Залізниця до Криму: що зміниться для кримчан після запуску потягів з Росії

Після відкриття залізничного руху Керченським мостом «Кримська залізниця» планує запустити чотири пари потягів між Феодосією та російською Анапою. До того ж, пасажирські потяги мають прямувати до російських Санкт-Петербурга, Кисловодська, Мурманська та Єкатеринбурга. До Москви обіцяють запустити двоповерховий потяг.

Відкриття руху залізничною частиною Керченського мосту заплановане на грудень 2019 року. У січні заступник генерального директора з інфраструктурних проектів компанії «Будгазмонтаж» Леонід Риженькін розповів, що вже навесні завершаться роботи з облаштування земляного полотна, влітку покладуть рейки та шпали, а восени залізницю оснащуватимуть усіма необхідними системами. «КЗ» планує перевозити мостом в обох напрямках близько 6 мільйонів пасажирів на рік.

Експерт у сфері транспорту, колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава вважає, що досягти таких показників пасажиропотоку цілком можливо.

‒ Це цілком реальні цифри, особливо з урахуванням активного курортного сезону в Криму. Відкриватимуться маршрути з більшості великих міст, що у європейській частині країни та на Уралі. З Мурманська потяг проїжджатиме через ще близько п'яти обласних центрів, які також отримають сполучення з Кримом завдяки цьому маршруту. Це розраховано, в першу чергу, на туристів, які їхатимуть з куточків країни, де залізниця має перевагу перед авіаційним транспортом. Відкривати маршрут з Владивостока або Хабаровська недоцільно, оскільки час у дорозі буде набагато більшим, аніж час польоту, при порівнянній вартості. Досвід інших країн показує, що залізничне сполучення доцільне на маршрутах не більше 1000 кілометрів.

Олександр Кава нагадує, що одним Керченським мостом перебудова залізничної інфраструктури Криму не обмежиться.

‒ Лінія від Джанкоя до Керчі не була особливо популярною й не була навіть електрифікована. Тепер у межах будівництва залізничної частини Керченського мосту триває робота над тим, щоб укласти другу дорогу на лінії від станції Багерове до Джанкоя, а також електрифікувати її на змінному струмі. Відповідно, доведеться проводити й реконструкцію наявної у Криму електрифікації, тобто від станції Джанкой до Сімферополя та Севастополя з переведенням цієї ділянки з постійного струму в 3000 вольт на змінний струм напругою 25000 вольт. Це дозволить удосконалити систему експлуатації побутових електроприладів. Цілком можливо, що залізничне сполучення буде відкрите раніше, і вже влітку 2019 року підуть потяги.

Директор групи корпоративних рейтингів «АКРА» Максим Худалов розмірковує про економічний та соціальний ефекти від запуску залізниці з Росії до Криму.

‒ Це сприятиме здешевленню вантажів, що завозяться зараз в основному з Росії. Сама залізниця приноситиме додаткові прибутки в бюджет півострова та дозволить кримчанам простіше діставатися до російської території завдяки обіцяній великій кількості потягів. Покращення транспортної доступності з найбагатшим сільськогосподарським регіоном Росії ‒ Краснодарським краєм ‒ позначиться на вартості продовольства й на добробуті кримчан. Відкриття автомобільного руху збіглося з інфляційною хвилею в російській економіці, тому позитивний ефект був не дуже помітним. Залізничний транспорт менш схильний до зростання собівартості через паливо, значить, як мінімум темпи зростання цін на продукти, що спостерігається в усій Росії, будуть для кримчан не такими високими завдяки дешевизні доставки потягами.

Наприкінці 2018 року «Російські залізниці» скасували тендер на електрифікацію ділянки транспортного переходу через Керченську протоку ‒ селище Багерове. Це був перший крок електрифікації залізничної частини Керченського мосту, яку мають завершити до грудня 2019 року. Як пізніше пояснив представник Мінтрансу російським журналістам, торги відклали на наступний рік через перенесення дороги, на шляху якої виявили стародавнє місто. До того ж Рада міністрів Криму скасувала ліквідацію «Морської дирекції» ‒ оператора Керченської поромної переправи. Передбачалося, що з початком повноцінної роботи мосту вона стане непотрібною.

Український інженер-мостобудівник Петро Коваль в ефірі Радіо Крим.Реалії припустив, що таким чином російські будівельники перестрахувалися:

«Я думаю, що є в Росії професійні мостовики, яких почули, коли вони говорили про те, що міст недостатньо надійний, що є істотні ризики. На користь цього свідчить той факт, що мостом від самого початку не пустили вантажний рух, а тільки легковий. Не було випробування мосту на повне навантаження. Так що цілком логічно, що поромну переправу зберігають. Це, звичайно, великі додаткові витрати, але на випадок небезпечних ситуацій рішення правильне. З електрифікацією теж не поспішають, щоб розібратися в ситуації».

Петро Коваль зробив висновок, що незважаючи на це, ймовірність запуску залізничного руху вчасно зберігається.

(Текст підготував Владислав Ленцев)