Результати президентських виборів наочно довели, що незважаючи на усі намагання Москви розколоти українське суспільство – поділу на Захід і Схід немає. Україна, як і була, так і є єдиною. А всі причитання путінського телебачення про її розкол – це вигадки політтехнологів, які діючи згідно інструкцій з Кремля, вживлюють у свідомість росіян, що Україна, котра прагне членства у Європейському союзі, автоматично зараховується до ворогів Російської Федерації.
У такому разі, виходячи з путінського бачення, всі прозахідні впливи потрібно знищити, бо інакше ідеї демократії проникнуть й до Росії, і тоді, рано чи пізно, у Москві влаштують свій Майдан.
А так населення, яке підсіло на наркотичну голку облудної путінської пропаганди, і котре зомбоване імперською інтерпретацією подачі величі російської історії, сліпо вірить усьому тому, що покажуть йому по телевізору.
Йому покажуть серію красивих картинок і кліпів, заспівають декілька примітивних, але таких, що на довго запам’ятаються пісеньок, розкажуть казку про могутність Росії і мудрість її головного «Лідера» і сліпо поведуть на протистояння з усім демократичним світом.
Російський «Титанік» вперто шукає свій айсберг
Але головним завданням Путіна все одно залишається захоплення України. Наразі патологічний антиукраїнський комплекс несприйняття Путіним України і українців, можна хіба що порівняти з невизнанням палестинськими арабами існування Ізраїльської держави.
Сепаратистів у Донецькій і Луганській областях небагато, і вони не можуть вести свою терористичну діяльність без військової підтримки з боку Росії.
Хоча тепер вже зрозуміло, що Москві не вдасться створити в Україні друге Придністров’я. І очевидно, що агресія Росії призвела до прямо протилежного результату.
Володимир Путін не врахував того, що військова інтервенція однієї держави проти іншої може призвести до ефекту бумерангу. І цей бумеранг уже летить у бік Путіна.
Усе в житті дається людині як випробування. А, як виявилося, випробування владою взагалі дуже небагато людей можуть пройти. На ньому спіткнувся і Путін.
Вторгнення Росії до України дійсно струснуло весь світ. Однак зовсім не відбулося за інерцією зміни напрямку руху Української держави. Навпаки, українці ще більше впевнилися у правильності свого європейського вибору і в жодному разі не збираються із нього звертати.
Російські олігархи-чекісти хочуть розкласти весь світ хабарами, як раніше їхні попередники в СРСР розкладали свій народ страхом.
Та українці не бажають перетворити свою країну на резервацію для совка, і тому вони не хочуть мати нічого спільного з російським «Титаніком», який з такою неприхованою впертістю шукає свій айсберг.
Необхідно створити Український легіон
Після того, як Росія постійно направляє до України терористичні групи, можливо, необхідно українцям попросити про допомогу в добровольців з інших держав світу. І створити на період військових дій на території України щось подібне до Українського легіону.
Якщо українські великі підприємці, бізнесмени, олігархи та просто патріоти своєї держави, що мають бажання і можливість їй допомогти, скоординують свої спільні дії і запросять досвідчених воєнних професіоналів із демократичних країн, які солідарні з Україною в її боротьбі з московською агресією, то зачистити українські території від засланих терористичних угруповань можна буде дуже швидко.
Досі українці були змушені грати за нав’язаними їм Росією правилами. Проте пора вже запропонувати Кремлю свої правила гри. У такому разі, поки Національна гвардія, армія і прикордонні війська блокуватимуть кордон від проникнення терористичних угруповань з боку Росії, українські спецслужби і формування Українського легіону професійно зачистять «диких гусей», що «прилетіли» з Півночі.
При цьому, під час формування Українського легіону необхідно взяти за зразок те, як Франція юридично оформляла свій Іноземний легіон, щоб це не суперечило міжнародним правилам ведення воєнних дій.
Також під час створення Українського легіону потрібно формувати команди з професіоналів у військовій галузі, які будуть здатними чітко взаємодіяти між собою.
Для цього необхідне забезпечення найсучаснішим воєнним оснащенням, повноцінне фінансування і оплата діяльності волонтерів демократії.
Але якби усі ці умови виконувалися раніше, то в України давно уже була б своя дієздатна професійна армія, і непотрібно було б нікого вишуковувати поза її кордонами. Особливо враховуючи той факт, що нині самі українські волонтери виїздять працювати за подібним фахом за кордон.
Потрібно винести уроки з російського вторгнення
Та найважливішим і дуже серйозним уроком на майбутнє, який має винести з російського вторгнення українське суспільство і олігархи – це те, що не можна винищувати в Україні професіоналів в усіх галузях, а не тільки у військовій. Адже зараз Україна просто чудом виходить із ситуації, в яку її втягує Росія.
Але наразі Росія підпадає не тільки під міжнародні санкції. Вона стає ізгоєм серед усіх цивілізованих країн. Діти моїх приятелів вчаться у Європі. Так там сьогодні головною ознакою «хорошої» кімнати в студентському кампусі і в компанії молоді стала відсутність росіян.
Бути росіянином – вже передбачає презирство з боку оточуючих. Деякі працівники з Росії, котрі працюють у країнах Заходу, вже намагаються приховувати свою національність. Але це лише початок.
Бумеранг дійсно повертається назад. І безмежів’я Росії, яке вона влаштувала на теренах України, мусить бути покаране. Інакше може розпочатися хаос, що буде здатен перекинутися на інші країни Європи.
У Донецькій і Луганській областях промосковських терористів підтримують усе менше і менше. Українські громадяни чекають, коли наведуть порядок. Однак, варто робити це швидше, бо розтягування цього процесу – породжує страх і негатив у населення регіону.
Нині наявні усі передумови, щоб успішно завершити антитерористичну операцію на Сході України, якщо завдання і цілі Києва будуть прозорими і зрозумілими всім. Кошти при серйозному підході теж знайдуться.
Водночас, ще дуже рано самозаспокоюватись і вважати, що Україна вже уникнула повномасштабної війни з Росією. Адже куди тоді подінеться піднята путінської пропагандою безпрецедентна хвиля оскаженілої агресії націленої на українців?
Українська армія сьогодні, по суті, створюється заново. У Росії армія чисельніша, але й Росія є більшою і проблеми у неї на порядок більші.
Крім того її державна система – корумпований режим і злодійська владна вертикаль – абсолютно неефективна. Так що твердження про те, що російська армія боєздатна, є великим перебільшенням. Бо ця боєздатність нічим не перевірена і не підтверджена.
По суті, Путін робить усе можливе, аби повернути «залізну завісу» між Росією і Заходом. Але для чого це йому потрібно?
Щоб ніхто не тикав його носом у відсутність прав і свобод, у розправи над ліберальною опозицією, і не заважав необмеженій і довічній владі «а-ля Леонід Ілліч».
Тому вся ця путінська параноя і неспровокований напад на Україну – це не що інше, як намагання заглушити в собі страх від того, що все-таки доведеться колись особисто відповісти за усі свої геополітичні авантюри і знущання над російським народом.
Віктор Каспрук, незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Радіо Свобода
У такому разі, виходячи з путінського бачення, всі прозахідні впливи потрібно знищити, бо інакше ідеї демократії проникнуть й до Росії, і тоді, рано чи пізно, у Москві влаштують свій Майдан.
А так населення, яке підсіло на наркотичну голку облудної путінської пропаганди, і котре зомбоване імперською інтерпретацією подачі величі російської історії, сліпо вірить усьому тому, що покажуть йому по телевізору.
Йому покажуть серію красивих картинок і кліпів, заспівають декілька примітивних, але таких, що на довго запам’ятаються пісеньок, розкажуть казку про могутність Росії і мудрість її головного «Лідера» і сліпо поведуть на протистояння з усім демократичним світом.
Російський «Титанік» вперто шукає свій айсберг
Але головним завданням Путіна все одно залишається захоплення України. Наразі патологічний антиукраїнський комплекс несприйняття Путіним України і українців, можна хіба що порівняти з невизнанням палестинськими арабами існування Ізраїльської держави.
Сепаратистів у Донецькій і Луганській областях небагато, і вони не можуть вести свою терористичну діяльність без військової підтримки з боку Росії.
Хоча тепер вже зрозуміло, що Москві не вдасться створити в Україні друге Придністров’я. І очевидно, що агресія Росії призвела до прямо протилежного результату.
Володимир Путін не врахував того, що військова інтервенція однієї держави проти іншої може призвести до ефекту бумерангу. І цей бумеранг уже летить у бік Путіна.
Усе в житті дається людині як випробування. А, як виявилося, випробування владою взагалі дуже небагато людей можуть пройти. На ньому спіткнувся і Путін.
Вторгнення Росії до України дійсно струснуло весь світ. Однак зовсім не відбулося за інерцією зміни напрямку руху Української держави. Навпаки, українці ще більше впевнилися у правильності свого європейського вибору і в жодному разі не збираються із нього звертати.
Російські олігархи-чекісти хочуть розкласти весь світ хабарами, як раніше їхні попередники в СРСР розкладали свій народ страхом.
Та українці не бажають перетворити свою країну на резервацію для совка, і тому вони не хочуть мати нічого спільного з російським «Титаніком», який з такою неприхованою впертістю шукає свій айсберг.
Необхідно створити Український легіон
Після того, як Росія постійно направляє до України терористичні групи, можливо, необхідно українцям попросити про допомогу в добровольців з інших держав світу. І створити на період військових дій на території України щось подібне до Українського легіону.
Якщо українські великі підприємці, бізнесмени, олігархи та просто патріоти своєї держави, що мають бажання і можливість їй допомогти, скоординують свої спільні дії і запросять досвідчених воєнних професіоналів із демократичних країн, які солідарні з Україною в її боротьбі з московською агресією, то зачистити українські території від засланих терористичних угруповань можна буде дуже швидко.
Досі українці були змушені грати за нав’язаними їм Росією правилами. Проте пора вже запропонувати Кремлю свої правила гри. У такому разі, поки Національна гвардія, армія і прикордонні війська блокуватимуть кордон від проникнення терористичних угруповань з боку Росії, українські спецслужби і формування Українського легіону професійно зачистять «диких гусей», що «прилетіли» з Півночі.
При цьому, під час формування Українського легіону необхідно взяти за зразок те, як Франція юридично оформляла свій Іноземний легіон, щоб це не суперечило міжнародним правилам ведення воєнних дій.
Також під час створення Українського легіону потрібно формувати команди з професіоналів у військовій галузі, які будуть здатними чітко взаємодіяти між собою.
Для цього необхідне забезпечення найсучаснішим воєнним оснащенням, повноцінне фінансування і оплата діяльності волонтерів демократії.
Але якби усі ці умови виконувалися раніше, то в України давно уже була б своя дієздатна професійна армія, і непотрібно було б нікого вишуковувати поза її кордонами. Особливо враховуючи той факт, що нині самі українські волонтери виїздять працювати за подібним фахом за кордон.
Потрібно винести уроки з російського вторгнення
Та найважливішим і дуже серйозним уроком на майбутнє, який має винести з російського вторгнення українське суспільство і олігархи – це те, що не можна винищувати в Україні професіоналів в усіх галузях, а не тільки у військовій. Адже зараз Україна просто чудом виходить із ситуації, в яку її втягує Росія.
Але наразі Росія підпадає не тільки під міжнародні санкції. Вона стає ізгоєм серед усіх цивілізованих країн. Діти моїх приятелів вчаться у Європі. Так там сьогодні головною ознакою «хорошої» кімнати в студентському кампусі і в компанії молоді стала відсутність росіян.
Бути росіянином – вже передбачає презирство з боку оточуючих. Деякі працівники з Росії, котрі працюють у країнах Заходу, вже намагаються приховувати свою національність. Але це лише початок.
Бумеранг дійсно повертається назад. І безмежів’я Росії, яке вона влаштувала на теренах України, мусить бути покаране. Інакше може розпочатися хаос, що буде здатен перекинутися на інші країни Європи.
У Донецькій і Луганській областях промосковських терористів підтримують усе менше і менше. Українські громадяни чекають, коли наведуть порядок. Однак, варто робити це швидше, бо розтягування цього процесу – породжує страх і негатив у населення регіону.
Нині наявні усі передумови, щоб успішно завершити антитерористичну операцію на Сході України, якщо завдання і цілі Києва будуть прозорими і зрозумілими всім. Кошти при серйозному підході теж знайдуться.
Водночас, ще дуже рано самозаспокоюватись і вважати, що Україна вже уникнула повномасштабної війни з Росією. Адже куди тоді подінеться піднята путінської пропагандою безпрецедентна хвиля оскаженілої агресії націленої на українців?
Українська армія сьогодні, по суті, створюється заново. У Росії армія чисельніша, але й Росія є більшою і проблеми у неї на порядок більші.
Крім того її державна система – корумпований режим і злодійська владна вертикаль – абсолютно неефективна. Так що твердження про те, що російська армія боєздатна, є великим перебільшенням. Бо ця боєздатність нічим не перевірена і не підтверджена.
По суті, Путін робить усе можливе, аби повернути «залізну завісу» між Росією і Заходом. Але для чого це йому потрібно?
Щоб ніхто не тикав його носом у відсутність прав і свобод, у розправи над ліберальною опозицією, і не заважав необмеженій і довічній владі «а-ля Леонід Ілліч».
Тому вся ця путінська параноя і неспровокований напад на Україну – це не що інше, як намагання заглушити в собі страх від того, що все-таки доведеться колись особисто відповісти за усі свої геополітичні авантюри і знущання над російським народом.
Віктор Каспрук, незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Радіо Свобода
