«Турбуватися варто»: забруднене повітря в містах Криму

У п'яти містах Криму у квітні зафіксований підвищений рівень забруднення атмосфери, такі відомості наводить «Кримське управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища». Показники перевищують норму в Керчі, Красноперекопську, Сімферополі, Ялті, а також в Армянську, раніше постраждалому від викидів заводу «Кримський титан».

За інформацією метеорологів, у повітрі Керчі була перевищена норма діоксиду азоту, в Красноперекопську забруднення спостерігали щодо завислих речовин, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, діоксиду сірки та хлористого водню. У Севастополі в повітрі було занадто багато пилу, а в Сімферополі, окрім пилу, зафіксований також оксид вуглецю. В Ялті зафіксували перевищення зважених речовин та діоксиду азоту, при цьому загальний рівень забруднення атмосфери характеризується як низький.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко розмірковує, чому в містах півострова фіксують такий рівень забруднення повітря.

‒ Звичайно, турбуватися варто. Після того як у 2014 році сюди завезли велику кількість газотурбінних станцій, вони додатково зробили всій внесок у забруднення повітря. Це зважені частки, окис азоту, пил, важкі метали та інші речовини. Діоксид вуглецю ‒ це показник того, що дуже багато вихлопних газів неочищених, погана якість бензину, на якому працюють автомобілі. Збільшилася кількість транспорту, йдуть великі будівництва, ремонт доріг за (російською ‒ КР) федеральною цільовою програмою. Показники погані, тим більше потрібно враховувати, що моніторинг сьогодні проводиться тільки на одному посту, наскільки мені відомо. Це стаціонарний державний спостережний пункт. Раніше спостерігали стан навколишнього середовища через мережу постів, тобто їх було декілька.

Маргарита Литвиненко додає, що в деяких районах Криму самі особливості ландшафту не сприяють тому, щоб повітря залишалося чистим на тлі активного руху транспорту.

‒ Це дуже складно попередити ‒ ландшафт який є, такий і буде. Можна збільшувати кількість електромобілів, чого в найближчому майбутньому не станеться. Будуть ті ж автомобілі їздити на бензині та на газі, тому покращити щось тут малоперспективно.

В Армянську, де торік у серпні стався викид на заводі «Кримський титан», перевищення гранично допустимої концентрації спостерігали за чотирма показниками: зважених речовин, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фтористого водню. На початку травня 2019 року жителі Армянська та Перекопу скаржилися журналістам на кислотний запах, проте головний технолог «Кримського титану» Юрій Коломієць запевнив, що підприємство вживає всіх необхідних заходів обережності. Російський глава Криму Сергій Аксенов доручив щодня сповіщати населення Армянська про результати моніторингу води, ґрунту та повітря біля кислотонакопичувача.

Активістка з Армянська Катерина Пивовар стверджує, що місцева влада не сповіщає людей про результати дослідження повітря.

‒ Аксенов багато чого говорить, але, на жаль, наша найбільш інформативна група ‒ це «Чорний список Армянська». Туди хтось може скинути інформацію, сповістити нам. А так у нас є стенд у центрі міста, де раніше нас сповіщали про моніторинг, а зараз там ніякої інформації немає ‒ ні в газетах, ніде. Якщо мені захочеться щось дізнатися, я телефоную диспетчерській службі ‒ вони теж не володіють інформацією, хоча скрізь говорять, що нас сповіщають. Щоб щось дізнатися, необхідно листи писати та бігати щось дізнаватися. Я бачу, що у мене нові предмети в квартирі починають іржавіти за 2-3 дні. Якщо наливаєш воду в раковину, залишаєш ‒ вона уся іржава. Зараз у нас знову сонечко, спека, у дітей знову кашель весь місяць, ходимо на феністилі. Без Феністилу ми в принципі тут не живемо. Феністил у нас як сніданок. Якийсь незрозумілий дерматит, вічний кашель. Я впевнена, що нас не сповіщатимуть.

Виконавчий директор Національного екологічного центру України Віталій Шаравара вважає, що на «Кримському титані» не хочуть витрачатися на зменшення викидів і що в Криму загалом ситуація може бути ще гіршою, ніж повідомляють офіційно.

‒ Левову частку тут, на нашу думку, становить неякісна робота природоохоронного обладнання на самому підприємстві, або воно взагалі не використовується упродовж тривалого часу, оскільки це додаткові витрати. В теорії немає технологічної можливості, щоб взагалі не потрапляли забруднювальні речовини з того чи іншого джерела в повітря. Можна звести викиди до мінімуму, але це вимагає значних капіталовкладень, наприклад, у вловлювальне обладнання. Мене дивує, що в Криму оприлюднюють інформацію про перевищення концентрацій. Виникають підозри, що рівень забруднення повітря ще вищий і що результати трохи занижені, щоб не піднімати хвилю громадського невдоволення, не нести відповідальність, не шукати причини погіршення ситуації. Мені здається, в Криму не проводиться достатній контроль господарської діяльності.

Викиди в Армянську

В Армянську 20 жовтня 2018 року розпочали запуск заводу «Кримський титан» після його зупинки через викиди, які сталися в ніч з 23 на 24 серпня. Влада Криму повідомила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового та содового заводів.

За вказівкою російського глави Криму Сергія Аксенова з Армянська вивозили дітей шкільного та дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком діяльності підприємства є виробництво діоксиду титану ‒ речовини, яка застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».

​(Текст підготував Владислав Ленцев)