Як випускникам з анексованого Криму подолати шлях до українського диплому на четвертому році війни?

Міністерство освіти і науки України затвердило порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році. Ті, хто вступає з прифронтових та окупованих територій, у тому числі з анексованого РФ Криму, зможуть вступити на бюджетну форму навчання за спрощеною процедурою, без складання національного мультипредметного тесту (НМТ).

У чому полягають особливості вступу для абітурієнтів із захопленого Криму та окупованих українських територій? Чи збереглися квоти та можливість дистанційного навчання? Чи користується українська освіта попитом серед кримчан після трьох років повномасштабної війни та 11 років анексії? Про це ведуча Олена Бадюк говорила із заступником міністра освіти та науки України Михайлом Винницьким та експертом Центру громадянської освіти «Альменда» Олегом Охредьком.

Спрощена процедура

За даними Міносвіти України, торік в українські виші вступили 4 тисячі абітурієнтів з окупованих територій. Цього року за спрощеною системою вступ може бути дистанційним, зі збереженням анонімності на всіх етапах, без українських документів, що засвідчують особу, а також без українських документів про шкільну освіту.

Навчання на бюджетній формі здійснюється за квотою та передбачає отримання стипендії. Вступні випробування можуть відбуватися дистанційно, а підписати договір про навчання потрібно протягом трьох місяців від початку навчання.

Тобто вступати можна і в тому випадку, якщо абітурієнт має документи про шкільну освіту, видані в окупації. За відсутності українського паспорта для вступу можна надати українське свідоцтво про народження.

Від вступників також вимагають результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) чи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) за минулі роки. Натомість вони складатимуть вступні випробування у навчальному закладі, коледжі чи університеті, який обрали. Вступ за спрощеною процедурою відбувається через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Звертатися можна до будь-якого з цих центрів, незалежно від місця проживання.

Абітурієнти після ЗНО з історії України в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Архівне фото

Освітні центри працюють на базі навчальних закладів, тобто коледжів та університетів. На практиці – це представники цих навчальних закладів, які супроводжують вступників з прифронтових та окупованих територій.

У Міністерстві освіти та науки цього року очікують до 4 тисяч абітурієнтів із тимчасово окупованих територій України.

Українська система вищої освіти завжди відкрита для громадян, які зараз перебувають в окупації, та готова їм допомагати, каже заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

«Вступ може бути без зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), без НМТ, на бюджетну форму. Є певна процедура, яка передбачає перевірку компетентностей чи, якщо хочете, результатів навчання. Люди, які вступають до нас, повинні мати певні знання, очевидно. Але вони не проходять процедуру, яку проходять решта вступників до нашої системи, тому що це нереально, щоб вони її проходили», – каже Михайло Вінницький.

Михайло Винницький, заступник міністра освіти та науки України

Освітні центри

Для спрощеної системи вступу таких абітурієнтів працюють центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Вони відкриті при більшості вишів країни. Ці центри забезпечують перевірку знань і дають допуск до навчання в українських університетах.

Є й певні вимоги: абітурієнту з окупованої території протягом трьох місяців потрібно особисто з'явитися у материковому виші, щоб підписати необхідні документи.

Форма навчання – очна

Це ускладнює процес, оскільки кримчанам, наприклад, треба їхати в Україну через треті країни. Це потребує витрат і спілкування з російськими спецслужбами, які завжди цікавляться причиною виїзду. При цьому в Міністерстві освіти України наполягають на очному навчанні.

«Якщо ми говоримо про якісну освіту та повернення максимальної можливості наших студентів в аудиторії... Тому що ми розуміємо, що онлайн-освіта ніколи не буде такою якісною, як офлайн-освіта. На сьогодні політика Міністерства освіти така: там, де безпечно, де це можна забезпечити через укриття, через відповідну інфраструктуру, яка дозволяє безпечне навчання, ми намагаємося максимально повернути студентів в аудиторію», – каже Михайло Винницький.

Студенти на лекції. Ілюстративне фото

Є й інша причина, зазначає заступник міністра. Вона пов'язана з роботою російських спецслужб.

«Ми маємо, на жаль, випадки, коли ворог використовує саме студентський доступ до вищої освіти для проникнення різними способами до наших університетів. У тому числі дистанційно, зокрема через вплив на наших студентів для різних диверсійних акцій», – зазначив Михайло Винницький.

«Ми дуже добре усвідомлюємо, що це вако. І ми дуже вдячні та підтримуємо, як можемо, тих студентів, які хочуть з окупованих територій дістатися якісної освіти на території, яку контролює українська держава», – додав заступник міністра.

Для таких вступників передбачено стипендії та місця у гуртожитках.

«Матеріальна допомога є. Вона, можливо, скромна – хотілося б більше, очевидно, – але у будь-якому разі такі процедури є», – каже Михайло Винницький.

У міністерстві вже відзначають наразі поодинокі звернення майбутніх абітурієнтів з окупованих територій. Охочих перенаправляють до центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна».

Незважаючи на блокування інформації на окупованих Росією територіях, у міністерстві очікують, що студентів звідти буде не менше, ніж торік.

«Основна маса тих, хто вступав торік, не була з Криму і не була з Донбасу, а була, насправді, з тимчасово окупованих частин Запорізької та Херсонської областей. У нас працюють переміщені заклади вищої освіти – з Мелітополя, Бердянська, та й із самого Херсона», – зазначив Михайло Винницький.

Де підготуватися?

Абітурієнти з анексованого Криму мають скласти іспити з української мови та історії України. Цього року додалася ще й математика. А це рік, коли вступатимуть діти, які вже не навчалися в українських школах.

Посібник для проходження ЗНО з української мови. Архівне фото

Для успішного складання предметів випускникам необхідна підготовка, каже аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.

Її можна пройти на онлайн-платформі Prometheus, а посібники можна знайти на сайті «Альменди».

«Торік ми підготували спеціальний, так званий спрощений курс програм, який розробило міністерство – переважно для Європи, але він підходить і для тимчасово окупованого Криму та Севастополя. З української мови та історії України. Їх можна скачати на нашому сайті – це невеликі посібники, за допомогою якої можна підготуватися до складання вступних іспитів», – каже Олег Охредько.

Олег Охредько, аналітик Центру громадянської освіти «Альменда»

Складнощі можуть виникнути з доступом до цієї інформації на окупованих територіях, зазначає Олег Охредько. За російськими законами, силовики мають доступ до інформації про відвідувані користувачами сайти, і ця інформація повинна зберігатися три роки. Щоб убезпечити себе, Охредько рекомендує користуватися VPN.

Ще одна серйозна проблема – відсутність у абітурієнтів із Криму українських документів. В «Альменді» рекомендують виїжджати за російськими документами, які б підтверджували народження на Кримському півострові, а вже на материковій Україні отримати український паспорт.

«Можна звертатися за допомогою до громадських організацій, які іноді навіть, перепрошую за таке слово, за ручку виводять для того, щоб виїхати. Я думаю, що більшість усіх кримських дітей мають такі документи, бо окупанти, у прямому розумінні слова, змушують отримати ці документи і без цих документів просто існувати на території окупованого Криму та Севастополя, на жаль, неможливо. А громадські організації та наша держава намагаються надати допомогу, щоб діти могли виїхати», – каже Олег Охредько.

Паспорти України, ілюстративне фото

Російські виші вже розпочали агітаційну кампанію, намагаючись залучити кримчан. У російському Міністерстві освіти заявили, що минулий рік був вдалим для вишів – удалося залучити більше студентів. За інформацією Олега Охредька, у підконтрольному Росії Кримському федеральному університеті, незважаючи на величезні фінансові вливання, кількість студентів зменшується з кожним роком. До того ж, дипломи таких навчальних закладів не визнаються у світі.

Головний корпус Кримського федерального університету ім. В.І. Вернадського (до анексії Криму Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського)

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.