Київ – «Влада» Криму планомірно «закручує гайки» на півострові, й до кінця цього року громадські права та свободи на території республіки будуть зведені до мінімуму. Такий песимістичний прогноз роблять учасники Кримської польової місії з прав людини, до складу якої входять громадські діячі з України та Росії. Вони передбачають, що упродовж півроку правоохоронна та судова системи Криму ставатимуть усе більш регресивними. Також, за прогнозами правозахисників, будуть значно звужені права на мирні зібрання та об’єднання громадян, а також свобода слова та совісті.
На цей момент Крим, як і раніше, перебуває в зоні так званого «сірого» права. Його особливість полягає в тому, що українське законодавство на території півострова вже не діє, а російське ще не адаптоване до місцевих реалій. Про це на прес-конференції повідомив голова Кримської польової місії з прав людини Андрій Юров.
«За останні п'ятнадцять років Росія пройшла великий шлях скорочення прав і свобод, зменшення ролі свободи слова, свободи зібрань, свободи асоціацій тощо. Зараз Крим проходитиме те саме. Тільки не п'ятнадцять років, а пришвидшеними темпами – за рік», – вважає Юров.
Найбільш гучними випадками порушення прав людини, за словами голови Місії, є зникнення чотирьох учасників протестів проти анексії Криму, а також арешти Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших активістів, яких підозрюють у здійсненні терористичних актів. Окрім того, до таких випадків правозахисник зарахував заборону на в’їзд у Крим лідерам кримських татар Мустафі Джемілєву, Рефату Чубарову, а також залякування громадських діячів і журналістів.
За словами Юрова, наразі на півострові сформувалася низка вразливих соціально груп, які страждають від дій «влади»: національні меншини та корінні народи, учасники громадських організацій, а також українські громадяни, які вирішили зберегти своє громадянство. Громадський діяч вважає, що їхні проблеми будуть збільшуватимуться, оскільки їм немає звідки чекати захисту: органів української влади на півострові немає, а правозахисників та непідконтрольних ЗМІ в Криму все менші і менше.
«Напружена ситуація зберігається з мовними меншинами. Зараз оголошено про рівність мов. Але мені дуже цікаво, скільки першого вересня відкриється класів кримськотатарською та українською мовами», – відзначає Юров.
Екс-голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв у коментарі для Крим.Реалїї висловив занепокоєння стосовно того, що відносно кримських татар готуються нові репресії та провокації.
Ми боїмося етнічних чисток. Є сигнали, що поблизу поселень кримських татар заселяють козаків, проросійськи налаштованих біженців із Донецької та Луганської областейМустафа Джемілєв
«Ми боїмося етнічних чисток. Є сигнали, що поблизу поселень кримських татар заселяють козаків, проросійськи налаштованих біженців із Донецької та Луганської областей. Ведуться розмови про те, що вони – п’ята колона. І потрібно її знищити до початку дій української влади та збройних сил», – розповів Джемілєв.
Також він повідомив, що вже обговорював цю тему з головою СБУ – Валентином Наливайченком і міністром оборони України Валерієм Гелетеєм, однак, за словами нардепа, офіційний Київ поки не має можливості якимось чином втрутитися у ситуацію.
За прогнозами правозахисника Андрія Юрова, громадянські пава та свободи в Криму згортатимуться разом із введенням законодавства Росії, яке за низкою позицій більш жорстке, ніж українське.
«Наприклад, кримінальне законодавство України пов’язане з тим, що утримання під вартою – це крайня міра. А в Росії це відбувається майже завжди. Застава або домашній арешт – це велика рідкість. Звичайну людину закривають одразу», – відзначив громадський діяч.
На його думку, єдине, що може захистити кримчан від свавілля влади – це створення громадських і правозахисних організацій на території Криму. Юров вважає, що за підтримки громадськості Росії та України такі ініціативи могли б хоча б мінімально контролювати владу.
Україна не повинна кидати своїх у біді
Влада України не використовує всі можливості для захисту прав своїх громадян, які живуть на анексованій території. Про це на прес-конференції повідомила голова Центру громадської освіти Ольга Скрипник.
«На законодавчому рівні був зроблений лише один крок – 15 квітня був ухвалений закон «Про окуповані території». Однак цей закон не вирішує багатьох проблем. До нього потрібно ухвалити близько десяти постанов Кабінету міністрів. Чотири місяці по тому цих постанов немає», – зазначила Скрипник.
Як приклад правозахисниця навела ситуацію з оформленням українських паспортів для громадян, які мешкають у Криму. Багато хто з них не має можливості виїхати на материк, оскільки у них або своєчасно не вклеєна фотографія в документ, або паспорт загублений. Органи виконавчої влади України досі не розробили чітких інструкцій з приводу вирішення цієї проблеми, і маса жителів півострова залишаються «невиїзними».
Органи виконавчої влади України досі не розробили чітких інструкцій з приводу вирішення цієї проблеми, і маса жителів півострова залишаються «невиїзними»
«Є блок проблем, які Україна може і повинна вирішувати. На наш погляд, органи влади повинні тісніше працювати з тими неурядовими організаціями, які проводять постійну моніторингову діяльність у Криму. Вони мають реальну інформацію в регіоні, і якщо Україна з ними співпрацюватиме, можна буде вирішити хоча б деякі проблеми», – відзначила Скрипник.
На думку Мустафи Джемілєва, також важливою діяльністю з точки зору захисту прав кримчан займається управління Генпрокуратури України з питань анексованої території.
«Ми створили це управління та реагуємо на всі порушення прав українських громадян. Проти правопорушників відкриваються кримінальні справи. Паралельно робитимемо моніторинг того, що там відбувається та доводити до відома світової громадськості», – повідомив нардеп.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що для захисту громадянських прав кримчан Україна може використовувати ресурсну залежність півострова від материка.
«Крим структурно та економічно залежний від України. Вміле використання таких важелів, як постачання продовольства, енергоресурсів і води, може бути непоганим інструментом для захисту прав українських громадян», – вважає експерт.
Однак поки, за словами Семиволоса, пріоритетом для влади є вирішення проблеми на сході країни, й у керівництва країни не вистачає ресурсів для того, щоб повноцінно зайнятися захистом українських громадян у Криму.
