Світова преса пише про значення Мінської угоди про припинення вогню на Донбасі, а також мотиви, які привели українське та російське керівництво до неї. Також преса ставить питання: що робити Заходові, якщо угоду буде таки зірвано? Адже ознаки часткового порушення її через обстріли з боку сепаратистів уже є.
Газета Guardian пише, що після оголошення перемир’я на Донбасі з’явилися повідомлення про обстріли біля донецького аеропорту та поблизу портового Маріуполя. Нині найоптимістичніший епітет, який використовується щодо перемир’я, – воно «крихке». І все ж, на думку газети, угода є найкращим шляхом до миру, щоб покласти край бойовим діям. Головним питанням нині є: чи обстріли свідчать про злі наміри Росії, чи вони, власне, демонструють – як і наполягала Москва – її обмежений вплив на сепаратистів, пише видання. Інтереси президента Порошенка чіткі: після успіхів на початку українські сили останнім часом трохи здали позиції і ризикують наразитися на нові поразки. Оголосивши про дострокові парламентські вибори, Порошенко потребує замирення зі Сходом, якщо прагне зберегти єдність держави. Мотиви, які спонукали Путіна до перемир’я, менш чіткі, зауважує газета. Коли він недавно сказав, що може взяти Київ за два тижні, всі розцінили це як погрозу. Це мало означати, що ми, мовляв, ще кілька тижнів тому могли б узяти під контроль усю Україну, але це не було і не є нашим наміром… Відтак, на думку часопису, це у непрямий спосіб є визнанням із боку Росії українських кордонів – це ключовий принцип будь-якої угоди. Відмова від претензій на всю Україну – що, власне, і передбачає угода про припинення вогню – є ризикованою справою для Путіна всередині Росії. Але також ризикованою є й перспектива ще більших російських втрат у живій силі. І, як знає Путін, російська громадська думка може легко повернутися проти нього так само, як легко вона пішла за ним після анексії Криму.
Лондонська Times пише, що в разі порушення домовленості про припинення вогню на Донбасі у Заходу не залишиться іншого варіанту дій, окрім запровадження подальших санкцій проти Росії. Газета пише, що, незважаючи на нібито припинення вогню, українські сили потрапили під обстріл «Градами» поблизу портового Маріуполя. Був обстріляний один з українських блок-постів, і також надходили повідомлення про пересування сепаратистських вантажівок та танків – факт, який Москва заперечує. Газета пише, що тривалого миру не досягнути, допоки проросійські сепаратисти не полишили своїх амбітних планів щодо створення незалежної «держави» з тісними зв’язками з Росією. І тут постає питання: в разі недотримання перемир’я, яким має бути наступний крок? Основоположним правилом всіх конфліктів є те, що в разі відсутності військової перемоги або поразки жодне вирішення довго не протримається, допоки всі сторони не зчепляться на полі битви. Президент Путін, на думку газети, продемонстрував, що не готовий сісти за переговорний стіл зі щирими намірами. Путін ніколи не хотів бути учасником міжнародної системи – він вовк, який промишляє на самоті, пише газета, нагадуючи, що він порушував угоди про контроль над озброєннями, нападав на Чечню, Грузію та Україну… Східна Україна, яка за всіма ознаками буде залежати від Росії, слухатиметься Путіна, і вона тоді стане гальмом до подальших планів зближення України з європейськими інституціями.
Видання Foreign Affairs запитує: чи Росія перемогла у війні в Україні? Наприкінці минулого тижня Україна, сепаратисти та Росія досягли угоди про припинення вогню, яка передбачає звільнення заручників та спільний моніторинг кордону. Сторони також дали обтічні запевнення працювати над політичним врегулюванням. Якщо ця угода протримається, – а багато попередніх угод про припинення вогню порушувались одразу після підписання, – тоді ця фаза активних бойових дій на Донбасі завершилась на умовах, вигідних російському президентові Путіну, зауважує видання. Українські сили припинять свої п’ятимісячні зусилля у спробах завдати поразки сепаратистам, і це дасть нагоду постати проросійським квазі-утворенням на Донбасі й ситуація відтак буде невизначеною та нестабільною. Угода про припинення вогню, підписана, на думку видання, за наміром та підтримки Путіна, вказує, що Кремль віддає перевагу втручанню, яке не переходить у повноцінне вторгнення. Це б дало можливість Росії допомогти проросійським сепаратистам максимально розширити підконтрольні їм терени, але водночас позбавила б Росію потреби анексії Донбасу. В середині серпня виглядало на те, що українські війська були близькі до взяття Донецька та Луганська. І хоча бої за ці міста принесли б велику кількість цивільних жертв, але перемога була близькою… І тут Росія посилила свою участь до збройного протистояння, надсилаючи своїх десантників та важку артилерію для наступу на українські позиції, пише видання. Вторгнення російських військ показало, що Росія не дасть Україні перемогти у цій війні і що вона готова завдати великих втрат українському війську. Загроза падіння Маріуполя – стратегічного порту на Азовському морі – була останнім фактором, який змусив президента Порошенка до переговорів. І це спрацювало: жахливі й значні втрати в містах на кшталт Іловайська продемонстрували обмежені можливості українських сил, а Захід дав зрозуміти, що не буде воювати за Україну, зазначає видання.
