Сімферополь – Кримськотатарська громадськість, обурена зустріччю представників Меджлісу з президентом Росії, почала збір підписів про скликання позачергової сесії Курултаю. На думку ініціаторів заходу, делегати національного з'їзду мають висловити недовіру Ремзі Ільясову, Зауру Смирнову, Сейдамету Яг'яєву та Ескендеру Білялову за те, що ті без відома Меджлісу вирушили до Сочі на зустріч з Володимиром Путіним. Меджлісівці не згодні з таким трактуванням і всі звинувачення на свою адресу заперечують.
Зустріч глави російської держави з кримськотатарськими активістами відбулася 16 травня в Сочі – напередодні заходів з нагоди 70-ї річниці депортації кримськотатарського народу. Серед опозиційних Меджлісу представників різних організацій були три члени представницького органу – Ремзі Ільясов, Сейдамет Яг'яєв, Заур Смирнов, за сумісництвом «голова» Рескомнаца, а також голова Сакського регіонального меджлісу Ескендер Білялов.
У перебігу зустрічі, згідно зі стенограмою, опублікованою на сайті президента Росії, її учасники обговорили нагальні проблеми кримських татар, які живуть на півострові. При цьому половині присутніх була надана можливість висловитися. Через кілька днів після зустрічі користувачі соціальних мереж почали висловлювати своє обурення: на якій підставі представники Меджлісу поїхали до Путіна, тим більше, на тлі складних відносин між кримськими татарами і владою? Відсутність будь-якої реакції з боку керівництва представницького органу змусила незадоволених піти далі. На інтернет-платформі avaaz.org (система створення громадських петицій) був оголошений збір підписів під зверненням до Меджлісу кримськотатарського народу.
На думку ініціаторів збору підписів, Ремзі Ільясов, Сейдамет Яг'яєв, Заур Смирнов та Ескендер Білялов «увійшли до складу делегації разом з іншими нашими співвітчизниками, які протягом багатьох років безрезультатно намагалися дискредитувати представницькі органи кримськотатарського народу – Курултай і Меджліс в очах світової спільноти».
«Ми вважаємо, що такі дії з боку представників Меджлісу кримськотатарського народу, вищого повноважного представницько-виконавчого органу нашого народу, є неприпустимими. Без рішення колегіального органу самостійні дії членів Меджлісу створюють негативний прецедент, дискредитують всю систему органів національного самоврядування кримських татар», – вважають автори петиції.
Вони також обурені тим, що ніхто зі згаданих вище осіб «не спробував
Без рішення колегіального органу самостійні дії членів Меджлісу створюють негативний прецедент, дискредитують всю систему органів національного самоврядування кримських татар
поставити питання про заборону нашому народу проводити масові меморіальні заходи, присвячені 70-й річниці депортації кримськотатарського народу, заплановані на 17-18 травня в усьому Криму». Як відомо, в першій половині дня 16 травня невизнаний офіційним Києвом «голова» кримського уряду Сергій Аксьонов видав указ про заборону масових заходів на території Криму. Зрештою всекримський жалобний мітинг, який традиційно проходив на площі Леніна в Сімферополі, в цей раз відбувся на околиці кримської столиці – у селищі компактного проживання кримських татар Ак-Мечеть. Сам факт зміни місця проведення масового заходу викликав бурхливе обурення серед кримськотатарської громадськості.
У зв'язку з цим підписанти просять Меджліс скасувати рішення в частині узгодження входження на посаду голови Республіканського комітету у справах національностей і депортованих громадян Заура Смирнова, висловити недовіру голові регіонального меджлісу Ескендеру Білялову, а також скликати позачергову сесію Курултаю, на якій розглянути питання про недовіру членам Меджлісу Ільясову, Смирнову та Яг’яєву. Окрім того, автори петиції пропонують позбавити згаданих осіб повноважень делегатів VI Курултаю, а також тимчасово призупинити їх членство в Меджлісі.
Через кілька днів після початку кампанії, під петицією підписалися трохи більше 150-ти осіб. Організатори ставлять за мету зібрати не менше 1000 підписів. При цьому слід відзначити, що ця петиція, незважаючи на кількість зібраних підписів, ніякої юридичної сили не має. Її головне завдання – привернути увагу громадськості.
Ніхто не давав команду
Представники Меджлісу – учасники зустрічі з Путіним, опитані Крим.Реалії, скептично поставилися до закликів скликати сесію Курултаю. Вони вважають, що вчинили правильно, а в своїх діях не вбачають нічого, що йде врозріз із політикою представницького органу та інтересами народу.
«Я, коли їхав (на зустріч з президентом Росії – ред.), поставив до відома голову Меджлісу, – розповів Ескендер Білялов. – Я йому (Рефату Чубарову – ред.) сказав, що отримав запрошення від Заура Смирнова. До ранку подумав і вирішив їхати». За словами голови Сакського регіонального меджлісу, Чубаров відреагував «ні позитивно, ні негативно».
Щодо питання про заборону мітингу 18 травня, яке не порушували на зустрічі з главою російської держави, Білялов зазначив, що у нього, зокрема стояло завдання торкнутися проблеми квот для кримських татар в органах влади.
«Коли я був у Сочі, я навіть не знав, що мітинг 18 травня заборонили. І взагалі було б правильно вчинити наступним чином: коли я поставив до відома голову Меджлісу про свою поїздку, він мав доручити мені порушити те чи інше питання», – пояснив Білялов. Голова регіонального меджлісу підкреслив, що ніякого завдання від свого безпосереднього керівника він не отримував.
Інший учасник зустрічі, «віце-спікер» невизнаної офіційним Києвом Держради Криму Ремзі Ільясов повідомив, що на всі дії членів представницького органу обов'язкового дозволу Меджлісу не потрібно. «Голова Меджлісу був проінформований, що, зокрема я, як депутат Держради, поряд з іншими колегами Лентуном Безазієвим та Едіпом Гафаровим, їду на зустріч із президентом», – розповів Ільясов.
Претензії громадськості щодо замовчування на зустрічі з Путіним проблеми заборони мітингу в Сімферополі 18 травня Ільясов не сприймає, пояснюючи це тим, що він не займався питанням проведення жалобного заходу: «Я не хочу говорити і відповідати за те, за що не відповідав. Якби я знав всю інформацію, то, напевно, вчинив би інакше».
«Ми не знали всю суть питання, що було в цьому указі, нам не сказали. Я коли
Цього року всекримський мітинг, присвячений пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, пройшов не в центрі, а на околиці Сімферополя
відлітав, мені подзвонив Чубаров. Каже: «Ти знаєш, що заборонили мітинг?» Я кажу: «Ні, не знаю. Давай переговорю (з владою – ред.)». Він промовчав. Який мітинг, що заборонили – я навіть уявлення не мав. А коли вже поверталися з Сочі, стало зрозуміло, про що йдеться. Нами було обговорене це питання з керівництвом Республіки Крим. Все, що нам вдалося, це досягти домовленості про проведення мітингу в іншому форматі», – пояснив Ільясов.
Авторам петиції Ільясов порекомендував звернутися до організаторів мітингу: Рефата Чубарова, Заура Смирнова, а також в.о. «віце-прем'єра» Ленура Іслямова, які, на думку члена Меджлісу, мали до кінця нести відповідальність. «Я зі свого боку діяв в інтересах кримськотатарського народу», – підкреслив Ільясов.
Заступник голови Меджлісу Айдер Аджимамбетов, коментуючи Крим.Реалії збір підписів під петицією, нагадав, що розгляд питання про недовіру членам Меджлісу може бути ініційований Ревізійною комісією Курултаю і розглянутий на самому Курултаї.
Аджимамбетов повідомив, що членів Меджлісу про поїздку до Путіна їхні колеги не інформували. «Це все відбувалося в індивідуальному порядку. Я, як заступник голови Меджлісу, не володів інформацією про те, що хтось їде на зустріч до президента Росії. Я постфактум дізнався про те, що така зустріч відбулася», – розповів Аджимамбетов.
Він припустив, що питання поїздки членів Меджлісу в Сочі буде розглянуте на засіданні представницького органу. «Кожен член Меджлісу, який був там, пояснить свою позицію. Потім відбудеться обговорення на рівні Меджлісу. Якщо постане питання про необхідність проведення Курултаю, то це буде вже наступне питання», – сказав заступник голови Меджлісу.
