Київ – Уповноважений Верховної Ради України Валерія Лутковська в інтерв'ю для Крим.Реалії розповіла, як Омбудсмен захищає права кримських переселенців і політв'язнів, а також розповіла про подробиці переговорів зі своєю колегою з Росії Еллою Памфіловою.
– Валеріє Володимирівно, багато жителів Криму скаржаться на те, що у них виникають труднощі з перетином адміністративного кордону Криму з материковою Україною? Що омбудсмен робить для вирішення цієї проблеми?
– Як тільки з'явилася інформація про те, що Україна перекрила в'їзд усім чоловікам у віці від 18 до 60 років, ми негайно звернулися в Державну прикордонну службу з проханням дати відповідні пояснення. І тут же отримали відповідь, що такої заборони немає.
Треба з розумінням ставитися до тих процесів, які зараз відбуваються в Криму та в східних областях України. Є небезпека проникнення з півострова сил, які недружньо налаштовані стосовно незалежної України. Тому контроль проводиться з посиленою увагою.
Ми стежимо за ситуацією і займаємося кожним питанням конкретно. Можу сказати абсолютно точно: вказівок не пропускати кримчан через кордон немає. Є вказівки здійснювати більш ретельну перевірку. Ця вказівка є досить мотивованою, враховуючи нинішні реалії. Якщо ми зустрічаємося із заявою про те, що когось зовсім не пропустили на материк, мотивуючи це тими чи іншими підставами, тоді ми займаємося такими скаргами. Поки ми контролюємо тільки нормативно-правові акти та відповідні вказівки, які видає держприкордонслужба. Поки що порушень немає.
– Але на півострові залишається багато громадян України, які хочуть виїхати на материк, але не можуть, оскільки у них не в порядку паспорт: не вклеєна фотографія або документ пошкоджений. Що робити їм?
– Нещодавно ми отримали від Державної міграційної служби відповідь на це питання. Найближчим часом буде розроблений порядок, відповідно до якого людина зможе за дорученням відправляти свого представника на материкову частину України для того, щоб там зробити всі необхідні дії з документами. Також ми попросили їх розглянути можливість відправки документів поштою. Але, з іншого боку, надсилати єдиний документ, який підтверджує громадянство України, поштою не зовсім правильно.
– Виходить, що для відновлення паспорта буде потрібне нотаріальне доручення, а в Криму всі нотаріуси працюють за російським законодавством. Виходить, що визнаватиметься доручення російського зразка?
– А що ще робити? Нічого страшного. Є велика кількість міжнародних угод, які діють в рамках СНД і підтверджують чинність тих чи інших документів, виданих на території Російської Федерації.
«Ми чекаємо ухвалення закону про кримських переселенців»
– Як Омбудсмен контролює дотримання прав вимушених переселенців з Криму?
– Ми прекрасно розуміємо, що є різниця між внутрішніми переселенцями зі сходу і внутрішніми переселенцями з Криму. Ті, хто переселився під впливом тих чи інших обставин з Донецька чи Луганська незабаром повернуться в місця свого постійного проживання. А кримчанам поки повертатися нікуди. Тому програми відносно них мають враховувати особливості цієї категорії переселенців і бути більш довготривалими.
Ми діємо двома шляхами. По-перше, ми брали участь у розробці законопроекту про вимушених переселенців, який проголосований у парламенті, але поки не підписаний президентом. У цьому документі детально прописаний механізм, відповідно до якого надається статус вимушеного переселенця. Такий закон нам необхідний, тому що без нього неможливо визначити правовий статус особи, яка є внутрішнім переселенцем. Так само неможливо прописати правову базу під такі випадки, коли, наприклад, людина хоче отримувати пенсію, яку вона отримувала в Криму, на території материкової України. Я розраховую на те, що законопроект, який вирішує ці питання, найближчим часом буде підписаний президентом.
Також ми займаємося питанням вимушених переселенців з утилітарної точки зору. Нам важливо, щоб людина, яка опинилася один на один з великою державою, не відчувала себе покинутою. Важливо, щоб вона отримала дах над головою, можливість звертатися до медичних установ, вступати до навчальних закладів. Ми акумулюємо найбільш типові питання, пов'язані з переселенцями, щоб на них максимально швидко відповідали державні органи.
– Ви згадали законопроект про вимушених мігрантів, який був ухвалений парламентом. Правозахисники закликали президента його ветувати. На їхню думку, він містить масу недоробок. Зокрема вони вважають, що кримчанам буде не так просто підтвердити статус переселенця. За законом їм доведеться мати справу не з Міністерством соціальної політики, а з Державною міграційною службою – міліцейської структурою.
– По-перше, є різні групи правозахисників, і в них розходяться думки щодо механізму, який запропонований у законі. По-друге, міграційна служба вже давно не є міліцейським відомством. Так, вона перебуває у сфері управління міністра внутрішніх справ, але це абсолютно цивільна служба. Крім того, Міністерство соціальної політики не може надавати будь-який статус. Вони мають надавати соціальні послуги: виплати, пенсії, послуги соціальних психологів і таке інше. Відповідно до проекту закону, статус переселенця отримати дуже легко. Надавши паспорт з кримською реєстрацією, людина отримує відповідний статус. Питання можуть виникнути, якщо громадянин фактично проживав на півострові, але не був там зареєстрований. Тоді йому доведеться підтверджувати факт проживання в АРК у суді. Це нескладно зробити, достатньо привести свідків.
– Але в пояснювальній записці до цього законопроекту сказано, що його ухвалення не передбачає витрат із держбюджету. Виходить, що переселенці не зможуть розраховувати на матеріальну допомогу?
– Пояснювальна записка написана неправильно, це однозначно. Хоча це лише документ, який пояснює мету відповідного нормативно-правового акта. У самому законопроекті міститься норма, відповідно до якої Кабмін упродовж п'ятнадцяти днів має підготувати нормативно-правову базу, яка дозволить реалізовувати цей закон. Закон, звичайно ж, передбачає виділення грошових коштів. Можливо, його розробники виходили з того, що про необхідність виділення бюджетних коштів говоритиме Кабінет міністрів.
«З «омбудсменом» Криму працювати не планую»
– Зараз українська влада ніяк не контролює процеси, що відбуваються в Криму. При цьому від жителів півострова надходять скарги про порушення їхніх прав. Чи можете ви допомагати їм за посередництва російського Омбудсмена? Взагалі, наскільки у вас тісні взаємини з Уповноваженим з прав людини Росії Еллою Памфіловою?
– На жаль, перебуваючи в Україні, зараз захищати права жителів АРК практично неможливо. Наприклад, ми привчили всіх керівників Пенітенціарної служби до того, що вдень і вночі у них може пролунати дзвінок у двері, і з того боку може стояти представник Уповноваженого. Зараз для нас у Криму такої можливості немає.
З Уповноваженим з прав людини Російської Федерації у нас у 2012 році був підписаний меморандум про співпрацю ще з попередником Елли Олександрівни. Але під час зустрічі в червні у Харкові ми домовилися, що меморандум працюватиме і далі, незалежно від персоналій, які його підписали. Я сподіваюся, що ми зможемо організувати спільну місію в Криму. Бо зараз я отримала близько чотирьохсот скарг із Криму. Зокрема з Сімферопольського СІЗО від тих громадян, які не змогли відмовитися від громадянства Російської Федерації, і відповідно автоматично стали громадянами Росії. Проти цього вони категорично заперечують. Я просила Еллу Олександрівну організувати спільний візит до Криму, щоб зустрітися з цими громадянами, поспілкуватися з ними і в разі необхідності спробувати вплинути на російську владу.
– Відповідь ви поки не отримали?
– На жаль, поки ні. Крім того, з подібною ініціативною я звернулася до комісара з прав людини Ради Європи Нільса Муйжнієкса. Я запропонувала йому кілька варіантів. Можливий варіант, що Омбудсмен Росії, України і комісар Ради Європи з прав людини здійснять спільну місію до Криму. Інший варіант полягає в тому, що омбудсмени з держав чорноморського регіону можуть вирушити з місією на півострів. Я чекаю відповідь від пана Муйжнієкса зокрема.
– Кримська «влада» також нещодавно обрала свого «омбудсмена» Людмилу Лубіну. Як ви це оцінюєте, і чи збираєтеся співпрацювати з нею?
– Ні, таких планів немає. Як оцінюю? Ніяк не оцінюю.
«Джемілєва не пускають до Криму, через відсутність у нього постійного місця проживання»
– Що робить ваш секретаріат для захисту прав Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших кримчан, які проходять у справі «кримських терористів»?
– Кожного разу, коли я чую про «кримських терористів», мимоволі хочеться посміхнутися у зв'язку з абсурдністю цього звинувачення. Режисер-терорист – це звучить, як мінімум, дивно. Але наскільки не були б абсурдні звинувачення, вони є. Сьогодні Олег Сенцов був автоматично прийнятий в російське громадянство, і тому до нього упродовж тривалого часу не допускали консула України. Категорично не згодна з такою позицією влади й автоматичним прийомом Сенцова в російське громадянство! Але з України оскаржити це досить важко.
Я кілька разів зверталася з приводу справи Олега Сенцова до голови Ради з прав людини при президенті Російської Федерації пану Федотову. На жаль, не отримала від нього ніякої інформації. У зв'язку з цим звернулася ще й до Елли Памфілової, і серед іншого попросила її простежити за ефективністю розслідування факту тортур щодо Сенцова. Я сподіваюся, що російський Омбудсмен у цій ситуації вживатиме всіх заходів для того, щоб було проведене ефективне розслідування. Крім того, я сподіваюся, що буде надана допомога для організації зустрічі Сенцова з консулом України.
– Чи є у вас якась нова інформація про кримчан Леоніда Коржа і Тімура Шаймарданова, які пропали безвісти?
– На жаль, немає. Ми постійно на зв'язку з мамою одного зі зниклих. Я сама готова допомогти їй з написанням скарги до Європейського суду з прав людини у зв'язку з пропажею сина. Але це можна зробити тільки після того, як завершиться хоч якесь офіційне листування з органами влади Російської Федерації і будуть отримані офіційні відповіді.
– Що може зробити Україна для того, щоб голова меджлісу Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв змогли потрапити на територію Криму?
– Жоден з них не отримав відповідний документ про заборону на в'їзд на територію Росії. Відповідно, вони навіть не можуть оскаржити це рішення в суді. Безсумнівно, це є грубим порушенням прав людини. З цього приводу я двічі зверталася до Елли Памфілової. Щодо Мустафи Джемілєва я отримала відповідь, але не отримала документ, який підлягав би заперечуванню в суді. Відносно Чубарова відповіді поки не було.
– А що сказано у відповіді з приводу Джемілєва?
– У відповіді ретранслюється позиція прикордонної служби Російської Федерації. Там говориться, що Мустафі Джемілєву був заборонений в'їзд на територію Росії, оскільки він не має місця постійного проживання на території «Республіки Крим». Як ви розумієте, ця відповідь абсолютно абсурдна. Ми продовжуватимемо боротися.
– Україна подала до Європейського суду з прав людини скаргу у зв'язку з анексією Криму і вимагає від Росії компенсацію за завдані збитки. Ви більше року пропрацювали урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ. Як ви думаєте, на який результат варто розраховувати?
– Прогнози щодо рішень Європейського суду я не роблю дуже давно, і не робитиму цього зараз. По-перше, тому що я не бачила саму заяву. Вона була подана Мін'юстом від імені держави Україна, і це абсолютно правильно. Заява не була публічною, текст ніхто не бачив.
Звичайно, я сподіваюся, що суд розгляне цю заяву, як можна швидше, враховуючи напружену ситуацію. Звичайно, я розраховую на рішення на користь України. Але це тільки розрахунки, це не прогноз.
– Справа «Грузія проти Росії» розглядалася 8 років. Як ви думаєте, чи може рішення щодо Криму бути винесене раніше цього терміну?
– Сподіваюся, що може.
