Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року в Криму. Його адвокат Микола Полозов оприлюднив інформацію про те, що чотири місяці Іван перебував у московському СІЗО «Лефортово».
«З моменту, як його вивезли, до кінця грудня про нього нічого нікому не було відомо. Звинувачують його в тому, що він, діючи в інтересах української держави, перебуваючи в окупованому Криму, в інтересах СБУ передавав відомості, які становлять державну таємницю Росії, пов'язану з російськими силовиками в Криму», ‒ пояснив адвокат раніше.
Стаття 275 кримінального кодексу Росії (державна зрада) передбачає підписання адвокатом документа про нерозголошення ходу справи у зв'язку з наявністю державної таємниці.
Прокуратура Автономної Республіки Крим 23 січня відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі) через затримання громадянина України Івана Яцкіна в селі Добре Сімферопольського району.
В якийсь момент до будинку зайшов натовп народу: з камерами, зброєю, у масках і з нашивками «ФСБ». Єдине, що я могла сказати ‒ це попросити одягнутисяГульнара Кадирова
Співробітники ФСБ Росії на чолі зі слідчим Сергієм Махнєвим прийшли в будинок сім'ї Яцкіна рано вранці. Його дружина Гульнара Кадирова згадує, що це сталося раніше за шосту годину: «Ми особливо не закривали двері, тільки на хвіртці був кодовий замок, тому двері ніхто не ламав. Я, якщо чесно, взагалі не зрозуміла, що сталося. Просто в якийсь момент до будинку зайшов натовп народу: з камерами, зброєю, у масках і з нашивками «ФСБ». Єдине, що я могла сказати ‒ це попросити одягнутися».
За словами Гульнари, чоловіка забрали за декілька хвилин: «Власне, він спав на момент, коли вони прийшли. Це ми з дітьми вже прокинулися. Його забрали дуже швидко, я побігла за ним, щоб хоча б попрощатися, але мене криками: «Громадянко! Не належить» ‒ дуже швидко повернули до будинку. Тобто я навіть обійняти його не встигла».
Я побігла за ним, щоб хоча б попрощатися, але мене криками: «Громадянко! Не належить» ‒ дуже швидко повернули до будинкуГульнара Кадирова
Оперативно-слідчі заходи в будинку почалися після того, як Яцкіна забрали ‒ обшук відбувався без присутності підозрюваного. Під час обшуку були вилучені документи українського зразка та ноутбук ‒ ні телефон Івана, ні телефон Гульнари вилучений не був.
З Гульнарою Кадировою ми зустрічаємося в селі Войкове, тут мешкає мати Івана, Таїсія Ананіївна. Гульнара розповідає, чоловіка забрали перед самим днем народження матері.
Його мати така щаслива, виходить нас зустрічати і з посмішкою питає: «А Ваня де?» Один з найважчих моментів був ‒ пояснити маміГульнара Кадирова
«Я пам'ятаю, після арешту, вона (мати Івана Яцкіна ‒ КР) у той же день чекала нас у гості. Уявіть, я приїжджаю до неї сама з дітьми, вона така щаслива, виходить нас зустрічати і з посмішкою питає: «А Ваня де?» Один з найважчих моментів був ‒ пояснити мамі», ‒ зазначає Гульнара.
З Войкового ми поїхали в село Кормове. Гульнара ‒ сама за кермом, на запитання чи давно вона водить, каже, що з моменту затримання чоловіка.
«Не люблю водити й ніколи не любила. Але коли Ваню забрали й зателефонував адвокат з проханням привезти необхідні речі та документи, довелося посадити дітей у машину, пристебнутися, зібратися і поїхати. Як я їхала ‒ окрема історія. Ледве доповзла до Сімферополя на другій передачі. Звичайно, запізнилася на суд з обрання запобіжного заходу. Але відтоді кілька місяців постійно за кермом. Звикла вже», ‒ говорить дружина Яцкіна.
У Івана та Гульнари двоє синів-погодок: Ринат (3 роки) та Арсен (2 роки), ще одна дитина має народитися в середині лютого. Від першого шлюбу в Івана є дочка та син. Він ‒ багатодітний батько, у якого троє неповнолітніх дітей на утриманні.
Арсен у нас більш товариський, тому він ходив навколо слідчого й постійно тягав у нього то ручки, то листочки, поки той заповнював документиГульнара Кадирова
«Коли в будинку був обшук, діти особливо нічого не зрозуміли, по-перше, через вік. Ринатик, наприклад, сидів дивився мультики, іноді поглядаючи, що роблять люди в масках. Арсен у нас більш товариський, тому він ходив навколо слідчого й постійно тягав у нього то ручки, то листочки, поки той заповнював документи. На противагу я не можу сказати, що співробітники якось лякали дітей чи вимагали їх кудись забрати», ‒ ділиться спогадами Гульнара.
Практично відразу після арешту Івана вивезли в московське СІЗО «Лефортово», де він перебуває досі. Перші згадки про його справу з'явилися наприкінці 2019 року, хоча заарештований він був восени. Кадирова говорить, що вона вперше в житті зіткнулася з такою ситуацією і просто не знала, до кого звернутися за порадою.
«Ось, уявіть, його забрали, дали адвоката за призначенням, яка порадила чекати дзвінка слідчого. І все. Тільки через кілька місяців старша дочка Вані Катя скинула мені посилання на громадянську ініціативу «Кримська солідарність» і там вперше за кілька місяців мені надали кваліфіковану допомогу: розповіли, що за чим потрібно робити, як і куди звертатися», ‒ розповідає жінка.
За її словами, кілька днів вона не знала адреси СІЗО, на яку можна надсилати передачі та листи: «Та що там надсилати... я не знала, як їх писати навіть ‒ ці листи: про що можна розповідати, про що ‒ ні. Якою мовою це робити тощо. Тобто абсолютний нуль. Це зараз я вже всі ці тонкощі вивчила, а тоді у мене просто не було розуміння своїх подальших дій».
Наступне судове засідання у справі Івана Яцкіна призначене на березень 2020 року. Наразі стосовно нього проводяться слідчі дії. «Санкція за цією статтею передбачає від 12 до 20 років ув'язнення», ‒ зазначає адвокат Микола Полозов.