Київ – 1 червня спливає термін проживання деяких вимушених переселенців з Криму в тимчасових помешканнях Києва та Київської області. Як наслідок, щонайменше 600 осіб залишаться без житла. Аби якось змусити державу вирішувати цю та інші проблеми, кримчани створили єдину Координаційну раду і звернулись до в.о. президента, прем’єр-міністра, голови нацбанку, депутатів та низки міжнародних організацій з проханням нарешті визначити їхній статус та надати їм постійний дах над головою.
Кримчанин Юрій Кисіль практично не знімає з піджака бейджик зі своїм іменем та написом «біженець з Криму». Дев’ять днів тому він приїхав з Керчі, де мав власне рекламне агентство, до Києва «на розвідку». Вдома він залишив дружину і дітей. Юрій вірить, що бейджик допоможе йому достукатися до чиновників, які поки що на допомогу не поспішають.
«Освоюю Київ та вчусь ходити по кабінетах та обстоювати свої права. Через департамент соціальної політики мені дали місце у хостелі на Кропивницького на місяць. Ще два тижні я походжу, а далі не знаю. Статусу у нас немає. Вимушений переселенець з Криму, це що таке? Я не переселенець, я вимушений біженець, я звідти втік. Проте державі це не вигідно, і ми стали заручниками політичної ситуації», – бідкається він.
Місцями найбільшого компактного проживання переселенців з Криму на сьогодні є Київська та Львівська області. Лише у столиці та області є 7 об’єктів, в яких проживають понад 600 кримчан. Проте вже 1 червня термін проживання у цих приміщеннях спливає.
«КМДА відкрила нам ці заклади. Знайшла фінансування через підприємців, провели ці гроші через Червоний хрест. Він оплатив нам ці ліжко-місця, але зараз грошей на рахунках Червоного хреста немає. Ми також отримали деякі списки місць для проживання, але це викликало лише жах від того, що нам пропонують. Наприклад, у Київській області нам запропонували всі психлікарні, 750 місць. Заїжджайте. Але такі пропозиції нам не потрібні. Достатньо багато санаторіїв, профілакторіїв, закріплених за профільними міністерствами. Вони стоять напівпорожні», – каже голова благодійного фонду «Кримські біженці» Микола Подоляка.
Нагальні потреби: статус, гроші та житло
Напередодні кримчани провели І з’їзд вимушених переселенців з Криму, під час якого створили свою координаційну раду і напрацювали перелік конкретних дій, яких вони вимагають у влади. Серед вимог: надати робочі місця, забезпечити постійним житлом або ж розробити механізм пільгового виділення земельних ділянок для його будівництва, надати разову довгострокову (на 12 місяців) матеріальну допомогу для адаптації на материковій території, а також розблокувати карткові, депозитні та кредитні рахунки.
Наразі ж існує постанова «Про програму допомоги особам, які зазнали політичних репресій в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь». І саме вона є тим необхідним документом, який Верховна Рада повинна ухвалити найближчим часом, каже Олександр Болтян з молодіжної громадської організації «Нова генерація».
«Вже тричі цю постанову ставили на голосування, і 214 голосів – це найбільша кількість, яку вона зібрала. Тому ми звертаємось до Верховної Ради з вимогою дослухатися до тих людей, які вже є на материковій території, а це близько 20 тисяч осіб, і підтримати їх», – просить Олександр Болтян.
Крім того, переселенці звернулись до міжнародних організацій, зокрема до Верховного комісара ООН з питань біженців, Червоного хреста та до міжнародної організації з міграції, аби ті визнали переселенців з Криму внутрішньо переміщеними особами, а відтак і цільовою групою програм з надання допомоги.
Згідно з офіційною статистикою Мінсоцполітики, зареєструвались на материковій Україні від 13 до 14 тисяч кримчан. За неофіційними даними їх кількість сягає від 18-ти до 20-ти тисяч.
Кримчанин Юрій Кисіль практично не знімає з піджака бейджик зі своїм іменем та написом «біженець з Криму». Дев’ять днів тому він приїхав з Керчі, де мав власне рекламне агентство, до Києва «на розвідку». Вдома він залишив дружину і дітей. Юрій вірить, що бейджик допоможе йому достукатися до чиновників, які поки що на допомогу не поспішають.
«Освоюю Київ та вчусь ходити по кабінетах та обстоювати свої права. Через департамент соціальної політики мені дали місце у хостелі на Кропивницького на місяць. Ще два тижні я походжу, а далі не знаю. Статусу у нас немає. Вимушений переселенець з Криму, це що таке? Я не переселенець, я вимушений біженець, я звідти втік. Проте державі це не вигідно, і ми стали заручниками політичної ситуації», – бідкається він.
Вимушений переселенець з Криму, це що таке? Я не переселенець, я вимушений біженець, я звідти втік
Місцями найбільшого компактного проживання переселенців з Криму на сьогодні є Київська та Львівська області. Лише у столиці та області є 7 об’єктів, в яких проживають понад 600 кримчан. Проте вже 1 червня термін проживання у цих приміщеннях спливає.
«КМДА відкрила нам ці заклади. Знайшла фінансування через підприємців, провели ці гроші через Червоний хрест. Він оплатив нам ці ліжко-місця, але зараз грошей на рахунках Червоного хреста немає. Ми також отримали деякі списки місць для проживання, але це викликало лише жах від того, що нам пропонують. Наприклад, у Київській області нам запропонували всі психлікарні, 750 місць. Заїжджайте. Але такі пропозиції нам не потрібні. Достатньо багато санаторіїв, профілакторіїв, закріплених за профільними міністерствами. Вони стоять напівпорожні», – каже голова благодійного фонду «Кримські біженці» Микола Подоляка.
Нагальні потреби: статус, гроші та житло
Напередодні кримчани провели І з’їзд вимушених переселенців з Криму, під час якого створили свою координаційну раду і напрацювали перелік конкретних дій, яких вони вимагають у влади. Серед вимог: надати робочі місця, забезпечити постійним житлом або ж розробити механізм пільгового виділення земельних ділянок для його будівництва, надати разову довгострокову (на 12 місяців) матеріальну допомогу для адаптації на материковій території, а також розблокувати карткові, депозитні та кредитні рахунки.
Наразі ж існує постанова «Про програму допомоги особам, які зазнали політичних репресій в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь». І саме вона є тим необхідним документом, який Верховна Рада повинна ухвалити найближчим часом, каже Олександр Болтян з молодіжної громадської організації «Нова генерація».
«Вже тричі цю постанову ставили на голосування, і 214 голосів – це найбільша кількість, яку вона зібрала. Тому ми звертаємось до Верховної Ради з вимогою дослухатися до тих людей, які вже є на материковій території, а це близько 20 тисяч осіб, і підтримати їх», – просить Олександр Болтян.
Крім того, переселенці звернулись до міжнародних організацій, зокрема до Верховного комісара ООН з питань біженців, Червоного хреста та до міжнародної організації з міграції, аби ті визнали переселенців з Криму внутрішньо переміщеними особами, а відтак і цільовою групою програм з надання допомоги.
Згідно з офіційною статистикою Мінсоцполітики, зареєструвались на материковій Україні від 13 до 14 тисяч кримчан. За неофіційними даними їх кількість сягає від 18-ти до 20-ти тисяч.
