Президент України Володимир Зеленський 21 липня підписав ініційований ним закон «Про корінні народи України», який Верховна Рада ухвалила ще 1 липня 2021 року. Документ визначає, що корінними народами України є кримські татари, караїми, кримчаки, які сформувалися на Кримському півострові.
Згідно з пояснювальною запискою, цей закон спрямований на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, а також визнає їхні представницькі органи. Водночас, за повідомленням пресслужби Кремля, президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові з канцлером ФРН Анґелою Меркель висловив невдоволення українським законом про корінні народи як «відверто дискримінаційним». Раніше Путін критикував його за те, що корінним народом України не визнали росіян, хоча, згідно з визначенням ООН, у корінних народів не повинно бути власної держави поза межами країни, де вони проживають. У самій Росії вже понад 20 років діє закон, який захищає нечисленні корінні народи.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим.Реалії запустили оновлений новинний додатокПро що свідчить різка реакція Кремля на український документ, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Народний депутат України, член Комітету з прав людини та питань деокупації тимчасово окупованих територій Ахтем Чийгоз висловив Крим.Реалії думку, що український закон не влаштовує Кремль тим, що він суперечить російським пропагандистським наративам про півострів.
Розгортається активна боротьба за Крим у міжнародно-правовому полі, і суб'єктність кримськотатарського народу в цій справі дуже важливаАхтем Чийгоз
– Для Путіна дуже важливі символи всередині країни, що й зумовило захоплення Криму. Те, що ми руйнуємо міф «російськості» Криму, а також те, що Україна готова відновлювати кримськотатарський народ у його політичних правах, як корінний, державотвірний ‒ просто бісить Путіна. Упродовж останніх семи років Україна руйнує багато міфів, якими жив російський народ та угруповання, яке править країною від його імені. Що стосується міжнародного аспекту, ми намагаємося озброювати владу України такими інструментами, які б допомагали їй відстоювати свої позиції. Зараз розгортається активна боротьба за Крим у міжнародно-правовому полі, і суб'єктність кримськотатарського народу в цій справі дуже важлива, оскільки є низка міжнародних норм про права корінних народів.
Ахтем Чийгоз вказує на те, що практика аналогічного російського законодавства спричинила те, що чисельність корінних народів на території цієї країни здебільшого скоротилася.
‒ Якути, чуваші, інші ‒ їх усіх звели до рівня фольклорних гуртів та, наприклад, можливості пасти оленів. Коли Україна показує, що рухатиметься в цьому питанні інакше, у руслі міжнародного права ‒ це ще й великий удар національній політиці самої Росії. Це досить серйозний крок, але тепер потрібно зробити другий ‒ закріпити статус кримськотатарського народу й визначити політичний статус Криму за допомогою внесення змін до Конституції. На мій погляд, це необхідно зробити до кінця року. Ми маємо наступати на всіх фронтах.
Голова антидискримінаційного центру «Меморіал» Стефанія Кулаєва вважає, що український закон про корінні народи більше відповідає духу міжнародного права з цього приводу.
Український закон відповідає оонівському розумінню того, що таке корінні народиСтефанія Кулаєва
– Захист корінних народів ‒ це, безумовно, обов'язок держави, на території якої вони живуть. Російський закон певним чином відповідає Декларації ООН про права корінних народів, а український відповідає самому оонівському розумінню того, що таке корінні народи ‒ з чим я і вітаю кримських татар, караїмів і кримчаків. Причому він діє на всій території України, і це дуже важливий аспект: у міжнародному праві важливе не лише перебування корінного народу в тому місці, де він сформувався, ‒ важливе й те, що люди відносять себе до нащадків цього народу, де б вони не були та який би спосіб життя не вели. Тобто необов'язково жити в якомусь чумі, щоб вважатися представником такого народу.
Стефанія Кулаєва нагадує, що відповідно до закону «Про гарантії прав корінних нечисленних народів Російської Федерації» кримські татари, караїми та кримчаки не належать до корінних.
У Росії також немає антидискримінаційних норм, тому подібні етнічні групи ніяк не захищеніСтефанія Кулаєва
– Там йдеться про народи Сибіру, Далекого Сходу й деяких регіонів Кавказу. Мені здається, кримськотатарський народ у цей перелік і не увійде. Звісно ж, кримські татари дуже прив'язані до Криму, їм більше нікуди, по суті, діватися. При цьому в Росії є окремі норми щодо визнання жертв репресій. Вони певним чином відновлюють історичну справедливість, але не торкаються майбутнього, на відміну від нового українського закону. У Росії також немає антидискримінаційних норм, тому подібні етнічні групи ніяк не захищені ‒ це стосується і корінних народів, і національних меншин. До того ж, російський закон про корінні народи не виконується. Багато з нечисленних народів страждають, наприклад, від екологічних катастроф через видобуток нафти в Сибіру.
Тим часом директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця зазначає, що сучасна російська національна політика сформувалася ще півтора десятиліття тому.
З огляду також на останню статтю Путіна, йому важливо довести, що всі українці ‒ росіяни, що в Україні немає ні кримських татар, нікого більшеГригорій Перепелиця
– Ми можемо сприймати заяви Путіна як піар, але це далеко не піар. Він транслює сучасну російську шовіністичну ідеологію, яка має виключно імперський характер і сформувалася десь із 2004 року. Цьому передувала криза російської державності: питання було в тому, яка у Росії має бути форма, щоб країна змогла повернути собі велич. Путін тоді концептуально визначився, що треба повертатися саме до імперської моделі. Далі, у 2012 році він виступив із програмною статтею в «Независимой газете» під назвою «Росія: національне питання». Там Путін написав, що Росія не може бути національною державою, оскільки вона формувалася на багатонаціональному тлі. Його висновок полягає в тому, що треба, по суті, перекреслити етнос росіян, зокрема й національних меншин, і гомогенізувати Росію в «русскій мір».
Григорій Перепелиця переконаний, що обговорення Путіним і Меркель українського закону про корінні народи свідчить про те, що російський президент продовжує нав'язувати Заходу переговори про сфери впливу на пострадянському просторі.
‒ З огляду також на останню статтю Путіна, йому важливо довести, що всі українці ‒ росіяни, що в Україні немає ні кримських татар, нікого більше. Таким чином він аргументує, що Україна ‒ це «споконвічна» сфера впливу Росії, яку потрібно повернути.
У згаданій Григорієм Перепелицею статті «Про історичну єдність росіян та українців» Володимир Путін називає одним народом росіян, українців і білорусів, а також висловлює оцінку, що «справжня суверенність України можлива саме в партнерстві з Росією».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.