Сімферополь – З великою ймовірністю можна стверджувати, що кримські татари так і не зберуться на Курултай – національний з'їзд – щодо осінніх виборів у Криму. Серед незгодних з рішенням про бойкот цих виборів лунають аргументи на користь участі у виборах до місцевих рад. Однак чи стане ця тема причиною серйозного розколу всередині кримськотатарської спільноти?
Традиційно рішення про участь або бойкотування виборів, про політичне співробітництво з українськими політичними партіями або про підтримку того чи іншого кандидата в Президенти України ухвалювалося на сесіях Курултаю – національного з'їзду кримськотатарського народу.
Однак цього разу принципове рішення про неучасть у виборах 14 вересня цього року до «Держради» і структур місцевих рад було ухвалене на засіданні Меджлісу кримськотатарського народу.
Резонанс, але не дискусія
Члени представницького органу кримських татар не були єдині під час голосування, яке відбулося 12 червня. Як стало відомо сайту Крим.Реалії, за рішення про неучасть у виборах проголосували 19 з 25 присутніх на засіданні членів Меджлісу. Троє утрималося, три особи проголосували проти. Противники ухваленого рішення відразу повідомили про його поспішність і намір скликати з цього питання національний з'їзд. Як пояснив рупору влади – агентству «Кримінформ» Енвер Арпатли, «подібні резонансні рішення (про бойкот виборів – прим. ред.) не можуть ухвалюватися Меджлісом, вони повинні обговорюватися на широких громадських майданчиках. Після цього на Курултаї необхідно ухвалювати «адекватне рішення».
Згідно з процедурою, позачергові сесії Курултаю можуть бути скликані рішенням голови Меджлісу кримськотатарського народу, більшістю членів Меджлісу або за умови збору підписів однієї третини делегатів національних зборів. Загальна кількість делегатів Курултаю становить 250 осіб. Незгодні оголосили про намір скористатися останнім варіантом.
Ахтем Чийгоз, тимчасовий виконувач обов'язків голови Меджлісу кримськотатарського народу, залишає за охочими право опротестувати це рішення, проте відзначає, що ніякої активності зі збору підписів не спостерігає.
«Більшість членів Меджлісу усвідомлює, що вибори 14 вересня будуть швидше фарсом, ніж забезпеченням представництва кримськотатарського народу у владі для вирішення нагальних проблем. Механізм не передбачає участі кримських татар, обраних від кримських татар. Постанова Верховної Ради Криму від 11 березня, в якій містилися пропозиції щодо участі кримських татар у виборах, у виконавчій владі, квотування, гарантоване представництво, визнання органів національного самоврядування, абсолютно не враховувалося», – підкреслив Ахтем Чийгоз у коментарі для Крим.Реалії.
Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу, розповів Крим.Реалії, що більшість делегатів, навіть незадоволених відмовою від участі у виборах до місцевих органів влади, зрештою, готові підкоритися рішенням Меджлісу. Всупереч очікуванням, за його словами, ця тема не викликала в співтоваристві такої гострої реакції, як, наприклад, рішення про співпрацю з новою «владою» Криму, ухвалене на Курултаї 29 березня цього року.
Інша думка
«Віце-спікер» кримського парламенту Ремзі Ільясов і раніше не приховував, що розраховує взяти участь у виборах до «Держради» за партійними списками. Правда, у складі якої саме політичної сили Росії, поки не уточнює. Він упевнений, що кількість незгодних набагато більша, ніж вважають у Меджлісі.
«Ми зібралися на свої внутрішні збори, було близько 70 осіб: делегати Курултаю, представники громадськості, голови кількох регіональних меджлісів, – розповів Ільясов в інтерв'ю сайту Крим.Реалії. – Ми дійшли висновку, що в такий небезпечний, доленосний період не можна усуватися, не брати участь у співуправлінні, тому що та прірва, яка була після референдуму, вона може ще більше розширитися».
Ільясов упевнений, що перш ніж ухвалювати це рішення, потрібно було провести «найширші консультації з громадськістю». На його думку, в мажоритарних округах потрібно було дозволити кримським татарам брати участь у виборах. А що стосується виборів за пропорційною системою – залишити на розсуд самих кримських татар.
Підсумком виборів буде побудова жорсткої вертикалі влади в КримуРемзі Ільясов
«Підсумком виборів буде побудова жорсткої вертикалі влади в Криму. Якщо ми говоримо, що ми не йдемо, ми не хочемо підтримувати жодну з політичних сил, це означає, що ми випадаємо з усіх сфер органів влади й опиняємося самі по собі, живемо відмежовано», – вважає Ільясов.
У свою чергу, Ільясов звинуватив Меджліс у непослідовності дій. «Говориться, якщо ми братимемо участь у цих виборах, ми нібито остаточно легалізуємо цю владу. Але з іншого боку, якби були квоти, ми брали б участь у виборах. В одному випадку ми – так, готові, в іншому – ні, не готові. Я бачу, що йде чистий торг», – наголосив «віце-спікер» Криму.
Один у полі не воїн?
Якщо відмова від участі у виборах «Держради» була ухвалена делегатами Курултаю і членами Меджлісу більш-менш одностайно, то найбільший спротив викликало питання про відмову від участі у мажоритарних виборах.
«На останньому засіданні я виступив з пропозицією взяти участь у місцевих виборах, тому що вважаю, що місцеві органи влади більше господарські структури. Вони не несуть політичного навантаження в принципі, якщо їх туди штучно не затягувати», – сказав Наріман Джелял.
Найбільш серйозним побоюванням є втрата керівних позицій у низці сільських рад, мандатів депутатів місцевих рад, а також крісел мера Білогірська і голови Бахчисарайської районної державної адміністрації.
Окремі люди, які говорять про те, що потрібно брати участь у виборах для захисту інтересів нашого народу, більше думають про захист своїх інтересівАхтем Чийгоз
Разом з тим, на думку виконувача обов'язків голови Меджлісу, розглядати варіант хоча б часткової участі у виборах недоцільно. «Окремі люди, які говорять про те, що потрібно брати участь у виборах для захисту інтересів нашого народу, більше думають про захист своїх інтересів», – сказав Ахтем Чийгоз.
З ним погоджується і член Меджлісу Шевкет Кайбуллаєв. «Ми бачимо, що являє собою політична та суспільна система в Росії. Все це дуже нагадує «совковий» табір, і окремо взятий чиновник не зможе йому протистояти. Зустріти ці вибори гідно можна тільки неучастю в них», – вважає він.
Що чекає на неслухняних?
Чергове засідання Меджлісу кримськотатарського народу відбудеться в Херсоні. Цю інформацію на умовах анонімності повідомив один із членів Меджлісу. За його інформацією, точної дати проведення засідання поки немає, проте відомо, що участь у ньому візьме національний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв і голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Не виключено, що під час засідання йтиметься про можливу участь делегатів Курултаю в майбутніх виборах. У кулуарах, крім Ремзі Ільясова, називають імена віце-мера Алушти Енвера Арпатли та голови Сакського регіонального Меджлісу Ескендера Білялова.
«У положенні про членів Меджлісу чітко прописана процедура відкликання або звільнення від виконання своїх обов'язків», – коментує таку ймовірність Ахтем Чийгоз. – Що стосується делегатів Курултаю, вони обрані на 5 років, то там інший механізм, особиста заява про складання з себе повноважень або рішення більшості делегатів».
Ремзі Ільясов не виключає, що за рішення піти проти офіційної позиції Меджліс може бути позбавлений представництва в національних структурах. Зараз він поєднує крісло «віце-спікера» з членством у Меджлісі кримськотатарського народу і мандатом делегата Курултаю – національного парламенту кримських татар.
«Відкликати мене, відповідно до положення, може тільки Курултай. Звичайно, неприємно буде, якщо це все відбудеться. Я завжди свою позицію прозоро висвітлюю і говорю. Можливо, помиляюся, але в цій ситуації не тільки я вважаю, що ми повинні взяти участь у виборах, показавши тим самим, що ми не протистоїмо нікому, ми йдемо на творення і сподіваємося, що це у нас вийде», – зазначив Ільясов.
Раніше в коментарі для Крим.Реалії Ремзі Ільясов твердо заявив про своє рішення брати участь у виборах. За його словами, обравшись в «Держраду» Криму, він має намір домогтися ухвалення низки законопроектів на виконання указу президента Володимира Путіна про реабілітацію кримських татар.
