Сімферополь – Навесні після припинення на півострові діяльності всіх українських банків кримчани зіткнулися з труднощами при отриманні коштів, їх переказі, відкритті рахунків та оформленні кредитів. Через півроку після «референдуму» про приєднання Криму до Росії ситуація в цьому плані дещо змінилася, однак труднощі в банківській сфері як і раніше зберігаються.
Як повідомляли Крим.Реалії, на початку травня Національний банк України (НБУ) заборонив вітчизняним банкам здійснювати діяльність у Криму «до завершення російської окупації». «Правління НБУ було змушене 6 травня 2014 року ухвалити рішення (тимчасово до закінчення окупації) припинити подальшу діяльність українських банківських установ та їх відокремлених підрозділів на зазначеній території», – йшлося в повідомленні на сайті відомства.
Згідно з опублікованою інформацією, центральний банк затвердив таке рішення, оскільки не має можливості здійснювати банківське регулювання та нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю банків у Криму.
«Окупація території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя порушила роботу банківської системи в регіоні, що привело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків», – зазначили тоді в НБУ. Там також нагадали, що відповідно до закону про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України, «відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації юридичним та фізичним особам в повному обсязі покладаються на державу, яка здійснює окупацію».
Санкції стали перепоною
Через кілька місяців з дня «референдуму» у Криму облаштувалися маловідомі російські банки, які, якщо вірити неофіційним рейтингам фінустанов Росії, розташувалися наприкінці першої – на початку другої сотні. Провідні банки не ризикнули розгортати свою діяльність в Криму, побоюючись санкцій з боку США і Євросоюзу. Деякі з банків, що прийшли на півострові, переважно Російський національний комерційний банк (РНКБ), зайняли приміщення, в яких раніше розташовувалися відділення українських банків. Крім РНКБ, на півострові також представлені «Крайінвестбанк», «Фіабанк», «Рубльов», «Першотравневий», «Рускобанк», «Генбанк», «Північний кредит», «Владікомбанк», «Джастбанк», «Кубань кредит» та інші.
Зараз, за інформацією прес-служби Міністерства економічного розвитку, в Криму і Севастополі працює 31 банк, відкрито 497 відділень. Найбільшу мережу відділень і найбільшу кількість банкоматів має РНКБ – 276 відділень і 400 банкоматів.
Більшість згаданих банків працюють як з фізичними, так і з юридичними особами, але пакет надаваних послуг далеко не повний. Наприклад, кримчани не можуть оформити кредити, відкрити валютні рахунки або перевести гроші на материкову Україну.
Так, жителька Сімферополя Вікторія розповіла для Крим.Реалії, що в серпні вона відкрила валютний рахунок в Російському національному комерційному банку, але кошти туди так і не надійшли, оскільки відносно фінустанови через кілька днів були введені санкції.
«Після цього я намагалася відкрити валютний рахунок в «Крайінвестбанку», але там черга була розписана на тиждень вперед, щоб тільки в зал потрапити. Я плюнула і пішла», – з досадою в голосі розповіла Вікторія.
Ялтинець Микола нарікає на те, що тепер не може переказати гроші з Криму в Херсон родичам. «Система «Золота картка», що дозволяла здійснити переказ грошей на материк, в українських банках з недавнього часу не працює. Тепер не знаю, як вирішити цю проблему», – розповів він для Крим.Реалії.
У кримському відділенні «Генбанку» повідомили, що у них система грошових переказів «Золота картка» як і раніше працює, однак на материковій Україні отримати кошти можна переважно в російських банках, тому що українські фінустанови з початку вересня почали від неї відмовлятися. «Це безадресний переказ. Отримувач не повинен говорити, звідки переказ, інакше гроші з Криму просто не видадуть. Можна назвати будь-яке російське місто: Москва, Санкт-Петербург, Сочі і так далі», – пояснили Крим.Реалії телефоном в банку.
Скарги в ФАС допомогли знизити тарифи
Звертає на себе увагу і той факт, що банки, користуючись нинішньою ситуацією, часто необґрунтовано завищують тарифи за надання послуг. Нещодавній гучний приклад – звернення громадян в Кримське управління Федеральної антимонопольної служби (ФАС) про необґрунтовано високі комісійні ставки за банківські послуги, що надаються РНКБ. При дослідженні фактичних обставин було встановлено, що відповідно до тарифів, затверджених правлінням банку, за перекази грошових коштів фізосіб, здійснювані без відкриття рахунку, стягується комісія 3% від суми переказу, при цьому мінімальний розмір становить 200 рублів, максимальний – 2000 рублів, повідомили в управлінні ФАС. У результаті відомство порушило справу щодо Російського національного комерційного банку.
Як пояснила в коментарі для Крим.Реалії прес-секретар РНКБ Діана Скляренко, при формуванні тарифних планів, зокрема і за перекази грошових коштів на користь фізичних осіб, що здійснюються без відкриття рахунку, використовувався досвід російських банків, де складові собівартості платежу найчастіше вищі, ніж в Криму. «На початку роботи РНКБ в Криму (з квітня поточного року – прим. ред.) комісія за цей платіж становила 3% (мінімальний розмір 200 рублів). Однак після аналізу звернень клієнтів за перші місяці роботи РНКБ в регіоні банк з 25 липня ухвалив рішення про зниження тарифу на перекази в два рази», – зазначила Скляренко. Крім того, за її інформацією, клієнти РНКБ мають можливість провести аналогічний платіж з поточного рахунку або карти, і тоді комісія за переказ становитиме вже 1,5%. Якщо ж клієнт здійснює такий платіж через Інтернет-банк, то комісія складе 1%.
Ще одна проблема для кримчан – оформлення кредитів. Більшість банківських установ у Криму не поспішають видавати кошти на купівлю житла, авто чи побутової техніки. «Ми тільки готуємо кредитну програму для кримчан. Сподіваємося, до жовтня почнемо кредитувати», – розповіли Крим.Реалії в «Генбанку». Серед причин, через які затягується відповідна програма, в банку називають неготовність реєстрів, нотаріусів, відсутність кредитної історії, а також політичну ситуацію на півострові, радячи дочекатися результатів голосування на виборах до «Держради» і місцевих органів влади.
