не несе ніякого юридичного навантаження. Зареєстрований у Верховній Раді законопроект 4490-1П «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що має високу ймовірність стати повноцінним законом, оперує поняттям «внутрішньо переміщені особи». Цю плутанину потрібно вирішувати в найкоротші терміни та уніфікувати визначення», – підкреслив Доронюк.
За словами експерта, конкурс кандидатів на посаду голови Держслужби оголошений відповідно до наявних законодавчих норм, які не передбачають надмірну публічність. Враховуючи делікатність цього питання, цей конкурс, на думку соціолога, потрібно було оголошувати принаймні в форматі, за яким відбиралися кандидати до Національної ради реформ – з відкритими дебатами і рештою елементів публічності.