Київ – Сина екс-глави Меджлісу кримськотатарського народу Хайсера Джемілєва продовжують утримувати пыд вартою у зв'язку з підозрою в умисному вбивстві. Після анексії півострова слідчі органи вирішили розслідувати його справу заново. Водночас, Апеляційний суд Києва розцінив дії Хайсера як вбивство з необережності та постановив звільнити його з під варти. Днями Європейський суд з прав людини також виніс рішення про звільнення Джемілєва-молодшого. Однак поки що Росія відмовляється його виконувати.
Хайсер Джемілєв був затриманий ще в травні 2013 року. Підставою для взяття під варту стало те, що він, перебуваючи вдома в Бахчисараї, пострілом з рушниці смертельно поранив Февзі Едемова, який працював охоронцем у Джемілєва. У кримському главку МВС одразу відкрили кримінальне виробництво і попередньо класифікували його за ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України – умисне вбивство.
Після того, як територія Криму перейшла під контроль Росії, кримські слідчі органи ухвалили рішення провести повторне розслідування інциденту, що стався за участі Хайсера. Мустафа Джемілєв вважає, що правоохоронні органи від початку упереджено розслідували цю справу і необгрунтовано підозрювали його сина у вчиненні умисного вбивства.
«Нещасному випадку надали зовсім інше забарвлення. Навіть дружина вбитого сказала, що претензій у неї ніяких немає. Вона знала, що в її чоловіка і Хайсера були добрі взаємини, і попросила звільнити мого сина, бо це був нещасний випадок», – сказав екс-глава Меджлісу на прес-конференції.
На даний момент випадок із Хайсером Джемілєвим одночасно розслідується «слідчим комітетом Російської Федерації у Республіці Крим» та київською прокуратурою. За словами адвоката Мустафи Джемілєва, правозахисника Аркадія Бущенка, кримінальне провадження стосовно сина екс-глави Меджлісу було передане в Київ на підставі положень закону «Про окуповану територію». «У результаті було задоволено клопотання про перекваліфікацію на вбивство з необережності, як за обставинами справи і має бути», – повідомив Бущенко.
За словами адвоката, українські суди двічі виносили рішення про зміну запобіжного заходу Джемілєву-молодшому, оскільки він перебуває під вартою без законних підстав. Спочатку звільнити Хайсера постановив Апеляційний суд Києва, а після – Деснянський районний суд Києва.
Міністр Петренко: переслідування Хайсера – це інструмент тиску
Крім того, Мустафа Джемілєв і міністерство юстиції України направили скаргу до Європейського суду з прав людини у зв'язку з тим, що перебування під вартою може загрожувати життю і здоров'ю сина екс-глави Меджлісу.
«Десятого липня Європейський суд надіслав мені повідомлення про те, що рішенням президента секції застосовані тимчасові заходи. Росії та Україні дано вказівку забезпечити дотримання права на свободу та права на захист від жорстокого поводження», – повідомив Аркадій Бущенко.
Однак Росія поки відмовляється брати до уваги рішення ЄСПЛ, і Хайсер Джемілєв залишається під вартою. Адвокат Джемілєва заявляє, що зараз він продумує подальші кроки і сподівається, що авторитету Європейського суду вистачить для того, щоб домогтися якнайшвидшого звільнення сина лідера кримськотатарського національного руху.
Міністр юстиції України Павло Петренко також висловив надію на те, що Росія виконає рішення ЄСПЛ. Утримування сина Мустафи Джемілєва під вартою глава Мін'юсту вважає проявом політичного тиску на лідера кримських татар.
«Це яскравий приклад тиску на лідера кримськотатарського народу – того народу, який виступає проти окупації, проти режиму, нав'язаного окупантами, і того народу, який боровся з режимом Януковича», – сказав Петренко.
Водночас, на думку глави мін'юсту, рішення Європейського суду є важливим прецедентом для перебігу подальших судових розглядів з Російською Федерацією.
«Фактично було підтверджено факт того, що юрисдикція українських судів як і раніше поширюється на територію Криму. Також суд підтвердив, що Росія, незаконно здійснюючи контроль за територією Криму, зобов'язана припинити порушення прав людини і звільнити людину, яка без всяких підстав перебуває під вартою», – зазначив Петренко.
Міністр зазначив, що Україна й надалі має намір використовувати механізм звернення до Європейського суду у випадках, коли не виконуватимуться рішення українських судів стосовно Криму.
