29 серпня українська армія пішла у контрнаступ в напрямку Херсона. В оперативному командуванні «Південь» заявили, що ЗСУ прорвали першу лінію оборони армії РФ під Херсоном. Знищено всі великі мости та понтонну переправу, російське угруповання виявилося відрізаним від постачання озброєння та особового складу з Криму. Збройні сили України вважають передчасним оголошувати результати своїх дій на півдні та просять українців також не поширювати інформацію про дії українських військових. Генштаб тимчасово заборонив цивільним журналістам працювати в зоні бойових дій. Ми спробували розібратися, з чим можуть зіткнутися ЗСУ під час визволення Херсонщини? Як може розвиватися контрнаступ ЗСУ? З якими труднощами стикається українська армія на півдні? І що потрібно, щоб звільнити сам Херсон?
Напередодні контрнаступу знімальній групі телепроєкту Крим.Реалії вдалось побувати на позиціях бійців 60-ї піхотної бригади. Ці піхотинці стояли на півночі Херсонської області. Саме ці воїни звільняли населений пункт Потьомкіне 26-27 червня. Наступали, як кажуть хлопці «налегке», без застосування бронетехніки.
Для них напевне так і краще, хочуть жити – хай тікаютьВас Вас
«Ми заходили тільки з БК, в нас нічого більше не було. Не брали з собою більше нічого, бо ми розуміли, що ми одразу будемо входити в бій. Коли зав’язався бій, позаду нас обійшли два танки з БТРом. Тому було прийнято рішення йти їм на переріз.
Один танк було знищено, БМП було пошкоджено, а екіпаж другого танка, щоб жити вирішив втекти. Для них напевне так і краще, хочуть жити – хай тікають», – розповів журналістам Крим.Реалії «Вас Вас», боєць 60-ї бригади ЗСУ.
«Вас Вас», боєць 60-ї бригади ЗСУ
«Ми лісосмугою пройшли, зробили марш-кидок, через поле перебігли і зайшли одразу в село. Там були буряти, ми вступили в бій, вони відстрілювалися і ми стріляли, але в результаті ми їх перемогли», – згадав боєць 60-ї бригади ЗСУ з позивним «Alf».
«Alf», боєць 60-ї бригади ЗСУ
Прохід української піхоти активно прикривала артилерія. Коригування та розвідка велася з повітря. Відсутність бронетехніки бійці пояснюють тактичною хитрістю та географічними особливостями цієї місцевості.
«При даній ситуації, я вважаю, це була б просто жива мішень. При їхній арті, яка працювала, при їхній техніці – це було несумісно. Нам краще було зайти піхотою і розсипатись селом. Така тактика, мені здається, була ідеальною», – розповів «Вас Вас», боєць 60-ї бригади ЗСУ
Чорний дим після обстрілу на лінії зіткнення в районі села Потьомкине, Херсонська область
Яку тактику ЗСУ застосовували для звільнення ще півсотні сіл на Херсонщині – важко сказати. Офіційних даних поки що немає. Але те, що попередньо генштаб атакував обережно – кажуть і експерти, і самі бійці ЗСУ.
Бліцкриг це точно не тактика українських сил оборониВладислав Селезньов
«Бліцкриг це точно не тактика українських сил оборони, адже бліцкриг це шалені втрати. Тим більше, що росіяни на цій ділянці фронту вибудували досить міцну, багатоешелоновану оборону. Тому йти на завідомо відомі втрати особового складу це не раціонально і це не по-українські», – зазначив військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов.
Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник ЗСУ
Звільнення Херсонщини можливе лише після деокупації правобережної її частини вважають експерти. Адже ці території з'єднані трьома мостами: Антонівським-автомобільним, залізничним біля Херсона та Каховської ГЕС.
Раніше цими дорогами російські військові постачали свої угруповання технікою і боєприпасами. Але після масованих і точних ударів системами HIMARS – мости стали непридатними для цільового використання. Тепер російські військові змушені перевозити і техніку, і людей через поромну переправу.
«Мости пошкоджені, росіяни з точністю, як це робили німці в 1942-му році побудували паромну переправу, якраз вздовж залізничного мосту. Вона майже така ж, як і 80 років тому. Єдине, німці спеціальним паромом перевозили ще й залізничні вагони, а росіяни зараз перевозять лише легковики та вантажівки», – пояснив журналіст херсонського видання «МОСТ» Сергій Нікітенко.
Сергій Нікітенко, журналіст херсонського видання «МОСТ»
За офіційними даними, на Херсонщині з під окупації звільнено близько півсотні населених пунктів.
Лінія фронту по правому березі Дніпра зараз проходить таким чином: північна частина – близько 55 кілометрів, це від села Осокорівка до села Іванівка; південніше – на 120 кілометрів лінія звивається, як змія повторюючи русло річки Інгулець; біля Снігурівки окуповані території переходять на правий берег Інгульця, огинають Херсон та спускаються до населеного пункту Олександрівка.
Мапа із зображенням приблизної лінії фронту на правобережній частині Херсонської області, станом на 29.08.2022
Знищення логістичних артерій у цьому напрямку суттєво затягають зашморг на угрупованніПетро Черник
«Насправді, на правому березі Дніпра складаються непогані передумови для дуже зважених контрнаступальних дій. Знищення логістичних артерій у цьому напрямку суттєво затягають зашморг на угрупованні, яке знаходиться на правобережжі Дніпра. Але тим не менш, жодним чином не можна недооцінювати противника», – зазначив Петро Черник, військовий експерт та полковник ЗСУ.
Петро Черник, військовий експерт та полковник ЗСУ
Другим фактором особливої уваги під час наступу на Херсонщині є ландшафт і географічні особливості регіону, кажуть фахівці.
«Південь нашої країни є регіоном, який надто насичений мережею зрошувальних каналів. Ця іригаційна система створює певні складнощі для тих підрозділів, які наступають, адже ця штучна споруда вимагає створення переправ через ці канали. Все це вимагає відповідних ресурсів і найголовніше часу. Тож бої зі звільнення Херсона насправді очікуються досить складними», – акцентує військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов.
«В нижній течії Інгулець це серйозна річка, особливо в районі Дар’ївки, де знаходиться єдиний великої грузопідйомності міст. Там річка широка і важка для форсування. Вище, в районі, ну скажімо Велико Олександрівки – там Інгулець набагато вужчий і для форсування набагато легший», – зазначив журналіст херсонського видання «МОСТ» Сергій Нікітенко.
Зрошувальний канал у Херсонській області
Також експерти звертають увагу на те, що російські війська збудували досить серйозну лінію оборони. Командир штурмового підрозділу із позивним «Мадяром», що воює на півдні Херсонщини, бачив, як Росія посилила свої оборонні позиції.
Вони мали достатньо часу щоб дуже щільно закопатися«Мадяр»
«Вони мали достатньо часу щоб дуже щільно закопатися, закопатися не просто спостережними пунктами, а закопатися технікою і цю техніку ще й накрити бетонними перекриттями. Це мабуть без винятків стосується кожного населеного пункту навколо Херсону.
Того я би не розглядав це, як три лінії оборони, про які вже дуже багато всього сказано. Я б говорив про те, що це як саранча котра заполонила кожну можливу лісосумугу, кожен можливий водний канал, кожне можливе захисне природне рішення – заполонила своїми потужностями», – розповів у коментарі Крим.Реалії командир штурмового підрозділу «Мадяр».
«Мадяр», командир штурмового підрозділу
Про бетонні укріплення повідомляли жителі Херсона й журналісту видання «МОСТ».
«Бурят на питання: «Чому він до нас прийшов?», – відповів – «Хороша зарплата»
«Протягом останнього місяця росіяни захопили велику кількість підприємств, які виробляли будівельні матеріали. Нам відомо, що як мінімум з одного підприємства вивезли пісок до північної виправної колонії №90 і там начебто ув'язнені виробляють бетонні конструкції. Тобто вони готуються побудований цілий укріпрайон росіян навколо Берислава та Шилової Балки . Вони з самих перших днів там укріплюються», – зазначив журналіст херсонського видання «МОСТ» Сергій Нікітенко.
Якщо Україна здолає згадані перешкоди, наступний рубіж – це взяття міста Херсон.
«Якщо буде захоплено виїзд, або якщо бійці вийдуть на лінію Берислав і майже зруйнований Антонівський міст то утримувати Херсон росіянам не буде сенсу. Бо він буде відрізаний, це буде як острів, він з двох боків оточений річками. Тобто заблокувати Херсон, якщо мати сили, не так вже й важко, я маю на увазі, якщо ЗСУ вийдуть на згадану лінію», – зазначив журналіст херсонського видання «МОСТ» Сергій Нікітенко.
Мапа із виділенням аквабарєрів навколо Херсону та потенційного нпрямку контрнаступу ЗСУ
Бійці, з якими ми познайомилися на Херсонщині, стратегічні рішення командування не обговорюють. Кажуть, що вірять у перемогу, та у звільнення всіх окупованих територій. На відміну від російських солдатів – вони захищають свою батьківщину.
«Бурят на питання: «Чому він до нас прийшов?», – відповів – «Хороша зарплата». Я йому кажу, мовляв ти ж розумієш, що ти людей убиваєш, а він: «А я не бачу, що я вбиваю. Зарплата хороша – то я сюди й прийшов», – пригадав розмову з російським полоненим «Вас Вас», боєць 60-ї бригади ЗСУ
«Кума, йдемо з усіх сил до вас. Може трішки із затримкою, але йдемо»«Док»
«Все таки хоча б трохи нашої землі відбиваємо і ми рухаємось вперед, а не рухаємось назад. У мене кума в Херсонській області, в Чаплинці, каже: «Ну коли ти там уже приїдеш? Коли ви нас уже звільните?», – кажу – «Кума, йдемо з усіх сил до вас. Може трішки із затримкою, але йдемо». Ми ж за своє боремось», – «Док», начальник медпункту 98-го батальйону, 60-ї бригади ЗСУ.
«Док», начальник медпункту 98-го батальйону, 60-ї бригади ЗСУ
Як каже «Мадяр», командир штурмового підрозділу: «Ми дуже хочемо сатисфакції, ми хочемо покарання ворога і це наша головна мета. Бо ми на своїй землі і боремося за нашу правду»
- 29 серпня оперативне угруповання військ «Каховка» повідомило, що 109-й стрілецький полк угруповання «ДНР» відійшов від зайнятих позицій у Херсонській області, а «російські десантники, що були їх підтримкою, втекли з поля бою».
- Того ж дня керівниця пресцентру Сил охорони та оборони «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що ЗСУ розпочали наступальні дії на багатьох напрямках на півдні України. Згодом в цей же день Гуменюк додала, що «новина є», але потрібно «набратися терпіння». За її словами, «будь-яка військова операція потребує тиші».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.