Сімферополь – У «держраді» «Республіки Крим» планується до розгляду проект «закону» «Про недопущення переслідування осіб за дії, вчинені з метою охорони громадського порядку та захисту інтересів Республіки Крим» у період анексії та окупації Криму. Проект «закону» поданий «в.о. голови Республіки Крим» Сергієм Аксьоновим і перебуває на розгляді в постійних комісіях «держради».
Текст «закону» дуже короткий, складається всього з 4 статей. Він «встановлює», що не допускатиметься «застосування санкцій, покарань, а також кримінального чи адміністративного переслідування щодо осіб, які вчинили дії, що спричинили заподіяння шкоди». На думку автора проекту, вони вчинені «з метою охорони громадського порядку та захисту інтересів Республіки Крим у період з 25 лютого 2014 року до 11 квітня 2014 року».
Одним із виправдань, на думку авторів, має служити те, що нібито (ст. 2) «Дії осіб з-поміж народних ополченців, народних дружинників та інших осіб, які спричинили заподіяння шкоди» є діями, «вчиненими в стані крайньої необхідності».
Законопроект встановлює, що цей «закон» застосовуватиметься відносно підозрюваних, кримінальні справи щодо яких вже перебувають у виробництві органів дізнання, а також щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні судів і ще не розглянуті, а також щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні справи стосовно яких розглянуті, але вироки не набули чинності, більше того – так само щодо вже засуджених та осіб, «до яких застосоване адміністративне стягнення».
Сама поява цього законопроекту є доказом того факту, що «в.о. голови Криму» Сергій Аксьонов, будучи командувачем і «самооборони», і «Верховним головнокомандувачем Криму», і виступивши в ролі автора законопроекту, тим самим визнав, що «самооборона» свідомо зробила цілу низку злочинів, була незаконним силовим формуванням, діяла поза законодавчими рамками як України, так і Росії.
У такому випадку під юридичну відповідальність потрапляють, у першу чергу, організатори такого формування – тобто сам Сергій Аксьонов, який, як відомо, керував «самообороною», «спікер держради» Володимир Константинов, який «благословив» його на ці дії ухваленням низки постанов, а також нині «перший віце-прем'єр» Михайло Шеремет, який безпосередньо командував формуваннями «самооборони».
Подача цього законопроекту – це, перш за все, спроба вивести з-під правової відповідальності самих себе. Факт подачі цього законопроекту також спростовує твердження «віце-прем'єра» і «міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку» Дмитра Полонського про те, що «під час дії самооборони злочинність знизилася в два рази», оскільки «самооборона» сама була, як випливає із законопроекту, джерелом злочинності.
На думку кримських аналітиків, як і весь законотворчий процес сьогодні в Криму, цей проект є також зразком правового нігілізму, політичного цинізму і громадянської безвідповідальності. По-перше, законопроект порушує важливий принцип права, який говорить про те, що «не можна зі злочинністю боротися злочинними методами», тобто не можна «охороняти громадський порядок» шляхом порушення громадського ж порядку і вчинення нових правопорушень, а тим більше у вигляді порушення прав людини, у вигляді «заподіяння шкоди». Це свідоме правопорушення.
По-друге, посилання авторів законопроекту на те, що ці правопорушення «вчинені в стані крайньої необхідності», є неспроможним, оскільки цей правовий стан стосується не регіону чи органу влади, або силового формування, а тільки фізичної особи. Інакше кажучи, в конкретної людини може бути стан «крайньої необхідності самооборони», коли виникла загроза її життю, а у «Республіки Крим», – до речі, на той момент ще жодним чином не конституйованої, що була тільки предметом фантазії Константинова і Аксьонова! – такого стану не могло виникнути, і не було.
Ухвалення цього «закону» з правової точки зору означає, що «недодержава» «Республіка Крим», і саме в особі Володимира Константинова та Сергія Аксьонова, юридично бере на себе відповідальність за вчинення «самообороною» всіх злочинів
Більше того, «стан крайньої необхідності самооборони» виникав у жертв «самооборони», у людей, які зазнавали нападів її бойовиків, затримань, побиття тощо. Скажімо, стан «крайньої необхідності самооборони» був у Решата Аметова, коли «самооборона» вела його до автомобіля, щоб відвезти і вбити, а не в її бойовиків, вбивць, яких сьогодні намагаються виправдати.
І, по-третє, під амністії, як правило, підпадають особи, які в процесі суспільних конфліктів не вчинили тяжких та інших злочинів, пов'язаних із вбивствами, тортурами, позбавленням волі, викраденнями та іншими правопорушеннями. У законопроекті про це немає жодного слова, відповідно, це, крім усього іншого, спроба амністувати вбивць Решата Аметова, викрадачів і мучителів Анатолія Ковальського та Андрія Щекуна та багатьох-багатьох інших.
Ухвалення цього «закону» з правової точки зору означає, що «недодержава» «Республіка Крим», і саме в особі Володимира Константинова та Сергія Аксьонова, юридично бере на себе відповідальність за вчинення «самообороною» всіх злочинів. Тобто до ухвалення цього «закону» відповідальність за вчинення злочинів несли конкретні бойовики-виконавці, можливо «Самвел» і «Шеремет», і всі інші, причетні до злочинів, то після його ухвалення відповідальність за всі беззаконня в Криму покладається на Константинова та Аксьонова особисто.
Аксьонов хоче амністувати своїх «ополченців», які били і викрадали людей під час спецоперації із захоплення КримуАндрій Клименко
Експерт «Майдану закордонних справ» і головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко з обуренням зазначає: «Наших (ваших і моїх) кримських друзів били (катували, вбивали, деяких так і не знайшли) «з метою захисту інтересів Республіки Крим у стані крайньої необхідності» – який спалах юридичної думки! Коні, Плевако та інші великі російські адвокати мають поперевертатися в гробах. Аксьонов хоче амністувати своїх «ополченців», які били і викрадали людей під час спецоперації із захоплення Криму».
Одне радує: кримські «закони» не є законами і не будуть ні визнаватися, ні виконуватися. Навпаки ухвалення такого юридично нікчемного «закону» є доказом того факту, що злочинні дії «самооборони» організовувалися і чинилися свідомо і зі злим наміром насамперед самим Аксьоновим, а також його підлеглими. Другий крок – після ухвалення «закону» він буде ще одним приводом для українського та міжнародного судів для притягнення до відповідальності тих, хто намагається вивести з під відповідальності злочинців, і намагається приховати злочини «перехідного періоду».
Олесь Черемшина, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
