Керченський міський суд цього тижня засудив колишнього заступника голови Керчі Олега Шевченка до майже восьми років колонії та штрафу. Екс-чиновника затримали в грудні 2016 року. За повідомленням прокуратури Криму, Шевченко вимагав хабар від заступника директора одного з муніципальних підприємств за допомогу в роботі підряднику з облаштування міста.
Начальник відділу з нагляду за виконанням законодавства щодо протидії корупції прокуратури Криму Динара Каюмова в ефірі «Первого крымского» розповіла, що співробітники відомства виявили майже 1000 порушень корупційної спрямованості та провели понад 400 заходів прокурорського реагування. Понад 300 осіб притягнули до дисциплінарної відповідальності ‒ серед них двох чиновників звільнили у зв'язку з втратою довіри. Всього щодо цих фактів порушено приблизно 30 кримінальних справ.
Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов нарікає, що боротьба з корупцією в Криму не стосується вищого ешелону місцевої російської влади.
Люди, які попалися на чомусь, загалом несуть відповідальність, а ті, хто їх призначав, ніякої відповідальності не несуть
– Затримання в усьому Криму відбуваються досить систематично, правоохоронні органи працюють. Але я все-таки вважаю, що в нас корупція починається з найвищих ешелонів кримської влади, і наближені до Сергія Аксенова рідко страждають від переслідування правоохоронними органами. Колишнього мера Ялти Андрія Ростенка затримали та благополучно відпустили ‒ і заступник генпрокурора Росії навіть втрутився в цю справу, оскарживши в Верховному суді постанову про затримання на два місяці. Тут же Генпрокуратурі передали один із кримських санаторіїв. Не знаю, звичайно, наскільки ці речі між собою взаємопов'язані. Люди, які попалися на чомусь, загалом несуть відповідальність, а ті, хто їх призначав, ніякої відповідальності не несуть.
Ілля Большедворов вказує на те, що російське МВС Криму відмовило йому та іншим громадським активістам у порушенні кримінальної справи стосовно підозрілих фірм, яким довіряють будівництво різних об'єктів на півострові.
‒ Кримська влада любить будувати якісь плани постійно, але до результатів це не призводить. Навіть якщо когось і затримають, то це буде хтось із неугодних Сергію Аксенову. Серйозних кадрових змін у Криму ми не очікуємо, але хотілося б, щоб до виборів 2019 року керівництво в Москві все-таки наважилося на ці зміни у вищих ешелонах кримської влади.
Цього року секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев скаржився на високий рівень корупції в анексованому Криму. За його словами, ця проблема особливо поширена в сфері закупівель для державних і муніципальних потреб. Заступник начальника Управління економічної безпеки та протидії корупції російського МВС Криму Максим Аверін зазначає, що на сайті відомства є розділ, присвячений протидії корупції, з пам'яткою для громадян і цілодобовим телефоном довіри.
Заступник генерального директора «Transparency International ‒ Росія» Ілля Шуманов стверджує, що для ефективної протидії корупції мало просто пересаджати всіх хабарників.
Антикорупційна боротьба в Росії налаштована на репресивний формат
– Держава значною мірою присвоїла антикорупційний порядок денний, вона сформована без сторонніх структур. Бізнес і громадянське суспільство перебувають за межами цієї діяльності, хоча в усьому світі саме суспільство активно залучають до боротьби з корупцією. У Росії його сприймають в кращому випадку як молодшого партнера. Вся антикорупційна боротьба в країні налаштована на репресивний формат: значна кількість високопоставлених представників влади, яких відрядили займатися цим, мають досвід у силових структурах. Вони сприймають боротьбу з корупцією як розслідування кримінальних злочинів і посадку злочинців у в'язницю. Насправді, цим обмежуватися не можна, потрібна ще профілактика таких правопорушень і усунення наслідків корупції. Треба усувати можливість корупційних практик.
Ілля Шуманов констатує, що навіть наявна система боротьби з корупцією в Росії спонтанна та політично мотивована: наприклад, затримання й арешти високопоставлених чиновників часто пов'язані зі зміною влади в регіонах або у відомствах тощо. Щодо ситуації в Криму, представник «Transparency International ‒ Росія» зазначає специфіку величезних федеральних вливань у регіон.
‒ Гігантський обсяг бюджетних коштів спрямували на створення інфраструктури, на реалізацію державних програм у Криму. Таким чином виявився ефект пляшкового горлечка, коли в короткий проміжок їх намагаються освоїти ‒ звісно, частина цих грошей залишається в кишенях людей, які беруть участь у їхньому розподілі. Окрім того, Криму властивий перерозподіл прав власності на об'єкти інфраструктури, нерухомості та великі компанії. Хто стає кінцевим беніфіциаром? Частина інформації про це періодично спливає.
Директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин вважає, що за останні п'ять років ситуація з корупцією в Росії та в Криму погіршилася.
Двоїстий стан після окупації створює благодатний ґрунт для таких зловживань
– Міжнародні рейтинги показують, що у зв'язку зі складною економічною ситуацією, санкціями та співпрацею зі східними країнами, де корупція не настільки в фокусі громадської думки, Росія втратила позиції щодо протидії та сприйняття корупції. Вперше за вісім років у рейтингу CPI ‒ за сприйняттям корупції ‒ Росія впала нижче за Україну. Розрив невеликий, але особливо в Криму як у сірій зоні, що накачується грошима, рівень корупції зріс. Окрім того, виникли схеми при перетині адміністративного кордону з материковою частиною України, при переказі коштів із Росії на півострів, а також відкати при будівництві Керченського мосту. Цей двоїстий стан після окупації створює благодатний ґрунт для таких зловживань.
(Текст підготував Владислав Ленцев)