Київ – Перемогу Майдану над Януковичем багато людей на сході України сприйняли як свою поразку. Вони відчувають себе ображеними й кажуть, що у Києві та на заході їх не чують. Саме на цей синдром розраховує кремлівська пропаганда, намагаючись залучити людей до підтримки, спровокованих російськими диверсантами, акцій та штурмів.
Тисячі людей у Донецьку, Луганську, Краматорську виходять на площі з державними прапорами України. Вони скандують: «Схід і Захід – разом», «Одна єдина, соборна Україна».
Поряд з цим є люди, серед них і жінки, що стають між українськими силовиками й терористами, які з російськими триколорами захоплюють адміністративні будівлі й стратегічні об’єкти на сході та півдні. Є люди, які не за гроші, виходять на мітинги з георгіївськими стрічками. Хто вони ці люди? Чому такі полярні світогляди у громадян однієї країни? Й на кого розраховує Кремль, засилаючи в Україну своїх диверсантів?
Путін розраховує на ображених і розчарованих
«Нам хочуть заборонити розмовляти російською мовою», «У нас забирають усі гроші в центр», «Нас називають бандитами», «Бандерівці будуть нас убивати, бо ми не говоримо українською». «Нас у Києві ніхто не чує», «Ми хочемо самі обирати свою владу» – це далеко не повний набір фраз, які чуєш від учасників проросійських мітингів у Луганську, Донецьку й навіть Харкові. Так кажуть не тітушки, які взимку палили в Києві автомобілі, били й убивали майданівців, а тепер порозбігалися по своїх містах та містечках й нині за гроші виконують команди уже спеців сусідньої країни. Так кажуть люди, які втратили «свого, ними обраного Януковича», усвідомили, що він їх обманув, обікрав і втік й тепер просто бояться, що Майдан буде «бити їх за їхнього Януковича».
Ці люди різняться й за рівнем освіти й за уподобаннями, й за матеріальними статками. Їх об’єднує одне – «образа» за те, що не збулося, й відсутність чіткого уявлення про те, що вони можуть й чого вони насправді хочуть. Ці люди бояться нового, вони живуть міфами й стають легкою здобиччю «ловців душ» на кшталт «кремлівського рупора» Кисельова.
Саме це демонструють соціологічні дослідження, які проводить, зокрема, соціологічна група «Рейтинг».
Експерт й засновник Соціологічної групи «Рейтинг» Ігор Тищенко подивився й прокоментував сюжети про людей із «полярних майданів»: історію молодого аспіранта з Луганська, який з георгіївською стрічкою ходить на проросійські мітинги; історію киянина Анатолія Нечипоренка, який два місяці пролежав у комі після побиття його тітушками та «беркутівцями» 18 лютого на вулиці Інститутській у Києві, й 11 квітня долучився до Небесної Сотні; історію про двох підприємців із Харкова, які ходять на різні мітинги, але, як виявилося, не є антагоністами, бо можуть порозумітися.
«Майдан переміг не схід України, а Януковича» – це треба пояснювати людям на Донеччині та Луганщині, вважає Ігор Тищенко. Виживання України напряму залежить від того, чи зуміють політики відмовитися від звичного маніпулювання «ідеями розколу» й спробувати об’єднати людей у бажанні жити у незалежній, заможній й вільній Україні.
Людей треба переконувати й об’єднувати
Оновлена влада у Києві готова до централізації й уже розширює самостійність регіонів, але це ще треба спробувати донести людям, які звикли бачити світ через екран російського телебачення або гасла Партії регіонів та комуністів.
«Люди обдурені, дивилися російські телеканали і сьогодні вважають, що тільки Росія може їх врятувати. Вони вважають, що в Україні хунта, а той, хто розмовляє українською мовою – фашист. Жінок, які стоять з іконами живим щитом перед барикадами у східних регіонах країни, треба переконувати. Це питання влади», – сказав перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема.
Тисячі людей у Донецьку, Луганську, Краматорську виходять на площі з державними прапорами України. Вони скандують: «Схід і Захід – разом», «Одна єдина, соборна Україна».
Поряд з цим є люди, серед них і жінки, що стають між українськими силовиками й терористами, які з російськими триколорами захоплюють адміністративні будівлі й стратегічні об’єкти на сході та півдні. Є люди, які не за гроші, виходять на мітинги з георгіївськими стрічками. Хто вони ці люди? Чому такі полярні світогляди у громадян однієї країни? Й на кого розраховує Кремль, засилаючи в Україну своїх диверсантів?
Путін розраховує на ображених і розчарованих
«Нам хочуть заборонити розмовляти російською мовою», «У нас забирають усі гроші в центр», «Нас називають бандитами», «Бандерівці будуть нас убивати, бо ми не говоримо українською». «Нас у Києві ніхто не чує», «Ми хочемо самі обирати свою владу» – це далеко не повний набір фраз, які чуєш від учасників проросійських мітингів у Луганську, Донецьку й навіть Харкові. Так кажуть не тітушки, які взимку палили в Києві автомобілі, били й убивали майданівців, а тепер порозбігалися по своїх містах та містечках й нині за гроші виконують команди уже спеців сусідньої країни. Так кажуть люди, які втратили «свого, ними обраного Януковича», усвідомили, що він їх обманув, обікрав і втік й тепер просто бояться, що Майдан буде «бити їх за їхнього Януковича».
Ці люди різняться й за рівнем освіти й за уподобаннями, й за матеріальними статками. Їх об’єднує одне – «образа» за те, що не збулося, й відсутність чіткого уявлення про те, що вони можуть й чого вони насправді хочуть. Ці люди бояться нового, вони живуть міфами й стають легкою здобиччю «ловців душ» на кшталт «кремлівського рупора» Кисельова.
Саме це демонструють соціологічні дослідження, які проводить, зокрема, соціологічна група «Рейтинг».
Експерт й засновник Соціологічної групи «Рейтинг» Ігор Тищенко подивився й прокоментував сюжети про людей із «полярних майданів»: історію молодого аспіранта з Луганська, який з георгіївською стрічкою ходить на проросійські мітинги; історію киянина Анатолія Нечипоренка, який два місяці пролежав у комі після побиття його тітушками та «беркутівцями» 18 лютого на вулиці Інститутській у Києві, й 11 квітня долучився до Небесної Сотні; історію про двох підприємців із Харкова, які ходять на різні мітинги, але, як виявилося, не є антагоністами, бо можуть порозумітися.
«Майдан переміг не схід України, а Януковича» – це треба пояснювати людям на Донеччині та Луганщині, вважає Ігор Тищенко. Виживання України напряму залежить від того, чи зуміють політики відмовитися від звичного маніпулювання «ідеями розколу» й спробувати об’єднати людей у бажанні жити у незалежній, заможній й вільній Україні.
Людей треба переконувати й об’єднувати
Оновлена влада у Києві готова до централізації й уже розширює самостійність регіонів, але це ще треба спробувати донести людям, які звикли бачити світ через екран російського телебачення або гасла Партії регіонів та комуністів.
«Люди обдурені, дивилися російські телеканали і сьогодні вважають, що тільки Росія може їх врятувати. Вони вважають, що в Україні хунта, а той, хто розмовляє українською мовою – фашист. Жінок, які стоять з іконами живим щитом перед барикадами у східних регіонах країни, треба переконувати. Це питання влади», – сказав перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема.
