«Гроші розчиняються в Криму»: як на півострові витрачатимуть російські мільярди

Уряд Росії затвердив держпрограму з розвитку Криму та Севастополя до 2022 року. На неї планують виділити майже 310 мільярдів рублів із федерального бюджету. Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підкреслив, що майже половину цієї суми спрямують на півострів уже цьогоріч.

Згідно з опублікованим документом, 2019 року Криму та Севастополю виділять 150,5 мільярдів, 2020-го ‒ 120,7 мільярда, 2021-го ‒ 26,3 мільярда, 2022-го ‒ 12 мільярдів рублів. Дмитро Медведєв вимагає за ці кошти домогтися конкретних результатів у будівництві доріг, забезпеченні півострова водою та електроенергією, а також у створенні соціальної інфраструктури.

Російський громадський активіст, голова організації «Чистый берег.Крым» Володимир Гарначук розмірковує, нові це кошти чи старі, не використані протягом попередніх років.

‒ Освоєння коштів за цими програмами поетапне. Гроші, які виділялися на розвиток Криму протягом 2015-2016-2017 років, далеко не завжди були використані, рівень освоєння становило від 40% до 70%. Відповідно, перехідний залишок мав бути повернутий у федеральний бюджет. Тому говорити про те, що це винятково гроші, які були передбачені раніше, або невикористані гроші за попередній період, досить складно. Треба дивитися бюджетні розрахунки, джерела фінансування цих програм. Але ми бачимо, що гроші, які виділяються за рахунок інших регіонів, просто розчиняються в Криму, як у бездонній бочці. Нагадаю, що 310 мільярдів рублів ‒ лише частина грошей на розвиток Криму й цілий бюджет Псковської області. Там немає жодного кілометра електрифікованої залізниці, але гроші виділяють на Крим.

Володимир Гарначук

Володимир Гарначук вважає, що в Москві недостатньо контролюють витрачання федеральних коштів кримськими чиновниками.

‒ Оцінюється не тільки ефективність використання цих грошей ‒ просто треба їх освоїти, розтратити, вкрасти як завгодно й при цьому постаратися не сісти в тюрму. Силовики мають ставити запитання: наприклад, з'ясовувати, куди поділися два мільярди рублів, виділені Севастополю на будівництво очисних споруд і просто зниклі в банку без казначейського супроводу. Але ці питання губернатору Дмитру Овсянникову ніхто з силовиків чомусь досі не поставив. Щось випливає або коли вже зовсім беззаконня, або коли якісь скривджені люди зсередини системи починають зливати інформацію. Загалом у сформованому в Росії феодально-становому суспільстві думка плебсу нікого не цікавить. Доти, поки люди тихо сидять удома і мляво дискутують у соцмережах, нічого не буде. Нічого не допоможе, окрім активних публічних протестів.

Російський політолог Ігор Ейдман упевнений, що до кримчан дійде лише мала частина грошей за федеральними програмами.

‒ Спочатку їх дуже багато піарять, висвітлюють в інформаційних програмах, використовують для обдурювання населення, а далі ті ж чиновники, які перерізали стрічки, вмикають хитрі схеми й гроші розтягують по кишенях. Думаю, що це буде такий собі «розпил» між московською федеральною та кримською регіональною бюрократією. Якісь гроші частково будуть освоєні в Москві, але велика частина все ж спущена в Крим. У кримської та московської бюрократії давно існують спільні підприємства й грошові схеми. Щось, можливо, дійде й до рядових кримчан, але здебільшого це буде розкрадене чиновниками. Інституційного громадського контролю немає. Звичайно, є Рахункова палата та інше, але між чиновниками свої домовленості. Якщо вище начальство скаже на когось «фас», вони активізуються, а без цієї команди вони закривають очі.

Ігор Ейдман

Заступник голови російського уряду Дмитро Козак на тому ж засіданні, де затвердили виділення 310 мільярдів рублів, повідомив, що, незважаючи на санкції, в анексований Крим зайшли інвестори:

«Основний обсяг інвестицій є безпосереднім наслідком реалізації федеральної цільової програми, але вже сьогодні, коли з 2015 року був запроваджений режим вільної економічної зони, в її межах, незважаючи на всі зовнішні обмеження та санкції щодо інвесторів, працює 1700 резидентів із зобов'язаннями по інвестиціях у 75 мільярдів рублів і створенням 45 тисяч робочих місць».

Ігор Ейдман скептично дивиться на ці заяви російського віце-прем'єра.

‒ Наша статистика досить лукава, вірити на слово всім цим людям неможливо. Якесь уявлення реальності це, можливо, і відображає, але, безумовно, Крим не отримає ніяких серйозних іноземних інвестицій, поки не повернеться в Україну. Ніхто не хоче потрапляти під санкції, а внутрішні інвестиційні ресурси Росії зараз досить низькі. Російські інвестори теж бояться вкладати в Крим, щоб не потрапити під міжнародні санкції. Так що держава при всіх «розпилах» і відкатах ‒ єдина надія кримської економіки.

Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов вважає, що російські гроші витратять лише на двох напрямках.

‒ Із 2014 року структура валового регіонального продукту (ВРП) у Криму повністю змінилася. Те, що було притаманне українському Криму, зараз уже не властиве окупованому півострову. Промисловість у ВРП 2013 року займала 18%, торгівля ‒ 14%, транспорт і зв'язок ‒ 10%. Простіше кажучи, це експортно-орієнтовані підприємства, які зараз не працюють, торгівля пов'язана з закритими нині морськими портами. Залишаються тільки соціальний сектор, який в українському Криму займав 18%, і держсектор ‒ 8%. Ці 310 мільярдів будуть якраз спрямовані на фінансування соц- і держсекторів. Декларації з боку Медведєва та Козака ‒ фейк, тому що вони говорять про подвоєння ВРП до 2022 року, що саме собою нереально. Крим перебуває в усіляких санкційних списках, і в такому режимі розвивати економіку неможливо.

Олексій Стародубов

(Текст підготував Владислав Ленцев)