Паризька зустріч Зеленського і Макрона. Що говорять експерти?

Президент України Володимир Зеленський важає, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» можлива і її підготовкою займуться радники вже з наступного тижня. Про це заявив президент Зеленський у п'ятницю, 16 квітня, після переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі. Сама зустріч президента Зеленського і президента Макрона відбувалася у форматі «віч-на-віч» і стосувалася загострення безпекової ситуації на сході України. Пізніше до зустрічі відеозв’язком долучилася канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

Західні оглядачі вважають, що Захід має надати Україні перш за все військову підтримку, а потім діяти так, щоб Кремль не наважився здійснити новий напад на Україну.

Ситуація на Донбасі

Питання безпекової ситуації на сході України та деокупації українських територій було головною темою під час засідання лідерів «нормандського формату», заявив президент Зеленський.

«Тільки цього року загинули 30 українських військових, більшість – не через випадкові постріли, про що кажуть бойовики чи представники російської влади. Більшість цих вбивств було здійснено через прицільний снайперський вогонь», – додав він.

Президент додав, що всі відповідні докази: відео, фото – передані ОБСЄ Українською стороною Спільного центру з контролю та координації.

Загострення на Донбасі: бойовики дистанційно мінують українські позиції та використовують снайперів

Загострення відбувається з початку 2021 року, попри домовленість про перемир'я. Також Росія сконцентрувала на кордоні з Україною рекордну з 2014 року кількість військ, що, за оцінкою Міністерства оборони України, сягнула 110 тисяч військових. 13 квітня голова Міноборони Росії Сергій Шойгу заявив, що через погрози з боку НАТО Росія перекинула до західних кордонів дві армії і три з'єднання ПДВ.

Лідери США та країн ЄС і НАТО висловили стурбованість із цього приводу, на що Кремль відповів, що російські війська переміщаються російською територією на розсуд командування і небезпеки для інших країн світу не становлять.

Зустріч «нормандської четвірки» можлива – Зеленський

Говорячи про шляхи вирішення конфлікту на Донбасі, Володимир Зеленський вважає, що допомогти досягненню миру можуть нові переговори у форматі «нормандської четвірки» за участі України, Росії, Франції та Німеччини.

Президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі в Парижі із президентом України Володимиром Зеленським та відеозв’язку із канцлером Німеччини Анґелою Меркель заявив, що «єдиним можливим» рішенням щодо врегулювання ситуації на Донбасі є політичне рішення.

«Щодо ситуації на Донбасі, разом із Україною та Німеччиною ми продовжуємо мобілізувати свої зусилля і надалі рішуче налаштовані на пошук політичного рішення, що є єдино можливим», – написав Макрон у Twitter.

Президент Макрон і канцлерка Меркель закликали керівництво Росії відвести додаткові війська від українського кордону, щоб розрядити обстановку та запевнили Зеленського в тому, що підтримують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та наголосили на необхідності повного виконання Мінських домовленостей. Також вони пообіцяли продовжувати роботу в рамках «нормандського формату».

«Ми наближаємося до наступного засідання «нормандської четвірки», я вважаю, що воно можливе», – сказав президент Зеленський під час спілкування з українськими та іноземними журналістами в Парижі, після зустрічі з президентом Макроном.

За його словами, зустріч складалася з двох частин: спочатку з президентом Макроном, потім через відеозв’язок – із канцлеркою Меркель.

«Путін не підключився, і мені важко відповісти, що б я йому сказав, якби таке підключення відбулося. Хоча я був налаштований, щоб ми всі вчотирьох підключилися», – зазначив президент Зеленський, відповідаючи на питання журналістів під час пресконференції, яку транслював Офіс президента на своїй сторінці у Facebook.

Новий мирний план чи оновлення «Мінська»?

Президент Зеленський сказав, що очікує, що радники з боку Франції та Німеччини невдовзі підготують документ, що називається «Кластери для імплементації Мінських угод», і який має узгодити погляд на послідовність виконання пунктів Мінських домовленостей, яку Київ і Москва бачать по-різному.

«19 квітня буде засідання радників, обговорюватимуться кластери, – сказав Зеленський. – Будуть зроблені кластери французькою та німецькою стороною, з українськими доповненнями. Всі чотири країни підготують додатки, з чим згодні, з чим не згодні. Це – покрокове виконання Мінських домовленостей. Радники узгоджуватимуть ці позиції», – зазначив він

Як повідомив на початку березня керівник Офісу президента Андрій Єрмак, план мирного врегулювання наразі складається з так званих «кластерів», які, якщо їх удасться узгодити з Росією, можуть стати «основою для дорожньої карти для встановлення миру на Донбасі, а також повернення і реінтеграції окупованих територій в Україну та проведення там місцевих виборів». Утім, у Кремлі незабаром заявили, що нічого не знають про цей план і не планують його обговорення.

«Щодо «нового мирного плану», то на столі переговорів його немає. Це черговий міф. У будь-якому разі, про що йдеться, ніхто з учасників мінського та «нормандського» форматів не знає», – сказав заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак у середині березня.

19 березня він написав листа до «нормандських радників», у якому, серед іншого, вказував, що українська сторона не представила обіцяні пропозиції до франко-німецького проєкту «Ключових кластерів з реалізації мінських угод», внесеного на розгляд 8 лютого 2021 року.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що Україна за жодних умов не може погодитись на пропозиції, висловлені Дмитром Козаком після відеоконференції радників лідерів країн «нормандської четвірки». Вона також не розкриватиме деталей «кластерів», доки їх не погодять усі учасники переговорів, і не обговорюватиме публічно російський варіант плану, деталі якого потрапили у ЗМІ.

Підтримка вступу України в ЄС та НАТО

Президент Зеленський також повідомив, що під час зустрічі з президентом Макроном, яка тривала довше, ніж було заплановано, він обговорював питання надання Україні членства у НАТО та в Європейському союзі.

«Україна – країна потужна, наполеглива, хоче не тільки ставити питання, але й отримувати відповідь, тому зустріч і затягнулася», – пояснив Зеленський, додавши, що він запропонував Макрону підписати декларацію про підтримку вступу України до ЄС.

«Ми розробили декларацію, яку ми укладаємо з країнами-партнерами, країнами-членами ЄС, в якій та чи інша країна підписує з нами декларацію, в якій вона підтримує Україну у прагненні бути членом ЄС. Скажу вам відверто, що декілька країн уже підписали цю декларацію. Є країни, які знайомляться зараз із цією декларацією. Я розповів деталі цієї декларації і запропонував Франції також підтримати Україну. Думаю, що президент Макрон ознайомиться з цією декларацією і дасть свою відповідь», – зазначив Зеленський.

Щодо вступу до НАТО, про який йшлося лише на зустрічі з Макроном і не обговорювалося у розмові з канцлеркою Меркель, то Київ сподівається, що певний сигнал про своє наближення до членства Україна отримає під час саміту Альянсу, який має відбутися в червні.

«Так» зустрічі президентів США та Росії, але «ні» обговоренню «про нас без нас»

Президент України Володимир Зеленський схвально поставився до ідеї двосторонніх переговорів президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена і президента Росії Володимира Путіна у третій країні.

«Я вважаю, що це правильно. Це дуже вчасно, дуже важливо. Мені здається, що це могло б вирішити низку питань, тому що діалог між цими країнами має бути. Тому що іноді, коли такі великі держави не розмовляють, страждають інші. І повірте нам, ми це розуміємо», – зауважив Зеленський.

Разом із тим, він наголосив, що питання України, якщо воно буде обговорено під час такої зустрічі, неможливо вирішити без її участі.

«Якщо ви хочете мою думку – якщо вони порушуватимуть питання України, я впевнений, що таке питання може бути актуальним. Тут йдеться навіть не про справедливість. Мені здається, це було б не так предметно обговорювати питання України без нас. Це не буде предметно і не буде правильно», – сказав президент Зеленський, наголосивши, що великі держави не можуть самостійно вирішувати долі менших країн.

Наприкінці березня в форматі відеоконференції, відбулася тристороння розмова за участю президента Росії Володимира Путіна президента Франції Емманюеля Макрона і канцлерки ФРН Анґели Меркель, на якій Путін вимагав, щоб Київ виконав раніше досягнуті на вищому рівні домовленості, перш за все щодо налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом та звинуватив Україну в ескалації ситуації на Донбасі.

«З російського боку виражено серйозне занепокоєння у зв'язку з ескалацією збройного протистояння на лінії зіткнення, що її провокує Україна», – мовилося у заяві на сайті президента Росії.

Тоді Міністерство закордонних справ України негативно оцінило переговори Путіна, Макрона і Меркель без участі президента України Володимира Зеленського. У зовнішньополітичному відомстві заявили, що без Києва будь-яке обговорення ситуації на Донбасі неможливе.

Що про переговори в Парижі говорять політики та експерти?

Одночасно зі зустріччю в Парижі Київський безпековий форум провів своє засідання в онлайн-форматі, де провідні українські та західні експерти висловили своє бачення того, що має робити Україна в умовах зростаючої воєнної небезпеки.

Колишній прем’єр-міністр України у першому постмайданному уряді України та голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк вважає, що жодних нових угод президент Зеленський з Франції не привезе. І перш за все західні партнери мають допомогти захистити Україну.

«Нам потрібна летальна зброя, нам потрібні спільні військові маневри, нам потрібна нелетальна зброя, нам потрібна військова допомога, нам потрібна технічна допомога для української армії. А щодо політичної підтримки, то українці вірять у те, що наше майбутнє є в НАТО і в Європейському союзі», – наголосив Яценюк.

Колишня міністриня закордонних справ Латвії, а нині депутатка Європейського парламенту Сандра Калніете говорить, що Європейська народна партія, в якій вона є віцеголовою, вимагає від керівництва ЄС пояснити президенту Росії Володимиру Путіну, яку ціну він заплатить за новий напад на Україну.

Серед таких дій має бути замороження «Північного потоку-2», замороження активів прокремлівських олігархів, пропагандистів та членів їхніх родин, вигнання Росії з Ради Європи, замороження всіх західних інвестицій у Росії та заборона західним фінансовим інституціям торгувати російськими державними цінними паперами. Також, на її думку, якщо Росія продовжить «повзучу окупацію» України, західні партнери України мають надати їй військову підтримку.

Девід Крамер, колишній помічник державного секретаря США, вважає, що посилення санкцій, оголошене президентом Джо Байденом є кроком у правильному напрямку, але санкції потрібно посилювати, бо і зараз вони є недостатніми. «Шкода, що список підсанкційних осіб не включив людей по-справжньому близьких до Путіна, і це те, що потрібно зробити», – зауважив Крамер.

Девід Крамер

На його думку, настав час діяти на випередження – передбачати наступні кроки президента Путіна та попереджати їх.

«Ми лише реагуємо і реагуємо повільно. Ми повинні співдіяти з нашими європейськими партнерами, з Канадою, але часом потрібно бути готовими діяти самостійно, щоб не залишатися з найменшим спільним знаменником, коли ми намагаємося представити спільний, об’єднаний трансатлантичний підхід», – наголосив Крамер.

Говорячи про нещодавню телефонну розмову президента Джо Байдена і президента Володимира Путіна, Девід Крамер сказав, що був здивований, що американський президент запропонував провести саміт.

«Я б не турбувався так, якби він сказав «зустріч», але саміт – це те, від чого ви сподіваєтеся конкретних результатів. Я не можу уявити, яких результатів зараз можна очікувати», – сказав Крамар, наголошуючи на тому, що така зустріч мала б бути неможливою після того, як президент Байден назвав Путіна «вбивцею».

Путін – вбивця? Байден уважає, що так (відео)

«Я вважаю, що він правильно відповів. Але якщо він не готовий це повторити під час пресконференції, на якій президент Путін стоятиме поруч, таку зустріч не потрібно проводити», – вважає Крамер. На його думку, потрібно знизити очікування від контактів із Росією й звести їх лише до питань контролю над ядерним озброєнням, бо за президента Путіна ніяких продуктивних переговорів на інші теми не буде, вважає Крамар.

Канадська дослідниця, співробітниця Атлантичної ради Даян Френсіс, авторка нещодавньої різкої статті під назвою «Ми всі зараз – українці» сказала, що кроки президента Байдена є непослідовними – він спочатку називає Путіна «вбивцею», а тоді пропонує йому саміт. До того ж санкції, на її думку, є слабкими і такими, які нескладно обійти.

«Я дуже розчарована тим, що Байден, назвавши Путіна «вбивцею», не поводиться з ним відповідним чином. Який сенс запрошувати його на саміт, якщо відомо, що він не виконує домовленостей. Потрібно думати, як Путін та діяти як Путін. А американські президенти в своїй наївності досі цього не зрозуміли», – вважає Френсіс.

«Байден сказав у своїй промові Путіну «деескалюйте» ситуацію. І що зробив Путін? Прямо протилежне – заборонив українським кораблям заходити в українські порти в Азовському морі», – обурюється Френсіс.

Що б означало поводитися, як Пуін? Як каже Френсіс – допомогти Україні вступити в ЄС і НАТО та розмістити війська в Україні, щоб дорівняти їх до тих, що стоять на українських кордонах.

На думку провідного британського експерта з питань безпеки та зовнішньої політики Джеймса Шерра, російські війська на кордонах України означають, що Росія має намір продовжувати домагатися своїх цілей – запровадити опонентів існування української держави в її органи влади. Цього вона хотіла досягти підписанням Мінських угод. Але і через сім років після початку війни на Донбасі цієї мети вона не досягла і європейські країни Україну до цього не змусили.

Джеймс Шерр під час пресбрифінгу, Київ, 11 квітня 2014 року

«Тож у січні цього року міністр Сергій Лавров виставив ультиматум Франції та Німеччині: «Якщо ви не змусите Україну виконувати угоди, тоді ми її змусимо». І з того часу ми бачимо порушення перемир’я та постійну воєнну ескалацію», – зазначає Шерр.

Крім того, він вважає, що таким чином Росія намагається «залякати до смерті» своїх опонентів, щоб вони погодилися на її умови, але він каже, що ця тактика наразі не працює і немає «жодних ознак того, що запрацює».

Але погрожуючи силою, росіяни готові застосувати силу, вважає Шерр, не для того, щоб захопити значні нові частини території України, а для того, щоб замінити «гібридні» війська на лінії зіткнення своєю регулярною армією. Цього, на думку Шерра і багатьох українських експертів, з якими він погоджується, має бути цілком достатньо для того, щоб змінити ситуацію навколо та в самій Україні – росіяни зможуть так тиснути на неї в будь-який зручний для них момент і спосіб.

«У Пентагоні та інших місцях не розуміють, росіяни не збираються завойовувати територію України – для росіян терор і руйнація є достатньо серйозними цілями самі по собі. Навіть якщо вони не досягнуть якогось позитивного результату», – вважає Шерр.

Щодо зустрічі в Парижі, то, як каже Шерр, Макрон і Меркель дали Путіну чітко зрозуміти, що поблажок не буде. Але публічно вони не готові повторити своє жорстке послання.

«І це деморалізує не лише українців. Тому що вони втратили можливість навіть народам своїх країн пояснити, що робить Росія. І це особливо важливо зараз, тому що ситуація може ескалювати», – вважає Шерр.

На завершення, він наголосив, що економічні санкції, навіть якщо вони будуть «драконівськими», від чого ще далеко, мають бути підкріплені і «воєнним компонентом» із боку США, бо інакше росіяни можуть розцінити ці дії як слабкість Заходу.