«Фінансувати тих, хто розжене мітинги»: зміни в російському бюджеті та Крим

Президент Росії Володимир Путін 18 липня підписав зміни до федерального бюджету, які торкнуться й анексованого Криму. Зокрема, на тлі збільшення прибутків на 205 мільярдів рублів планується скоротити витрати на соціальну політику ‒ за повідомленнями російських ЗМІ, в першу чергу на пенсії.

Так, щорічне перерахування коштів Пенсійному фонду, яке забезпечує близько половини суми, необхідної для виплати пенсій у Росії, буде урізане на 16,1 мільярда рублів. Водночас збільшується фінансування органів прокуратури ‒ на 3,7 мільярда, Слідчого комітету Росії ‒ на 2,8 мільярда, поліції ‒ на 7 мільярдів і Росгвардії ‒ на 2,1 мільярда рублів.

Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті Московського державного університету, колишній заступник керівника Апарату уряду Росії Олег Буклемішев вважає, що це чисто технічні правки в російський федеральний бюджет, за якими не стоїть цілеспрямована політика.

‒ Часто зміни, які вносяться до бюджету в середині року, мають якийсь уточнювальний характер. Друга тема, яка зазвичай виникає, це недоліки прогнозу, пов'язані з надзвичайно високою або надзвичайно низькою ціною на нафту. В цьому випадку, я думаю, йдеться швидше про перерозподіл між різними статтями, тобто додаткові прибутки було вирішено витратити таким ось чином. Я не думаю, що комусь урізують пенсії ‒ відбувається просто уточнення в зв'язку зі змінами пенсійного законодавства. Це арифметична робота, яку час від часу бюджетна служба проводить так чи інакше. Не думаю, що чиновницький апарат стає таким уже й великим. Це все треба дивитися при ухваленні бюджету в першому читанні, у другому читанні ‒ а зараз це правочки, причому досить невеликі за своїм розміром, до бюджету, ухваленого минулої осені.

При цьому Олег Буклемішев зазначає, що при перегляді бюджету в Росії завжди виграють оборонні та силові структури, в той час як інші статті витрат страждають.

‒ Пропорції бюджету, з моєї точки зору, дійсно неефективні, і ми заслуговуємо зовсім інших пропорцій, але це вже даність... Паралельно уряд збільшує Фонд національного добробуту, але тут ідеться про мінімізацію всіляких ризиків і переляку від минулих криз, у першу чергу 2008 року. Тоді миттєво випарувалися 10% ВВП, які були в Резервному фонді, і це дійсно допомогло Росії пройти кризу. Загалом це залишилося в пам'яті як необхідні платежі на випадок, якщо вибухне криза й знадобиться дуже багато грошей.

Російський політик Ілля Пономарьов переконаний, що влада Росії готується захищатися від масових акцій невдоволених громадян.

‒ Для мене як для людини лівих поглядів урізання грошей простим людям і передача їх силовикам або державній бюрократії, або банкам ‒ завжди річ неправильна, неприйнятна, я завжди проти цього виступаю. Насправді причина зрозуміла ‒ різке зниження рейтингів влади в Росії. Пан Путін дуже уважно стежить за соціологією і реагує на збільшення ризиків різних протестних дій. Ось у Москві зараз на рівному місці створили конфліктну ситуацію навколо виборів у Мосміськдуму й визнали неприйнятним створити навіть маленьку фракцію опозиції. В результаті величезний мітинг протесту ‒ зрозуміло, що треба фінансувати тих, хто ці мітинги потім розганятиме... Уряд вважає, що гроші, які роздаються через соціальні програми, внесуть свій внесок в інфляцію, і все це буде з'їдене без результатів, а далі треба буде тільки більше.

Ілля Пономарьов вважає, що нещодавнє рішення уряду Росії додатково профінансувати різні цільові програми в анексованому Криму на суму майже 57 мільярдів рублів покликане пом'якшити ефект від можливої кризи на півострові.

‒ Відсутність води може спричинити серйозну кризу в економіці Криму, тому що це впливає на сільське господарство й на перспективи зайнятості. Так що, думаю, зараз влада вживає запобіжних заходів, щоб пом'якшити можливе невдоволення й перемикати громадян на щось інше. Не знаю, наскільки це буде успішно, але мені здається, що логіка збільшення витрат пов'язана саме з цим ‒ вони бояться, як би не почала змінюватися громадська думка в Криму. Якщо вдасться цю кризу пройти безболісно ‒ а тут, звичайно, йтимуть переговори з Україною ‒ то необхідність витрачати додаткові гроші теж зникне... Звичайно, Крим може й має бути економічно самодостатнім, але він не буде таким в умовах існування в Росії. Умовою його самодостатності залишаються зовнішні інвестиції, можливість вести бізнес, розвиток туризму тощо.

Ілля Пономарьов впевнений, що під контролем Росії Крим залишатиметься на забезпеченні зовнішніми коштами з федерального бюджету. Водночас, на його думку, великі російські інфраструктурні проєкти спрямовані не на розвиток півострова, а на компенсацію втрат від анексії.

Голова центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яніцький вказує на те, що від збільшення російського федерального фінансування Криму виграють насамперед ті, хто ці кошти освоює.

‒ Загалом тенденція негативна, вона розвивається вже не перший рік. Переорієнтація російського бюджету на військові структури почалася ще після 2008 року, після російсько-грузинської війни, коли росіяни, перемігши в тому конфлікті, відчули, що армія за принципами радянських часів не здатна діяти оперативно. Тоді й почалося нарощування російської мілітаристської потужності, яке Україна відчула на собі 2014 року та продовжує відчувати. Що стосується збільшення фінансування Криму, ці гроші отримають підрядники. В межах федеральної цільової програми будується багато інфраструктурних проєктів ‒ можна подивитися на всі ці епопеї з дорогами й парками у Севастополі. Може, якісь об'єкти будуть збудовані, але головним чином зароблять чиновники, які розпоряджаються цими коштами, та підрядники.

Довідка: Російська ФЦП для Криму та Севастополя була ухвалена урядом Росії 2014 року. Спочатку вона була розрахована до 2020 року, проте пізніше в програму неодноразово вносилися коригування зі збільшенням розміру фінансування. Станом на липень 2019 року загальна сума, закладена на ці цілі, склала 959 мільярдів рублів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​