Київ – У ці дні західні сусіди України відзначають десятиріччя повернення до європейського дому – десять років тому вони вступили до Євросоюзу. Україна ж у ці дні намагається зупинити зовнішню – російську – агресію і встояти на межі соціально-економічної кризи. Оскільки останні десять років стали для країни та її громадян десятиріччям втрачених надій, сплюндрованих людських цінностей. Водночас, це був період формування нового, по-європейськи налаштованого покоління, яке на повну силу заявило себе під час Революції Гідності на Майдані.
Західні сусіди України зі вступом до Євросоюзу здобули безпеку – безпеку особисту, безпеку проживання і ведення бізнесу, тощо. Україна ж втратила і безпеку, і територіальну цілісність, і мир та злагоду, зазначає громадський діяч, дослідник української історії Роман Безсмертний.
«Найстрашніше – те, що ми втратили мир. Це рани, які лікуються дуже довго. Ніщо так дорого не коштує, як мир. На сьогоднішній день, на жаль, трапилось те, що виправляти доведеться навіть не роками, а десятиліттями», – зазначив фахівець.
На його думку, олігархічний режим і тотальна корупція всередині України знищили не лише правове поле, судочинство, але і суспільну мораль. Полякам, угорцям, словакам вступ до Євросоюзу допоміг зберегти державну цілісність і суспільну мораль, наголошує Безсмертний.
Західні сусіди України за десять років перебування в ЄС значно поліпшили якість життя і набули економічної міцності. Україна ж за ці роки перетворилась на олігархічну корумповану державу з низькими стандартами життя і такими ж низькими рейтингами інвестиційної привабливості. Лише Революція Гідності зупинила країну від подальшого падіння – морального, соціально-економічного і безпекового, вважає публіцист, історик Олександр Палій.
«Наші західні сусіди, вступивши до Євросоюзу, здобули повну підтримку цієї організації, у свою чергу ЄС сприяв набуттю ними безпеки. Зараз ми бачимо, наскільки це важливо і для України. По-друге, вступ наших сусідів до ЄС дозволив їм приєднатись до кола цивілізованих країн. Крім того, ми у цих державах бачимо дуже серйозні економічні результати», – зазначив Палій у розмові з Радіо Свобода.
Тож найголовніше завдання для українців на сьогодні – збереження держави і проведення реформ, без яких неможлива європейська перспектива країни, вважає експерт.
А посол Словаччини Павел Гамжик вважає, що саме реформи усередині країни стали «локомотивом» розвитку економіки і підвищення соціальних стандартів у країні.
ЄС зміцнив економіку колишніх країн Варшавського блоку – експерт
Професор, економіст Олександр Пасхавер вважає економічний розвиток одним з найважливіших досягнень вступу до ЄС Польщі, Словаччини, інших центральноєвропейських держав. За словами експерта, якщо 10 років тому економічні перспективи України і Польщі були приблизно рівними, то нині Польща значно випередила Україну. Польська економіка – одна з найбільш стабільних в Європі, що стимулює вкладення інвестицій і поліпшує стандарти життя поляків.
«За ці 10 років держави Центрально-Східної Європи зросли значно більше, ніж Україна, і та ж Польща тепер майже втричі багатша за Україну. Хоча попервах позиції були приблизно однакові, – наголосив Пасхавер у розмові з Радіо Свобода. – Проблеми України не тільки у тому, що вона не в Євросоюзі, – її проблеми у ній самій. Ми не змогли створити дієздатну державу. Це не наша з вами провина, просто тривалий час Україна входила до складу різних держав, і у нас немає бюрократії, яка була би державницькою. Це вже об’єктивно, що Україна не в Євросоюзі. Наразі нам треба змінюватись, і ми змінюємось, на Майдані люди поводили себе не як пересічні українці у повсякденному житті, а як європейці».
Європейська Україна – це правова держава – правник
До європейських стандартів і принципів життя українцям ще далеко, серед головних завдань українського суспільства після Майдану – подолання корупції і відновлення системи правозахисту і правопорядку, вважає адвокат, координатор громадської ініціативи «Крим SOS» Гайде Різаєва. І зробити це має носій влади – народ України, як це виписано у Конституції.
«Люди в Україні готові на багато позитивних речей, вони готові самі змінювати життя держави і громади. Вони ідейні, планують, як і що робити, щоб змінити життя в Україні. На жаль, і нинішня влада не поспішає підтримувати ініціативи людей. На жаль, на місцях при владі сидять люди далеко не проукраїнські чи зорієнтовані на Європу. Ні у Вас, ні у мене не знайдеться два з половиною мільйони для реєстрації на президентську кампанію. Ми навряд чи знайдемо кошти для ведення агітації і на зарплати членам виборчих дільничних комісій. А ті, хто найголосніше кричить про народну підтримку, замість віддати свої мільйони ініціативним людям під конкретні проекти модернізації України, використовує їх для власних кампаній», – зауважила Різаєва Радіо Свобода.
Власне, усі експерти, з ким розмовляло Радіо Свобода, згодні з тим, що якби Україна використала шанс і вступила до Євросоюзу, не було би ані високого рівня корупції, зовнішньої агресії і внутрішнього саботажу реформам і поступу до Європи. Але для цього перетворення, до яких вона дозріла зараз, потрібно було провести ще десятиліття тому. Бо нині їх доведеться проводити у значно складніших умовах.
Західні сусіди України зі вступом до Євросоюзу здобули безпеку – безпеку особисту, безпеку проживання і ведення бізнесу, тощо. Україна ж втратила і безпеку, і територіальну цілісність, і мир та злагоду, зазначає громадський діяч, дослідник української історії Роман Безсмертний.
Найстрашніше – те, що ми втратили мир. Це рани, які лікуються дуже довгоРоман Безсмертний
«Найстрашніше – те, що ми втратили мир. Це рани, які лікуються дуже довго. Ніщо так дорого не коштує, як мир. На сьогоднішній день, на жаль, трапилось те, що виправляти доведеться навіть не роками, а десятиліттями», – зазначив фахівець.
На його думку, олігархічний режим і тотальна корупція всередині України знищили не лише правове поле, судочинство, але і суспільну мораль. Полякам, угорцям, словакам вступ до Євросоюзу допоміг зберегти державну цілісність і суспільну мораль, наголошує Безсмертний.
Західні сусіди України за десять років перебування в ЄС значно поліпшили якість життя і набули економічної міцності. Україна ж за ці роки перетворилась на олігархічну корумповану державу з низькими стандартами життя і такими ж низькими рейтингами інвестиційної привабливості. Лише Революція Гідності зупинила країну від подальшого падіння – морального, соціально-економічного і безпекового, вважає публіцист, історик Олександр Палій.
Наші західні сусіди, вступивши до Євросоюзу, здобули повну підтримку цієї організаціїОлександр Палій
«Наші західні сусіди, вступивши до Євросоюзу, здобули повну підтримку цієї організації, у свою чергу ЄС сприяв набуттю ними безпеки. Зараз ми бачимо, наскільки це важливо і для України. По-друге, вступ наших сусідів до ЄС дозволив їм приєднатись до кола цивілізованих країн. Крім того, ми у цих державах бачимо дуже серйозні економічні результати», – зазначив Палій у розмові з Радіо Свобода.
Тож найголовніше завдання для українців на сьогодні – збереження держави і проведення реформ, без яких неможлива європейська перспектива країни, вважає експерт.
А посол Словаччини Павел Гамжик вважає, що саме реформи усередині країни стали «локомотивом» розвитку економіки і підвищення соціальних стандартів у країні.
ЄС зміцнив економіку колишніх країн Варшавського блоку – експерт
Професор, економіст Олександр Пасхавер вважає економічний розвиток одним з найважливіших досягнень вступу до ЄС Польщі, Словаччини, інших центральноєвропейських держав. За словами експерта, якщо 10 років тому економічні перспективи України і Польщі були приблизно рівними, то нині Польща значно випередила Україну. Польська економіка – одна з найбільш стабільних в Європі, що стимулює вкладення інвестицій і поліпшує стандарти життя поляків.
Польща тепер майже втричі багатша за Україну. Хоча попервах позиції були приблизно однаковіОлександр Пасхавер
«За ці 10 років держави Центрально-Східної Європи зросли значно більше, ніж Україна, і та ж Польща тепер майже втричі багатша за Україну. Хоча попервах позиції були приблизно однакові, – наголосив Пасхавер у розмові з Радіо Свобода. – Проблеми України не тільки у тому, що вона не в Євросоюзі, – її проблеми у ній самій. Ми не змогли створити дієздатну державу. Це не наша з вами провина, просто тривалий час Україна входила до складу різних держав, і у нас немає бюрократії, яка була би державницькою. Це вже об’єктивно, що Україна не в Євросоюзі. Наразі нам треба змінюватись, і ми змінюємось, на Майдані люди поводили себе не як пересічні українці у повсякденному житті, а як європейці».
Європейська Україна – це правова держава – правник
До європейських стандартів і принципів життя українцям ще далеко, серед головних завдань українського суспільства після Майдану – подолання корупції і відновлення системи правозахисту і правопорядку, вважає адвокат, координатор громадської ініціативи «Крим SOS» Гайде Різаєва. І зробити це має носій влади – народ України, як це виписано у Конституції.
На місцях при владі сидять люди далеко не проукраїнськіГайде Різаєва
«Люди в Україні готові на багато позитивних речей, вони готові самі змінювати життя держави і громади. Вони ідейні, планують, як і що робити, щоб змінити життя в Україні. На жаль, і нинішня влада не поспішає підтримувати ініціативи людей. На жаль, на місцях при владі сидять люди далеко не проукраїнські чи зорієнтовані на Європу. Ні у Вас, ні у мене не знайдеться два з половиною мільйони для реєстрації на президентську кампанію. Ми навряд чи знайдемо кошти для ведення агітації і на зарплати членам виборчих дільничних комісій. А ті, хто найголосніше кричить про народну підтримку, замість віддати свої мільйони ініціативним людям під конкретні проекти модернізації України, використовує їх для власних кампаній», – зауважила Різаєва Радіо Свобода.
Власне, усі експерти, з ким розмовляло Радіо Свобода, згодні з тим, що якби Україна використала шанс і вступила до Євросоюзу, не було би ані високого рівня корупції, зовнішньої агресії і внутрішнього саботажу реформам і поступу до Європи. Але для цього перетворення, до яких вона дозріла зараз, потрібно було провести ще десятиліття тому. Бо нині їх доведеться проводити у значно складніших умовах.
