Посягнув на символи війни. Кримчанина переслідують за Z-інсталяцію

Олександр Тюренко та Z-інсталяція на тлі російського прапора. Колаж

Російські силовики звинувачують жителя Бахчисарая Олександра Тюренка у політичному вандалізмі. Він три місяці провів у СІЗО за те, що справив потребу на інсталяцію з літерами Z та V – на підтримку повномасштабного російського вторгнення в Україну. У листопаді суд дозволив кримчанину тимчасово залишити ізолятор, обмеживши можливість виходу з дому та спілкування з оточуючими. Що відомо про справу Олександра Тюренка, що на нього чекає, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Олександр Тюренко – 23-річний безробітний бахчисараєць. Якось увечері він йшов нетверезим по Бахчисараю, побачив у темряві освітлену інсталяцію з літерами Z і V, справив на неї потребу і записав це на відео мобільного телефону, сказано в матеріалах справи.

Згодом це відео опинилося на провоєнних пабліках. Потім до Олександра Тюренка прийшли російські силовики.

Камери довели до камери

Наприкінці серпня Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова оприлюднив відео, на якому невідомий знімає на свій телефон відео зі словами»: «Короче, дивіться, є такий монумент, х…та повна. Хочете знати, що я зараз робитиму?». Після цього він справляє потребу на інсталяцію.

За звинуваченням у цьому затримали місцевого жителя Олександра Тюренка.

Житель Бахчисарая Олександр Тюренко. Фото з Telegram-канала «Крымский СМЕРШ»

Силовики заявили, що ідентифікували його, вивчивши відеозапис, опублікований «в одному з телеграм-каналів у мережі Інтернет». Очевидно, може йтися про згаданий «Крымский СМЕРШ».

У відкритому доступі з'явилося відео з вуличних камер відеоспостереження, на яких людина, яку неможливо ідентифікувати, стоїть у темну пору біля інсталяції з літерами Z і V.

Скріншот із відеозапису, на якому невідомий стоїть біля інсталяції у вигляді букв Z і V – символами повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 25 серпня 2023 року

З матеріалів справи випливає, що в ніч проти 26 серпня кримчанин «у стані алкогольного сп'яніння» йшов по Бахчисараю. Він опинився на алеї, де встановлено монумент, присвячений героям «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну, що почалося в лютому 2022 року – КР) – літери Z і V, що світяться. Кримчанин підійшов до інсталяції і справив на неї потребу, записавши це на свій мобільний телефон, стверджують силовики.

Вандалізм «на ґрунті ворожнечі до військовослужбовців»?

Букви Z і V були встановлені в Бахчисараї торік навесні. Глава російської адміністрації Бахчисарая Дмитро Скобликов заявляв, що ці знаки уособлюють російські провоєнні слогани «Сила в правді», «За Перемогу», «За президента» та «Завдання буде виконано» (йдеться про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, які постійно змінюються, залежно від ситуації фронті – КР).

Інсталяція у Бахчисараї з літерами Z і V – символами повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Влада України визнала ці літери символами війни, заборонивши їх публічне використання.

Проти Олександра Тюренка порушили кримінальну справу за частиною 2 статті 214 Кримінального кодексу Росії (вандалізм за мотивами політичної ненависті). Ця стаття передбачає покарання до трьох років позбавлення волі.

У кримському управлінні МВС Росії згодом оприлюднили оперативне відео, на якому бахчисараєць вибачається перед усім російським народом і каже, що підтримує спецоперацію (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну, що почалося в лютому 2022 року – КР) і президента.

У Telegram-каналі «Крымский СМЕРШ» з'явився доповнений варіант цього відео, на якому чути, як хтось за кадром змінює аркуші паперу й Олександр Тюренко починає цитувати гімн Росії.

Підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суд Криму в серпні відправив його під арешт.

Бахчисарайський районний суд

У пресслужбі суду заявили, що його дії було вчинено «на ґрунті соціальної ворожнечі до військовослужбовців, які беруть участь у проведенні спеціальної військової операції на території України». На чому базуються такі висновки, невідомо. На публічних відео Олександр Тюренко не каже, що ненавидить російських військових чи їхню війну проти України. На оперативних відео він стверджує, що «підтримує спецоперацію».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: За що у Криму карають за «антивоєнною» статтею

Арешт

У слідчому ізоляторі Олександр Тюренко провів три місяці. Весь цей час його захист намагався оскаржити запобіжний захід. Двічі це не вдавалося.

Адвокат Павло Чугунов просив змінити кримчанину запобіжний захід на домашній арешт. Він пояснював, що його підзахисний спротив під час затримання співробітникам поліції не чинив і дав свідчення щодо всіх обставин. Висновки суду про те, що Олександр Тюренко може втекти від слідства чи перешкодити провадженню у справі, не підтверджуються, зазначив адвокат.

Проте суддя підконтрольного Росії Верховного суду Криму Неля Фаріна вирішила залишити кримчанина у СІЗО, назвавши рішення про його арешт «законним та обґрунтованим».

Інформація про розгляд апеляційної скарги кримчанина Олександра Тюренка в підконтрольному Росії Верховному суді Криму, 7 вересня 2023 року. Скріншот

Наприкінці вересня цей же суд повторно розглядав питання про зміну запобіжного заходу кримчанину. Цього разу суддя Юрій Латинін залишив його під вартою.

Інформація про розгляд апеляційної скарги кримчанина Олександра Тюренка в підконтрольному Росії Верховному суді Криму, 28 вересня 2023 року. Скріншот

«Шлях виправлення»

Вийти із СІЗО Олександру Тюренку вдалося лише з третьої спроби. У листопаді його захист оскаржив рішення про арешт, аргументувавши, що кримчанин «у скоєному покаявся, зробив висновки, став на шлях виправлення».

«Адвокат звертає увагу, що, перебуваючи під вартою більше двох місяців, він (Олександр Тюренко – КР) змінив погляди на життя, став серйозно ставитися до дійсності», – сказано у рішенні суду.

Незважаючи на те, що звинувачення вимагало продовжити Олександру Тюренку запобіжний захід ще на місяць, суд вирішив задовольнити клопотання захисту.

Інформація про розгляд апеляційної скарги кримчанина Олександра Тюренка в підконтрольному Росії Верховному суді Криму, 3 листопада 2023 року. Скріншот

Суддя апеляційної інстанції Наталія Гребенникова дозволила Олександру Тюренку залишити ізолятор на час попереднього слідства. При цьому суд заборонив йому залишати своє житло щодня з 20:00 години вечора до 7:00 години ранку без письмового дозволу дізнавача, спілкуватися з іншими фігурантами кримінальної справи за винятком адвокатів і близьких родичів, вести поштово-телеграфне листування за винятком відправленого та отриманого із судів, прокуратури і слідчих органів. Також Олександру Тюренку заборонено використовувати засоби зв'язку та Інтернет. Виняток – лише для виклику «швидкої допомоги», правоохоронців, аварійно-рятувальних служб у разі виникнення надзвичайної ситуації, спілкування з контролюючим органом, слідчим і судом.

З цієї причини Крим.Реалії не змогли поспілкуватися з Олександром Тюренком. З його захистом наразі зв'язатися теж не вдалося.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «У Криму хочуть заглушити голоси незгодних із війною»

«Військовослужбовці навряд чи вимагають спецзахисту від ненависті»

У російському правозахисному центрі «Сова» кримінальне переслідування Олександра Тюренка вважають неправомірним через низку причин. Одна з них – кваліфікація потерпілих.

Ми вважаємо, що кримінальну справу проти Тюренка порушили неправомірно
Російський правозахисний центр «Сова»

«Ми вважаємо, що кримінальну справу проти Тюренка порушили неправомірно. На наш погляд, військовослужбовці навряд чи повинні вважатися вразливою соціальною групою, яка потребує спеціального захисту від проявів ненависті. Нагадаємо також, що у Зауваженні загального порядку №34 до ст. 19 (свобода думок та їх висловлювання) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права Комітет ООН з прав людини заявляє, що законом не повинні встановлюватися більш жорсткі заходи покарання виключно у зв'язку зі становищем особи індивіда, чия репутація була нібито поставлена під сумнів», – зазначили в правозахисному центрі.

Російські військовослужбовці у Криму. Ілюстративне фото

Правозахисники також сумніваються в обґрунтованості саме кримінального переслідування кримчанина, оскільки він не завдав істотних збитків інсталяції.

Великих матеріальних збитків дії Тюренка монументу не завдали
Російський правозахисний центр «Сова»

«На нашу думку, в тих випадках, коли майну завдано зовсім невеликої шкоди, справи про вандалізм слід було б припиняти через малозначущість. Очевидно, що великих матеріальних збитків дії Тюренка монументу не завдали», – йдеться у заяві «Сови».

Правозахисники зазначають, що у разі заподіяння невеликої шкоди майну слід було б притягувати людей не до кримінальної, а до адміністративної відповідальності, уточнивши для цього чинне законодавство або запровадивши нову статтю до російського Кодексу про адмінправопорушення.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Заборонені слова. У Криму переслідують за написи на парканах

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.