Не просто коментарі: як Росія воює в YouTube (дослідження)

Понад три з половиною тисячі YouTube акаунтів, зареєстрованих 24-25 лютого, майже тисяча супер продуктивних користувачів: про це йдеться у звіті IT-компанії Trementum, що вивчала російську пропаганду в коментарях під англомовними відео на YouTube. Фахівці проаналізували поведінку тисяч юзерів у перші кілька тижнів повномасштабної війни та виявили, що активність там була скоординована – зазвичай такі дії називають атакою ботів.

В інтерв’ю Радіо Донбас.Реалії аналітики Trementum Катерина Кононова (ScD, R&D Director at Trementum Analytics) і Тетяна Гайдучик (Data Scientist at Trementum Analytics) розповіли про те, як змінились «цифрові» плани російської пропаганди, чому масовані коментарі можуть працювати проти України, і чому YouTube не квапиться блокувати вірогідно фейкові акаунти.

– Росія планувала бліцкриг на полі бою в Україні і, виходячи з вашої аналітики, так само хотіли зробити і в YouTube. У звіті Trementum йдеться: «24-25 лютого 2022 року, у перші два дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, було зареєстровано 3 590 нових акаунтів, що в 6,9 раза перевищує середній показник реєстрації. 930 користувачів коментували зі швидкістю понад п'яти коментарів на хвилину; 5 найшвидших досягти рекорду – понад 55 коментарів за 60 секунд». Чи вдався їм цей цифровий «бліцкриг»?

Катерина: Так, здається, що такий план був, причому не тільки у ютубі. Ми також аналізували прокремлівську пропаганду в інших соціальних мережах і бачили певний сплеск на початку війни, він тривав близько двох-трьох тижнів. Проте, згодом це масоване вкидання зійшло майже на нівець – вже наприкінці квітня ми натрапляли на коментарі від українців, які зазначали, що більше немає з ким сперечатись.

Щодо коментарів, вони були не надто складні. Взагалі, коли ми робили аналітику Z-пропаганди у фейсбуці, ютубі та інстаграмі, в мене склалось враження, що вона була здебільш орієнтована на оффлайн. В Україні ми живемо у XXI сторіччі, ми вважаємо, що ідеї можна ефективно просувати через соціальні мережі. Але, здається, для них головний інструмент – це телебачення, що потребує інших інструментів, іншого досвіду.

Тетяна: Наприклад, ми досліджували діяльність телеграм-каналу «Кибер фронт Z», де розміщують вказівки для російських волонтерів чи, можливо, найманих працівників. До прикладу, пишуть: «Ось твітер президента України, він там написав ось це. Атакуємо, пишемо такий-то меседж». Нам було цікаво, який це має вплив, і ми дивились, скільки людей від них приходило в коментарі, що вони писали. Хоча цей канал має понад сто тисяч підписників, єдина мережа, де ми побачили хоч якийсь сплеск, був ютуб, у фейсбуці і твітері це взагалі не мало ніякого ефекту. Напевно, вони не дуже вмотивовані, на відміну від тисяч українців, які мобілізовувалися у перші дні війни.

Катерина: Але все одно певний вплив ця пропаганда мала. Ми говоримо, в першу чергу, про англомовну аудиторію, людей, які далекі від політики та розуміння ситуації в Україні. Тут спрацьовує відоме правило – не маючі власної думки, що почуєш від трьох, те й є правда.

– Чи був ютуб готовий до подібного напливу ботів? Не можна ж подібну кількість акаунтів зареєструвати вручну. Це мали б бути якісь макроси чи спеціальні програми для масових реєстрацій і коментування. Чи це все робиться вручну?

Катерина: Є кілька стратегій створення ботів. Інколи на це витрачають багато часу і грошей, і тоді фейкові акаунти важко відрізнити від реальних людей. Але в інших випадках ботів створюють пачками, автоматично. Про це свідчить, наприклад, аналіз імен користувачів, зроблений у цьому звіті та інших наших дослідженнях.

Тетяна: Коли треба швидко когось назвати, ви вводите якесь ім’я, щоб не заморочуватись: Іван Іванов, Джон Сміт….

Імена "користувачів"

– Тобто 200-300 людей сидять і вводять в ютуб якісь імена для реєстрації ботів? Це не робиться із використанням спеціальних програм чи нейромереж?

Катерина: Нейромережа – це дуже складна технологія для такої задачі.

Тетяна: Купити 100 сім-карт значно дешевше, аніж найняти людину, яка писала б складний алгоритм, здатний протистояти блокуванню з боку соціальних мереж.

Катерина: Ми аналізуємо тисячі користувачів, розглядаємо їх у певних сукупностях. Наприклад ті, що залишають коментарі швидше, ніж п’ять у хвилину. Або сукупність користувачів, які мають однакове ім’я, і дивимось, що вони постять. Або сукупність тих, які дублюють контент – залишають однакові коментарі під десятками різних відео. Щодо таких юзерів ми говоримо про ознаки скоординованої активності.

– Ознаки, які ви наводите, вочевидь мали б говорити YouTube, що ці юзери – боти. І нібито сервіс мав би їх блокувати без експертної аналітики чи матеріалів у ЗМІ.

Катерина: Ми у своєму звіту власне і пишемо, що багато які ознаки не потребують ніякої аналітики. Достатньо простих алгоритмів, щоб цих користувачів принаймні маркувати як підозрілих. Але ютуб цього не робить.

Війна ботів – це лише частина загального розвитку соціальних мереж. В інших наших дослідженнях ми, наприклад, бачимо величезну кількість спамерів. Вони пишуть про що завгодно, часто, це дуже довгі коментарі – 200-300 слів, що дублюються велику кількість разів і активно розповсюджуються. Для користувачів спам – це неприємно, але для соціальної мережі – це капітал. Чим більше контенту, тим краще для мережі, на тому побудовано багато оцінок їхньої ефективності, так вони заробляють. Тому зараз є певний тиск з метою запровадити регулювання соціальних мереж.

Найчастіші коментарі, що дублюються

Тетяна: Ми, маючи лише відкриті данні, змогли ідентифікувати тих, хто може бути залучений до координованої активності. Ми не маємо, наприклад, даних про IP-адреси користувачів, а ютуб їх має, та взагалі володіє величезною кількістю інформації. Але для чого їм втрачати ресурс та аудиторію?

– Чи є регіональна спрямованість у пропагандистських коментарях?

Тетяна: Мета прокремлівської пропаганди – це не тільки змінити думку людей або переконати їх у власній правоті, але й зсунути фокус уваги. Для кожного сегменту ютубу, для кожної країни в них були певні стратегії. Нещодавно ми робили схоже дослідження у твіттері і побачили, що для італійської та французької аудиторії відсоток проросійських коментарів вищий, ніж для інших країн Європи.

Катерина: Звісно, коментарі бачать усі, незалежно від регіону. Але, наприклад, певна кількість коментаторів критикує політику Байдена – це наративи для американців про американців. Були наративи про американців, але для європейців – наприклад, що США завжди бомбила Ірак і Афганістан, що НАТО завжди всіх бомбить, і навіщо Європі допомагати американцям досягати власних цілей. Є окремі наративи у регіональному розрізі всередині Європи.

– У своєму звіті ви аналізуєте поведінку «ботів» у лютому-квітні 2022 року. Чи продовжуєте ви відстежувати цю проблематику? Враховуючи невдачі на військовому фронті, російський уряд міг відповідно змінити не тільки тактику дій своєї армії, але й ботів у соціальних мережах. Ці кібератаки є частиною воєнної доктрини РФ, і вони могли підлаштувати стратегію під нові обставини.

Катерина: Ми слідкуємо за цим, і стратегія дійсно змінюється. На початку війни ми провели дослідження «Z-пропаганди» в соціальних мережах, яке мало продовження потім. Перші два тижні вторгнення ми бачили масовані вкидання майже однакових коментарів – у фейсбуці, у ютубі, в інстаграмі. Смішно було дивитись, до речі, як кількість коментарів значно поменшала 8 березня – офіційний вихідний, напевно всі пішли купляти квіти (сміється). З кількох причин це не мало розвитку – і соціальні мережі частково заблокували в Росії, і організація була не дуже ефективною.

Проте зараз, хоча Україна досить успішно бореться із прокремлівськими пропагандистами, блокує їхній контент та акаунти, але вони паралельно розгортають мережу агентів, що не мають медійних імен, але дублюють наративи ключових пропагандистів. Охоплюючи велику аудиторію, яка до того ще й швидко зростає, вони досить ефективно їх просувають. Подібна мережа виглядає як реальна загроза. Тобто ми бачимо, що вони адаптують свої стратегії під нові умови.

Зараз ми концентруємось на локальних напрямках – чеський, словацький, болгарський та угорський сегменти. Контенту менше, але є що вивчати - майже в кожній країні є журналісти, які зсередини просувають прокремлівські наративи.

Повний звіт компанії можна прочитати на їхньому сайті.

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.