Сімферополь – Міжнародні та правозахисні організації вже неодноразово звертали увагу на порушення прав людини, що відбуваються в Криму. Ситуацію ускладнює те, що українське законодавство на півострові вже фактично не діє, а російське – ще не працює. У зв'язку зі складною ситуацією в рамках Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини при Президенті Росії була створена спеціальна тимчасова робоча група з розвитку громадянського суспільства і дотримання прав людини в Криму. Кореспондент Крим.Реалії поговорив зі співголовою цієї робочої групи, координатором Кримської польової місії з прав людини Андрієм Юровим.
– Як змінилася ситуація з дотриманням прав людини в Криму порівняно з попередніми місяцями?
– Ситуація з прав людини в Криму, в порівнянні з попередніми місяцями, не змінилася кардинально ні в кращу, ні в гіршу сторону, але хіба що трохи вирішилася проблема з паспортизацією тих, хто захотів отримати російське громадянство. Як і раніше, є проблеми з трьома, тепер уже чотирма зниклими громадянами, з низкою громад Української православної церкви Київського Патріархату, Меджлісом. Тобто проблеми ті самі, але загалом, у порівнянні з тим, що зараз відбувається на сході України, це вже якось зблякло. Сказати, що тут ситуація жахлива, напевно, буде неправдою. Але, як і раніше, весь спектр тих проблем з правами людини, про які ми говорили всі попередні рази, залишився.
Зараз є проблеми з Меджлісом і взагалі з кримськотатарської громадою, але вони не драматичні, можливо, за винятком недопуску в Крим Рефата Чубарова. Є також не дуже велика, але важлива проблема, що стосується кількох тисяч осіб, які сюди приїхали ще за української влади, а інша частина приїхала потім. Маються на увазі ті люди, які продовжують повертатися з Центральної Азії, і в них є зараз серйозні проблеми з громадянством, видом на проживання і так інше. Ось цю проблему треба буде зараз вирішувати. Мова йде не про велику кількість людей, це тисячі три, але це реальні долі людей, і з цього приводу ми маємо намір у найближчі дні щось робити.
– Як реагують на результати моніторингу вашої місії російські структури?
– Матеріали моніторингу польової місії лягають на стіл членів Ради з прав людини при Президентові Росії, омбудсмена, моніторингових місій ООН, ОБСЄ тощо. Кілька разів була комунікація з омбудсменом Росії Еллою Панфілової з приводу низки питань. Вона вважає, що вона їх контролює і вирішує, в тому числі питання, пов'язані з Федеральною міграційною службою.
У Раді з прав людини при Президенті Росії створена спеціальна тимчасова робоча група з розвитку громадянського суспільства і прав людини в Криму. Ми розуміємо, що тут окрема, складна ситуація. Будемо стежити за системними речами, які можуть бути швидко підправлені.
– Чи є загрози для діяльності незалежних українських журналістів, що працюють на території «республіки Крим»?
Є шанс, що якогось кошмару і беззаконня не буде, але далі все залежить від нашої з вами волі, і від того, наскільки влада буде діяти за законом
– Загроза для українських і незалежних журналістів, які працюють в Криму, якщо вони діють відповідно до нинішніх законів, реально невелика, така ж як і для інших незалежних російських журналістів, якщо вони почнуть щось серйозне копати. Тому питання в тому, наскільки готові українські та місцеві незалежні журналісти діяти за російськими законами. Якщо готові, то, я думаю, буде можливість їх підтримати і захистити, бо зараз в Раді з прав людини при президенті Росії виникла спеціальна тимчасова робоча група з розвитку громадянського суспільства і прав людини в Криму. І дуже важливо, що в цій групі один із співголів – журналіст Микола Сванідзе. Ми дуже сподіваємося, що саме з цієї причини вся інформація про те, що тут відбувається з незалежними ЗМІ, свободою слова тощо, буде, скажімо так, під особливим контролем, у тому числі Ради з прав людини при президенті. Так що є шанс, що якогось кошмару і беззаконня не буде, але далі все залежить від нашої з вами волі, і від того, наскільки влада діятиме за законом, наскільки самі журналісти слідуватимуть закону і наскільки сильні журналістські правозахисні організації, які вступатимуться за журналістів.
– Які ваші прогнози з приводу осінніх виборів у Криму?
– Я не займаюся виборчими правами громадян з двох причин: тому що за цими темами є прекрасні організації, і друга – мене цікавить не те, що відбувається на виборах, а те, що відбувається між виборами. Яку б ми владу не обирали, питання не в тому, кого ми обрали, а питання в тому, як ми його контролюємо. Якщо є сильне громадянське суспільство, яке контролює будь-яку владу між виборами, тоді все нормально, якщо такої сили немає, то будь-яка, навіть найпрекрасніша влада перетворюється на потворну.
Які права кримчан порушуються – результати звіту польовий місії
Згідно зі звітом Кримської польової місії з прав людини за червень 2014 року, були зафіксовані факти тиску та порушення прав людини відносно незалежних засобів масової інформації та перешкоджання журналістській діяльності, факти тиску, залякування і дискримінації щодо Кримської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, духовних і навчальних установ мусульман та представників протестантських конфесій, випадки відмови Прикордонною службою України у пропуску громадян України, які їдуть із Криму в інші регіони України.
Відсутність правового поля в Криму призвела до неможливості реалізувати повною мірою права власності мешканців півострова
Крім того, в звіті наголошується, що з кінця лютого «кримська самооборона» має безпосереднє відношення до низки порушень фундаментальних прав людини (право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, свободу слова, свободу пересування тощо).
«Відсутність правового поля в Криму призвела до неможливості реалізувати повною мірою права власності жителів півострова. У Криму не забезпечений захист права на свободу та особисту недоторканність, у першу чергу, стосовно українських активістів і представників кримськотатарського народу. В порушення міжнародних норм і угод кримські органи влади та органи Російської Федерації продовжують захоплення державної власності України, пояснюючи це як «націоналізацію»... Кримські татари є групою, що дискримінується за етнічною приналежністю в реалізації прав на пересування, свободу та особисту недоторканність, освіту, свободу слова, зборів, віросповідання і висловлювання думок», – вказується у звіті польової місії.
