Електрики немає, газопровід перекритий, артобстріли накривають село щодня – з пів тисячі жителів лишилося лише четверо. Журналісти Крим.Реалії зустріли двох чоловіків, які й розповіли про ці реалії життя в селі Миколаївка, що на півночі Херсонщини.
Перший, із ким ми зустрілися – Олександр Худик, тракторист-комбайнер. Цього року він залишився без роботи, бо його техніка так і не вийшла в поле. Під час нашого знайомства ми почули, як у кількох кілометрах почав працювати міномет, але Олександр навіть не звернув на вибухи уваги.
«Так тут постійно в нас отаке відбувається. Зараз це наші гепають, а от коли звуки зі сторони Петрівки – тоді вже треба ховатися. Сьогодні в нас були прильоти. Працював чи то літак, чи гелікоптер – воно тут як жахнуло. Бо я саме йшов вулицею, а воно як жахнуло, що я аж присів», – відповів на подив журналістів Крим.Реалії житель села Миколаївка Олександр Худик.
Олександр Худик доглядає за сусідськими будинками
У своєму дворі Олександр усе збудував власноруч. Розповідає, що зранку до ночі працював на комбайні, а після роботи вже будував гараж, сарай, кухню. Допомагали дружина і двоє дітей – носили каміння та місили глину. Цього ж року Олександр із родиною планували зробити ремонт у будинку, навіть закупили фарбу, шпалери та інші будматеріали. Та війна внесла свої корективи – ремонт скасовується.
Поруч з Олександром проживає Андрій Первак. Вони разом слідкують за сусідськими будинками й доповідають жителям, що виїхали, чи все гаразд з їхнім майном.
Андрій Первак поруч з розбитим від артобстрілу будинком свого сина
Андрій родом із Луганська, але практично все життя прожив у Миколаївці. У те, що Росія піде повномасштабною війною, й подумати не міг.
«Якщо чесно, не вірилося, до останнього я не вірив, що так буде. Але я ще й до війни не дуже добре ставився до Росії. Тому що це не війська – це звірі», – зізнався під час розмови Андрій Первак.
Дим на місці російських позицій поблизу Миколаївки
Що росіяни стануть ворогами, не вірив і Олександр.
«Я до останнього не вірив, я думав, такого не буде, а воно бачте як вийшло. Думав, ми ж всі однакові, як раніше казали, «брати». А тепер навіть думати про це не хочу», – підтримав розмову Олександр Худик.
Олександр Худик, Андрій Первак та журналіст Крим.Реалії Ігор Токар у с. Миколаївці
До Миколаївки російські війська увійшли буквально вже через тиждень після вторгнення – на початку березня. На той момент вже були захоплені Херсон, Нова Каховка, Берислав, Давидів Брід та Велика Олександрівка.
«Я пам’ятаю, як вони спустилися з пагорба, зі сторони Високопілля. Їх дуже багато було, осіб до ста. Також багато було автомобілів та БМП. Вони масово обшукували будинки. Вони ходили по дві-три особи, зазвичай росіянин і бурят. Я навіть заводив з ними розмову, мовляв: «Чого вони сюди прийшли?», а вони на кшталт: «Шукаємо тут «бандерівців». Ну я його знову запитав: «То як, бачиш ти тут «бандерівців», а він у відповідь: «Ні, тут я не бачу. Але якось виходить, що у вас тут, в Україні, дві армії воює – одна Зеленського, а інші переодягнені «бандерівці», – пригадав Андрій Первак.
Розбита артобстрілом будівля у Миколаївці
Чоловіки розповідають, що найважчими були перші тижні після окупації. Через російське вторгнення місцева логістика завмерла, магазини спорожніли.
«На початку війни не всі запаслися продуктами. І у людей через тижнів два-три все почало закінчуватися – люди почали трохи голодувати. Оскільки ми дуже добре знали місцевість і дороги, ми спочатку почали ходити пішки на підконтрольну Україні територію. Потім вже почали навіть їздити по передачі. Там збирали пакунки і привозили їх сюди людям», – розповів у інтерв’ю Крим.Реалії Андрій Первак.
Мотоцикл, яким Андрій Первак возив продукти та евакуйовував людей
За даними українського Генштабу, Збройні сили України Миколаївку звільнили в останні дні весни. В свою чергу Міноборони Росії не коментувало відступу армії РФ біля села Миколаївка в Херсонській області. Також у Москві продовжують заявляти, що не ведуть проти України загарбницьку війну – бойові дії називають «спецоперацією».
Відступаючи, російські солдати полишали багато своїх речей. Як трофеї каску і бронежилет із написом «Урмаев» Олександр залишив собі. Також розповідає, що після своєї поразки російські війська розпочали масовані обстріли Миколаївки. Тут практично не залишилося цілих будинків, тому й виїхали всі жителі із села.
Бронеплита з російського бронежилету та написом «Урмаев»
Після Миколаївки українські війська звільнили сусіднє село Іванівку. Олександр Худик розповідає, що його двір на період евакуації став перевалочною базою і місцем зберігання різного транспорту.
«Як можемо, так і зберігаємо це майно, бо в мене тут цілий склад велосипедів, мопедів, мотоблоків. Біженці у мене вдома ночували, пересаджували добу, чекали, коли їх вивезуть, і евакуйовувались», – поділився в розмові Олександр Худик.
Олександр Худик показує залишені велосипеди біженців у своєму гаражі
Нині через війну в селі електрика та газопровід відсутні. Чоловіки викручуються за допомогою газового балона та дизельного електрогенератора. Та, незважаючи на всі труднощі та виживання, кажуть, що вірять в українську армію та швидку перемогу.
«Це дуже добре, що вони їх посувають. Звісно, краще було б, якби трішки швидше, але ми розуміємо, що це не так просто. Одна з причин – це люди, які не виїжджають. Якби люди виїхали, нашим хлопцям було б трошки легше», – зазначив Олександр Худик.
Олександр Худик показує поранення від осколку після російського обстрілу касетними боєприпасами
На наше запитання про плани на майбутнє чоловіки одноголосно сказали, що виїжджати із села не збираються, кажуть, що найстрашніше вже пережили. Коли повернуться родини до Миколаївки – не знають.
«Які плани?! Зараз план – вижити! Це найголовніше. Вижити і далі продовжувати працювати, працювати і ремонтувати оце все», – зазначив Олександр Худик.
«Які плани на майбутнє?! Відбудовувати тут все та доробити те, що до цього хотів. Та, я думаю, все буде добре, бо бачу, які наші хлопці молодці, а ми відновимо все самі», – підкреслив Андрій Первак.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.