Після анексії Криму Росією на півострові залишилася значна кількість дітей-сиріт та дітей без опіки. Через неможливість отримати правдиві відомості від російської влади у них виникають проблеми з українськими документами, перетином адміністративного кордону з Херсонською областю, а також із законним правом на отримання житлоплощі.
Основні аспекти захисту прав кримських дітей, які залишилися на анексованому півострові без батьків, в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорюють ведучий Сергій Громенко, прокурор Прокуратури Автономної Республіки Крим Ольга Пирогова, керівник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації Держприкордонслужби України Андрій Демченко та начальник управління з питань АРК і міста Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк.
‒ Ще в 2016 році заступник директора Департаменту із захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики Володимир Вовк розповів Крим.Реалії, що на 1 січня 2014 року в Автономній Республіці Крим проживали 4323 дитини-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у місті Севастополі ‒ 672 такі дитини. Які відомості щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених опіки в Криму, у вас є зараз, Ольго?
Пирогова: Міністерство соціальної політики з початку окупації Криму перестало оновлювати ці відомості. Прокуратурі вдалося отримати звідти наявну інформацію, і у нас є відомості про кількість дітей, які залишилися без батьківського піклування на окупованому півострові, які жили в сім'ях, у будинках сімейного типу, в дитячих будинках і медичних установах. Ми також користуємося інформацією правозахисних груп і тим, що публікує окупаційна влада.
‒ Як відомо, пенсійні органи України та Росії обмінюються інформацією щодо пенсіонерів у Криму, хоча цей механізм багато експертів і називають сумнівним.
Пирогова: Зараз Прокуратура АРК не співпрацює з окупаційною владою в Криму, оскільки всі створені там органи незаконні, всі посадові особи працюють незаконно. Але, як вважає Прокуратура АРК, є все ж необхідність у розробці механізму для співпраці з правоохоронними органами країни-окупанта, який би не мав нічого спільного з підтримкою дій окупаційної влади, але свідчив би про використання Україною всіх можливих правових заходів щодо захисту інтересів держави та її громадян. Ми вважаємо, що це необхідно для забезпечення верховенства права та прав потерпілих і підозрюваних у кримінальних провадженнях.
‒ Чи є у Держприкордонслужби України статистика про дітей, які перетинають контрольні пункти на адміністративному кордоні в ту чи іншу сторону, Андрію? І що робити тим, хто не зміг отримати українські документи через життєві обставини?
Демченко: Держприкордонслужба не відокремлює неповнолітніх дітей від загальної кількості громадян України, які перетинають адміністративний кордон з окупованим Кримом. Якщо особа, яка досягла 18-річного віку, з'явиться на контрольному пункті в'їзду-виїзду та повідомить, що вона є громадянином України, але через обставини не змогла отримати документи, прикордонники не відмовлять їй у в'їзді на материкову Україну. Водночас будуть проінформовані органи Державної міграційної служби, Національної поліції для з'ясування всіх обставин. Надалі можливе оформлення документів такій особі.
Із 423 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараз досягли повноліття, тільки 15 змогли отримати громадянство України
Пирогова: У нас є інформація, що з 423 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараз досягли повноліття, тільки 15 змогли отримати громадянство України. Це офіційна статистика Державної міграційної служби, і вона вказує на те, що є певні проблеми з отриманням громадянства. До того ж, у нас не врегульоване питання з перетином адміністративного кордону неповнолітніми громадянами. Ця проблема була частково вирішена новою постановою Кабінету міністрів, відповідно до якої діти, які не досягли 16-річного віку, можуть надати свідоцтво про народження та пройти в супроводі батьків. А у категорій, про які ми говоримо, немає батьків, щоб з ними перетнути адмінкордон. Діти не мають такого права, як 18-річні. Ми зверталися з цим питанням і до представника президента України в АРК (Антона Кориневича ‒ КР), провели зустріч з Уповноваженим з прав дітей Миколою Кулебою. В результаті було вирішено, що необхідно створити робочу групу для вирішення цих питань надалі.
‒ А чи є органи опіки, які зараз могли б працювати з кримськими дітьми? За аналогією з вашою прокуратурою АРК в Києві.
Мінсоцполітики офіційно повідомило нас, що захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, неможливий, оскільки в Криму та Севастополі відсутні органи державної влади та місцевого самоврядування
Пирогова: Ні, вони не створені. Мінсоцполітики офіційно повідомило нас, що захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, неможливий, оскільки в Криму та Севастополі відсутні органи державної влади та місцевого самоврядування. При цьому в частині внутрішньо переміщених дітей це питання законодавчо врегульоване ‒ їх захистом займаються районні та обласні адміністрації, при яких є органи опіки й піклування. Залишаються питання саме щодо дітей, які залишилися на окупованій території, щоб, наприклад, орган опіки міг захищати їхні інтереси при захисті житлових прав, отриманні житла або паспортів громадян України. Щоб ці органи могли приїжджати на контрольний пункт в'їзду-виїзду, забирати цих дітей і допомагати їм отримувати необхідні документи.
‒ Невже потрібна робоча група й не можна вирішити цю проблему всередині одного відомства?
Пирогова: Міністерство соціальної політики у своєму минулому складі повідомило, що це неможливо, що вони не можуть вирішити це питання. І до внесення змін до законодавства ми не можемо вийти з цієї ситуації. У нас є чітко встановлений порядок певних процесуальних дій, і цих дітей мають представляти саме органи опіки. Якщо вони хочуть, то можуть залучити адвоката, а неповнолітній дитині цього не дозволено. Міжнародні організації можуть залучатися для подачі позовів до міжнародних інстанцій, але це трохи інше.
‒ Сергію, ваше міністерство якось може допомогти в цьому?
Сергій Мокренюк
Мокренюк: Я хотів би відзначити, що це не законодавство виписане таким чином, а держава наша не була готова, що у нас буде війна, що території будуть окуповані. По-друге, фактично зараз ухвалене рішення призначити міністром з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксану Коляду, і тепер питання, як буде організована сама ця структура. А що стосується того, що ви назвали, законом прямо передбачений обов'язок держави піклуватися про дітей, які залишилися без батьківського піклування. У нашій країні цю функцію має здійснювати Міністерство соціальної політики. Наскільки мені відомо, держава розробила законопроєкт, який передбачав створення єдиної бази даних дітей, щоб фіксувати будь-які зміни: пересування через контрольні пункти в'їзду-виїзду з Криму, через кордон, звернення для отримання паспорта України тощо. У Верховну Раду цей законопроєкт ще не надійшов, але певні рухи зроблені.
Пирогова: У нас є єдине велике провадження, в межах якого ми встановлюємо всі порушення, що стосуються дітей у Криму. Зокрема, факти незаконного усиновлення, їх переміщення на територію Росії. До того ж, прокуратура АРК разом із Кримською правозахисною групою збирає інформацію про ведення військової пропаганди серед дітей, військового виховання, що порушує статтю 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Всі ці факти документуються, надалі будемо вирішувати питання про кваліфікацію. Але сьогодні у нас є низка процедурних питань, які не врегульовані, тому треба залучити до цього Мінсоцполітики, представника президента України в Криму, створити робочу групу й вирішити ці питання комплексно. Одна норма тут зачіпає інші норми. Ми дуже сподіваємося, що хоча б початок процесу буде покладений цього року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)