Лондон – Між урядами Британії та Франції виникла заочна суперечка з приводу санкцій стосовно Росії. Париж опинився під вогнем критики за те, що продає Росії два кораблі-вертольотоносці класу «Містраль», за які Франція отримає майже два мільярди доларів. А Лондон критикують за те, що російські олігархи і далі використовують британську столицю як місце для розваг та зберігання грошей.
У центрі міжнародної критики опинилася компанія STX, яка будує кораблі, що дадуть Росії нові військові можливості на морях. Компанія рекламує себе як провідного гравця на міжнародному ринку суднобудування та інших послуг.
Будівництво військових кораблів – це лише частина того, що робить STX. Але саме будівництво вертольотоносців «Містраль» у французькому містечку Сен-назер на березі Атлантичного океану – зараз найвідоміший їхній проект.
Французів просять зробити паузу
Кораблі «Містраль» можуть бути застосовані в бойових операціях різного типу, включно і з миротворчими. Але критики побоюються, що в руках російської армії вони стануть інструментом залякування та агресії. Західні ЗМІ цитують висловлювання одного з російських військових командувачів, який буцім-то шкодував, що Росія не мала «Містралів» під час війни з Грузією 2008 року, бо тоді, мовляв, опір Тбілісі був би придушений «не за 26 годин, а за 40 хвилин».
Перший «Містраль» для Росії називається «Владивосток», а інший – «Севастополь», що зараз є зловісним нагадування про російську окупацію Кримського півострова. Президент США Барак Обама закликав Францію зупинити військову співпрацю з Росією.
«Я з цього приводу висловив певну стурбованість, і я не думаю, що я на самоті, коли йдеться про подальше виконання значних оборонних угод з Росією, тоді як вона порушила засадничі міжнародні закони. Я вважаю, що краще було б тут взяти паузу», – сказав Барак Обама, звертаючись до європейських партнерів.
Критики Франції виокремили її не лише через наступальні можливості кораблів «Містраль», але і через розмір контракту, який сягає майже двох мільярдів доларів, а також, і є найбільший серед західних країн.
Але саме через суми контракту Париж і не може від нього легко відмовитися. Укладена 2011 року угода з Росією створила у Франції близько 1000 робочих місць. Для уряду країни, яка потерпає від безробіття, це дуже важливий чинник.
На ринку озброєнь діє жорстока конкуренція. Місце компаній, що не зможуть з політичних причин постачати зброю до певних країн, займуть інші, робочі місця перейдуть до іншої країни.
Британська продукція подвійного призачення
Сусідня Британія, яка також продає Росії товари подвійного призначення, не має таких великих військових контрактів. За даними Комітету Палати громад з контролю за експортом зброї, залишаються чинними 251 ліцензія на експорт до Росії товарів подвійного призначення.
Сума, названа в парламентському звіті сягає 225 мільйонів доларів, але дію більшості ліцензій на продаж зброї Росії британці зупинили.
Відтоді як сталося вторгнення в Крим і з огляду на події в Україні ми призупинили дію усіх ліцензій на експорт зброї до РосіїМайкл Фаллон
«Ми не експортували для російських збройних сил такі види зброї, чи устаткування, яке можна було б використовувати для внутрішніх утисків. Це завжди була наша вимога і наші умови продажу зброї одні з найсуворіших у світі. Ми не експортуємо зброю в країни, де її можуть використовувати проти власного народу або для розпалювання регіональної нестабільності. І, звичайно ж, відтоді як сталося вторгнення в Крим і з огляду на події в Україні ми призупинили дію усіх ліцензій на експорт зброї до Росії. Ця заборона чинна від березня. Отже ми в Росію не постачаємо нічого такого, що могло би бути використано проти України», – наголошує представник британського Міністерства оборони Майкл Фаллон.
Окрім Британії низка інших європейських країн постачала зброю Росії. За даними «Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру», Італія продала росіянам 60 бронетранспортерів, а також устаткування для радіозв’язку в літаках.
Німеччина у березні з огляду на події у Криму призупинила будівництво високотехнологічного тренувального центру для російськиїх військових. Сума контракту 163 мільйони доларів.
Російські військові прагнуть новий технологій
Фахівці стверджують, що до 2008 року Росія майже не купувала зброю на міжнародному ринку. Але війна з Грузією виявила, що російська зброя багато у чому застаріла, і часто виявлялася ненадійною.
Саме після тієї війни Кремль різко збільшив витрати на оборону, і особливу увагу було зосереджено на модернізації російської армії зокрема за рахунок імпорту новітньої зброї.
Міжнародний ринок зброї регульований окремими міжнародними ембарго, але як наголошує дослідник «Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру» Пітер Веземан, насправді кожна окрема країна визначає свою позицію у цій справі.
«Дійсно, коли укладалися перші угоди «Міжнародної організації торгівлі» на Гаванській конференції 1947 року, то за межі угод були виведені конкретні галузі і зокрема оборонні індустрії, бо хартія ООН гарантує кожній країні право розвивати власну збройну індустрію і захищати свій суверенітет, свої кордони і свої закони», – пояснює Пітер Веземан.
Імпортери й експортери зброї
Позиція Європи у торгівлі зброєю можливо найбільш регульована законами й міжнародними зобов’язаннями, але приклад України показав, що жертву агресії такий стан справ не може задовольняти.
Певна іронія полягає у тому, що Україна сама належить до десятки провідних експортерів зброї у світі, яка продає свою зброю в різні країни, включно з Росією.
І Росія, хоча й збільшила імпорт зброї, проте розглядає себе насамперед як експортера зброї. Дані останніх років показують що після США – найбільшого продавця озброєнь на міжнародному ринку – приблизно 30%, йде саме Росія, якій належало близько 25%.
Саме тому є чимало фахівців, які стверджують, що міжнародні обмеження на постачання зброї Москві навряд чи могли би визначальним чином вплинути на дії Росії щодо України в найближчій перспективі. Хоча в середній перспективі, вони могли б загальмувати модернізацію російського війська.
