Лондон – Оголошення Росії про нові військові навчання зібраних біля українського кордону сил викликало побоювання, що Москва може перейти від підтримки сепаратистів на Донбасі до повномасштабного вторгнення в Україну. Один з авторитетних західних оглядачів, які пильно стежать за подіями Джеймс Шерр, науковий співробітник лондонського «Королівського інституту з міжнародних справ» («Чатам Гаус»), в одній зі своїх статей стверджує, що «спротив України став для Кремля несподіванкою». Джеймс Шерр в інтерв’ю Радіо Свобода говорив про те, чи ми вже є свідками війни, чи вона Україні лише загрожує?
Війна почалася тоді, коли перші «зелені чоловічки» з’явилися в Криму в лютому
– Це практично війна і вона почалася тоді, коли перші «зелені чоловічки» з’явилися в Криму в лютому. Офіційно оголошено, що бойові дії відбувається в межах антитерористичної операції. Щоб український уряд мав право проводити мобілізацію і здійснювати військові операції, повинна бути або терористична загроза, або надзвичайний стан, або стан війни. Зараз є низка чітких політичних причин, як зовнішніх так і внутрішніх, чому український уряд і Рада не оголошували надзвичайний стан і не оголошували війну. Саме тому бойові дії зараз називаються саме так.
Тактика, яку застосовують бойовики не дуже відрізняється від тактики організації «Хамас»
Звичайно, що є ще одна причина: тактика, яку застосовують бойовики не дуже відрізняється від тактики організації «Хамас». Йдеться про використання цивільних для захисту зброї, а не використання зброї для захисту цивільних. Це дуже важлива обставина людської трагедії, що розгортається зараз у Донецьку й Луганську.
– Чи допомогло би Україні, якби міжнародна спільнота офіційно визнала «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями?
Коли мова йде про «ДНР», то ми маємо справу із заколотом, який охоплює суміш мереж, груп, окремих осіб із елементами російського спецназу й спецслужб
– Це не важливо. Було би важко чітко визначити конкретні утворення, які би можна було називати терористичними організаціями. Наприклад, коли мова йде про «ДНР», то ми маємо справу із заколотом, який охоплює суміш мереж, груп, окремих осіб із елементами російського спецназу й спецслужб. Усе це постійно змінюється, і важко сказати, де його початок, а де кінець. Хоча ми, звичайно, можемо бачити ключових лідерів і командувачів, але це не має значення. Насправді необхідно якомога швидше покласти цьому конфлікту край так, щоб заколот був однозначно подоланий, щоб суверенітет України був відновлений на усій українській території у межах міжнародно визнаних кордонів. Усі політичні, економічні та військові дії міжнародної спільноти краще зосередити на цих завданнях.
– Що є найважливішим елементом боротьби України за досягнення згаданої мети: це дипломатичні зусилля, міжнародна підтримка, протидія інформацій війні, чи бойові дії української армії?
В НАТО зрозуміли, що Росія втілює модель конфлікту, який має на меті зруйнувати країну ще до того, як хтось зрозуміє, що сталося
– Усі ці компоненти пов’язані. Насамперед, зовнішньому світі треба розуміти сутність конфлікту, який нав’язано Україні. В НАТО зараз зрозуміли, на мою думку, що Росія втілює модель конфлікту, який має на меті зруйнувати країну ще до того, як хтось зрозуміє, що сталося. Перші вирішальні кроки в усій цій операції буди зроблені ще за кілька місяців до того, як Янукович утік зі свого кабінету. Українські структури безпеки і особливо регіональні структури у східних областях були зруйновані з середини. НАТО починає розуміти цей тип загрози. Відбуваються серйозні дискусії про те, що означає 5-й параграф (договору НАТО), які можуть бути ознаки загрози, наприклад, в межах російських анклавів і у випадках подій такого типу. Це одне.
Україна у квітні почала воювати. Це чітко показало, що українці готові боротися за свою країну і жертвувати своїм життя
А інформаційний аспект також життєво важливий, бо на Заході зараз чимало навіть тих, хто засуджує Росію за її дії, усе ж сприймають російські пояснення української ситуації. Що Україна, то, мовляв, «штучне утворення», що вона «нежиттєздатна країна». Але на тлі цього найважливішим інформаційним аспектом стало те, що Україна у квітні почала воювати. Це чітко показало, що українці готові боротися за свою країну і навіть жертвувати своїм життя.
Важливо розповісти світові, що Україна перебрала на себе ініціативу у бойових операціях і зберігає цю ініціативу
Друге – президентські вибори чітко показали, що навіть в умовах війни Україна змогла зріло організувати президентські вибори, які привели до влади політично поміркованого президента, а ультраправі партії здобули навіть менше підтримки, ніж на виборах у більшості країн Євросоюзу. Ці факти самі по собі більше ніж будь-що інше спростовують російські твердження, що українська влада – це, буцім, «екстремісти і фашисти». Отже ці політичні й військові чинники дуже важливі, але до них треба привертати увагу. Важливо розповісти світові, що Україна перебрала на себе ініціативу у бойових операціях і зберігає цю ініціативу. Це допомагає Україні подати світові своє пояснення подій – пояснення, яке є правдивим.
– Дехто в Україні вважає, що треба створити український відповідник російського міжнародного телеканалу Russia today. Чи варто українцям копіювати дії Москви?
Єдиною і найкращою протидією дезінформації є правдива інформація
– Україні такого робити не варто. Єдиною і найкращою протидією дезінформації є правдива інформація. Проблема в тому, що Україна у порівнянні з Росією і далі має дуже мало людей, які розуміють західний інформаційний простір, які би розуміли, як поводитися в подібних дискусіях і розуміли аудиторію, з якою вони мають справу. Бракує професійності. Росіяни у цьому плані мають перевагу, але той факт, що вони рзчленовують і перекручують інформацію, повідомляючи напівправду і навіть вкидають відверту брехню, це не перевага, і українцям ніколи не варто навіть пробувати робити таке саме.
Українцям варто дотримуватися принципів «Бі-Бі-Сі» під час Другої світової війни, які полягали в тому, щоб повідомляти, про перемоги і поразки точніше, ніж це робить супротивник. У такий спосіб можна завоювати повагу й довіру. Повагу і довіру не заробляють, приховуючи погані новини і повідомляючи лише позитивні. Аудиторію треба переконати, що саме від вас вони отримають правдиву і повну інформацію.
– Чи це варто робити з допомогою телеканалу?
Українська державна машина стала набагато більш компетентною. Війна це потужний каталізатор змін, як негативних так і позитивних
– Це залежало би від того, що би робив такий канал, хто і як би ним керував. Я вважаю, що зараз у порівнянні зі, скажімо, станом у лютому ціла українська державна машина стала набагато більш компетентною і працює набагато вміліше, ніж шість місяців тому. Війна це потужний каталізатор змін, як негативних так і позитивних. Зробити у цій справі належить ще багато. Ніщо зі згаданого не змінює факту, що нові військові навчання Росії оголошені на цей тиждень можуть призвести до авіанальотів на Україну, це мало би дуже тяжкі наслідки. Це не змінить того, що збільшене постачання озброєнь бойовикам розтягне війну. Військова ситуація в регіоні має засадниче значення, але лише бойовими діями у війнах не перемагають. Особливо, коли йдеться про демократичні держави, і коли потерпає цивільне населення.
– Західні ЗМІ час від часу виходять із заголовками про те, що Росія може вдатися до повномасштабної і відкритої війни Україною. То що насправді відбувається: війна закінчується чи лише починається?
США та ЄС почали впровадження санкцій третього рівня. Вони намагаються тримати в резерві можливість подальших повномасштабних санкцій проти російської економіки
– Є лише одна людина, яка знає відповідь на це запитання. Ім’я цієї людини Володимир Путін. Ні я, ні ви не читаємо думок Путіна, але я би сказав, що досі президент Путін, хоча йшов на ризиковані кроки, але прораховував загрози. Досі він ніколи не був нерозсудливим, хоча часто помилявся. Зараз США та ЄС почали впровадження санкцій третього рівня, але лише почали. Вони намагаються тримати в резерві можливість подальших повномасштабних санкцій проти російської економіки. Це очевидно роблять для того, щоб стримати Росію від початку відкритої повномасштабної війни з Україною. Я не думаю, що Путін злегковажить цією загрозою. Він вже перебуває під значним внутрішнім тиском і, можливо, на нього тиснуть наближені кола, але про це ми можемо лише здогадуватися. Відповідь визначатиме він. Наше завдання полягає у тому, щоб створити такі умови, в яких він буде змушений бачити, що Росія втратить більше, ніж здобуде, якщо піде на таку серйозну ескалацію. Я припускаю, що він піде і вже йде до самої межі війни, збільшуючи постачання й підтримку бойовиків включно з експериментуванням із авіаційними операціями проти України, щоб побачити реакцію. Йдеться про обстріли українських позицій з російської території, тощо. На кожному кроці він спостерігатиме за реакцією України і, особливо, за реакцією Заходу.
