Київ, Сімферополь – Більшість жителів України, які звикли проводити літню відпустку в Криму, тепер змушені шукати нові місця для відпочинку біля моря. Однак багато хто, незважаючи ні на що, не хочуть відмовлятися від улюблених куточків природи і подумують над тим, щоб все-таки пробратися на півострів. Крим.Реалії з'ясували, з якими проблемами можуть зіткнутися українські туристи, вирушаючи відпочивати на півострів, і які обставини їм потрібно враховувати, щоб відпочинок пройшов максимально безпечно і комфортно.
Перше, про що варто подумати, плануючи поїздку до Криму поїздом – це купівля зворотних квитків. Існує ризик, що на півострові їх можна буде купити в 3-4 рази дорожче, ніж на материку.
Зараз у кримських залізничних касах квитки на континентальну Україну поки ще продаються за двома тарифами – «РЖД» та «Укрзалізниці». Причому в Сімферополі квитки за «українськими» цінами можна купити тільки в двох віконцях. А в інших потрібно заплатити за проїзд в 3-4 рази дорожче, через те що вартість квитків у Криму була переведена на міжнародні тарифи.
Наприклад, проїзд у плацкартному вагоні за маршрутом «Сімферополь – Київ» «російськими» цінами коштує більше 700 гривень, тоді як за тарифами «Укрзалізниці» його вартість становить близько 150 гривень. Як довго в Криму діятимуть українські ціни – невідомо, тому про купівлю зворотних квитків краще подбати, перебуваючи на материку.
Їдете з дітьми – оформляйте довіреність
Для того, щоб проїхати на півострів поїздом, потрібно пройти два прикордонних контролі: український – у Мелітополі, і російський – в Джанкої. Прикордонники перевіряють паспорти і можуть провести огляд речей.
«Громадяни України можуть безперешкодно перетинати кордон України, відповідно до закону «Про окуповані території». Головне, щоб у належному стані перебував паспорт», – повідомили кореспонденту Крим.Реалії в прес-службі Держприкордонслужби України.
За інформацією відомства, підставою для зняття з поїзда може бути відсутність вклеєної фотографії в паспорті при досягненні 25 або 45 років або наявність у документі надірваних сторінок.
За словами кримчан, які перетинають кордон поїздом, українські прикордонники часто вимагають від них надати документи, що підтверджують мету поїздки, хоч це і суперечить законодавству. Але про випадки, коли такі документи вимагали з громадян України з некримською реєстрацією, ніде не повідомлялося. Відповідно, з перетином як українського, так і російського прикордонного контролю не повинно виникнути проблем, якщо в порядку паспорт.
Існують свої особливості з перетином адміністративної межі з Кримом на автомобільному транспорті. Прикордонники можуть довго перевіряти фури, які завозять товари на півострів, через що часом утворюються великі пробки.
У прес-службі Держприкордонслужби України також повідомили, що в разі поїздки в Крим з дітьми, які не досягли шістнадцятирічного віку, без другого батька, прикордонникам потрібно надати дозвіл батька або матері дитини на перетин кордону. Інакше до Криму його не пустять. При цьому дозвіл від другого батька необхідно завірити у нотаріуса.
Вартість проживання залишилася доступною. Огляд по кримських містах
З початку цього року відпочинок у Криму подорожчав у середньому на 25-30% від рівня минулого року, переставши бути доступним навіть для туристів з Росії, які завжди обирали для себе сегменти «вище середнього» і «люкс». Кримські готельєри мужньо тримали ціну весь червень, очікуючи, що ось-ось на півострів хлинуть обіцяні російською владою туристи. До липня настрої змінилися.
Усвідомивши, що літні дні, а значить, і можливість єдиного заробітку зникають безповоротно, багато власників кримських готелів переглянули свою цінову політику. У липні зазвичай стартував «високий сезон» і традиційно зростала вартість проживання. Проте цього року ціни стали знижуватися.
Директор етнографічного комплексу «Одун-Базар къапусы» Діляра Якубова розповіла Крим.Реалії, що в травні цього року в Євпаторії був відкритий етно-готель «Джеваль», що пропонує естетам пожити в атмосфері кримськотатарських традицій. Вартість стандартного двомісного номера в готелі, розрахована на сегмент «вище середнього», в червні становила 2300 рублів (близько 800 гривень), у липні мала піднятися до 3500 рублів (близько 1200 гривень).
«Зараз у нас зайняті тільки десять номерів, причому в семи з них – відряджені люди», – розповідає Діляра Якубова. – Оскільки ці клієнти живуть у нас з травня місяця, ми не стали підвищувати для них ціни і залишили на рівні червневих».
Якщо в курортних містах готелі заповнені в кращому випадку наполовину, то доля курортних селищ півострова, орієнтованих на сегмент «економ клас», і зовсім не завидна. Переважну частину туристів, що приїжджали в селище Міжводне Чорноморського району, становили сім'ї з України та Білорусі. Добре розвинена інфраструктура селища, прийнятні ціни і непогані пляжі дозволили цьому селищу заслужити славу «північно-західної Ялти». Зараз у Міжводному безлюдно. Не приїхали українці, не приїхали і білоруси, які не захотіли робити гак через Краснодар.
Вартість проживання в Міжводному залишилася, як мінімум, на рівні минулого року, а багато власників пансіонатів готові піти на додаткові знижки і поступки. Ціни в місцевих кафе і барах завжди були на порядок менші, ніж у курортних Ялті, Алушті або Судаку. А вартість фруктів і овочів нижча, ніж у столиці Криму – Сімферополі.
До речі, про улюблене туристами місце відпочинку – Судак. Цього року тут не стали піднімати ціни на житло, причому вибір його як ніколи великий. Як розповіла Крим.Реалії готельєр, власник хостелу «Sudak International» Наталія Кириченко, сьогодні жити в Судаку недалеко від моря в кімнаті з умовами – душ, туалет, кондиціонер – можна від 50 до 120 гривень за людину.
«Якщо приїдуть відпочивальники з України, ми готові зробити знижки на 20–30 відсотків. Крим був і залишається найбільш доступним і комфортним курортом для українців», – запевняє готельєр.
Вартість харчування в кафе і ресторанах Судака відрізняється залежно від рівня закладу. Економ-варіант: сніданок – 50 рублів (16 гривень), обід – 150 рублів (30 гривень), вартість першої страви в кафе цього рівня коливається від 25 до 50 рублів (8–16 гривень).
На набережній Ялти і Гурзуфа спостерігається пожвавлення, туристи тут є. Втім, як розповів нам власник двокімнатної квартири в Ялті, яку він щороку здавав туристам, житло зараз можна знайти і від 200 гривень на добу за хорошу одно-двокімнатну квартиру зі зручностями і гарним ремонтом. Середній чек у кафе в тутешніх ресторанах – 150-200 гривень на людину.
Севастополь став, мабуть, найдорожчим містом для проживання в нашому рейтингу. Як розповідають місцеві жителі, ціни на оренду житла тут зросли в 1,5-2 рази. Зняти звичайну однокімнатну квартиру на добу коштуватиме від 500 гривень. На тривалий період таке житло обійдеться в 3000 гривень і більше на місяць. Ціни на продукти в Севастополі вищі на 20%, ніж у Сімферополі, і на 30% вищі, ніж у Бахчисараї.
Пунктів обміну валют стало менше
Щоб не загубитися в карбованцевих цінах, радимо всі цінники ділити на три і, таким чином, отримувати приблизне уявлення про вартість товарів і послуг в гривнях. Однак усі фінансові розрахунки в Криму ведуться тільки в рублях.
Цього року на вулицях курортних міст і селищ дрібних приватних пунктів обміну валют стало помітно менше. Як правило, основні розташовуються поряд з набережними або жвавими пішохідними вулицями. У курортних містах валюту можна обміняти у відкритих російських банках. У селищах це буде зробити складніше. Радимо уточнювати у власників готелів і пансіонатів, господарів квартир близькість пунктів обміну валюти.
Пляжі вільні
У Севастополі, як запевняють місцеві жителі, ніколи не було закритих або платних пляжів. Закритий доступ до моря лише на військових об'єктах з виходом до моря і на дачі командувача Чорноморським Флотом Російської Федерації.
Новий кримський «уряд» почав показову боротьбу з парканами навколо пляжів і з платним доступом. Низка раніше закритих пляжів дійсно стали доступними. Але за додаткові послуги у вигляді шезлонгів або парасольок доведеться доплачувати в кожному разі.
Чи небезпечний відпочинок у Криму для українців?
Всі співрозмовники Крим.Реалії висловили впевненість, що відпочивати українцям у Криму сьогодні безпечно.
«У нас багато українців працюють в кафе і готелях, українська мова звучить у місті, – ділиться готельєр з Судака Наталія Кириченко. – Поліція ходить по набережній, так, люди в камуфляжі (представники кримської «самооборони» – Прим. ред.) теж, але людей із зброєю я не бачила».
У тому, що загонів кримської самооборони боятися не варто, впевнена і Діляра Якубова. «Дискомфорт можуть викликати тільки побутові розмови з місцевими бабусями, які чекають учорашнього радянського минулого і мають інші політичні погляди, і російське телебачення, безумовно, підживлює ці настрої», – говорить директор туристичного комплексу. – Однак ті, хто прийматиме туристів з України, демонструватимуть їм свою лояльність».
Разом з тим, прогнозувати повну безпеку від представників кримської «самооборони» для туристів складно, оскільки до її лав найчастіше входять люди, які не мають спеціальних навичок забезпечення громадського порядку. При цьому представники цієї воєнізованої структури мають низку повноважень, що дозволяють їм перевіряти у перехожих документи і навіть затримувати їх до приїзду поліції.
«Росія робить усе, щоб приїхало менше українських туристів» – Лієв
Українцям варто їхати в Крим не тільки для того, щоб насолодитися природою і відпочинком біля моря, але й з метою збереження зв'язків між жителями півострова і материкової України. Таку думку в коментарі для Крим.Реалії висловив колишній міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.
«Росія робить усе, щоб якомога менше туристів з України приїхали до Криму, і щоб якомога менше кримчан виїжджали на материк. А в цей час їм промивають мізки ахінеєю про те, що тут «бандерівці» поїдають один одного. Це робиться для того, щоб утримати кримчан у відчутті, що безпеку може гарантувати тільки Росія», – вважає екс-голова Мінкурортів Криму.
На думку Лієва, для того, щоб повернути Крим до складу України, потрібно, щоб туристичний потік на півострів був максимально високим.
Проте міністр закликає українців, які їдуть на півострів, утриматися від політичних дебатів з місцевими жителями і спроб вести там агітацію проти анексії.
«Кримчани зараз живуть в іншому інформаційному просторі, яким керують спеціально навчені, дуже грамотні люди, які отримують із цього свої політичні дивіденди», – сказав Лієв.
Якщо не провокувати місцевих жителів бесідами на політичні теми, то, на думку екс-міністра, туристи з України зможуть комфортно і безпечно відпочити на півострові.
