«Кумедні процеси за відсутності обвинувачених»: як у Криму відбуваються російські суди над Джемілєвим і Чубаровим

У російських судах анексованого Криму триває заочний розгляд кримінальних справ проти лідерів кримських татар. Так, 10 вересняпоновився судовий процес, у якому Мустафу Джемілєва звинувачують відразу за трьома статтями ‒ зокрема у «незаконному перетині державного кордону Росії» на півострів 3 травня 2014 року.

Водночас у Криму судять голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Його звинувачують в «організації масових заворушень» і «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії» після проукраїнського мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі. І Рефат Чубаров, і Мустафа Джемілєв не визнають свою провину і називають звинувачення проти них політично мотивованими. Про те, як відбуваються ці процеси на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський адвокат Микола Полозов розповів Крим.Реалії про два останніх судових засідання у справі Мустафи Джемілєва.

‒ Тривають допити свідків звинувачення ‒ ми вислухали вже чотирьох. Усі вони стосуються подій 3 травня 2014 року та звинувачення в незаконному перетині кордону. Ці люди були присутні там у той момент із різних причин: двоє говорять, що прийшли зустріти Мустафу Джемілєва, тому що поважають його, третій ‒ що опинився там випадково. Захист поставив запитання: чи був на той момент позначений кордон як такий?

Свідки не змогли відповісти, тому що ніхто не бачив прикордонних знаків, стовпів, смуг тощо. Більшість сказали, що це дорога ‒ траса Армянськ – Херсон, чисте поле, де біля поста ДАІ стояло декілька вагончиків з озброєними людьми у формі. Тобто, ніхто не сповіщав людей про те, що там розташована межа. Що найголовніше: ніхто зі свідків не дав свідчення, що Мустафа Джемілєв намагався якимось чином прорватися крізь оточення в Армянськ.

Микола Полозов

Таким чином, Микола Полозов доходить висновку, що встановити, чи перетинав його підзахисний лінію, яку Росія вважає державним кордоном, поки неможливо.

– Один зі свідків розповів, що ці озброєні люди стріляли в повітря поодинокими і чергами, і водночас усі в один голос наголошують: збори людей на чолі з Мустафою Джемілєвим були абсолютно мирними, у них не було жодних предметів, які можна було б використовувати як зброю. Словом, навіщо було стріляти у повітря, невідомо. Ми вважаємо звинувачення абсурдними: адже межа це не просто лінія, прокреслена на землі, а певний матеріально-технічний комплекс, але свідки нічого такого там не спостерігали. З нормативної ж точки зору, станом на 3 травня 2014 року в тій місцевості був відсутній прикордонний режим. За російським законодавством він запроваджується наказом ФСБ, а такий щодо околиць Армянська був виданий тільки у грудні 2014 року. Таким чином свідки звинувачення насправді виявилися свідками захисту.

Кримські татари зустрічають свого національного лідера Мустафу Джемілєва на в'їзді в Крим. Херсонська область 3 травня 2014 року

Микола Полозов також планував захищати Рефата Чубарова, проте російське слідство добилося його відсторонення у зв'язку з конфліктом інтересів ‒ через те, що адвокат раніше представляв інтереси Ахтема Чийгоза у «справі 26 лютого». Микола Полозов назвав це рішення необґрунтованим та оскаржив його.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошує, що його власна участь як обвинуваченого в російському суді зумовлена лише бажанням згодом звернутися до міжнародних інстанцій і підтримати претензії України до Росії.

– Звинувачення проти мене базується на матеріалах, які російські слідчі зібрали під час суду над Ахтемом Чийгозом. Слухання почалися при призначеному адвокаті ‒ я підтримую з ним зв'язок, щоб отримувати інформацію про судові засідання, які вже відбулися. Зараз оголошена перерва, продовжити обіцяють у жовтні. Ми вже подали скаргу на те, що Миколу Полозова не допустили як мого захисника. Вони всіляко намагаються провести процес без нього і дуже поспішають ‒ адже він дуже добре знає матеріали справи. Наша участь у суді пов'язана не з надією відстояти справедливість і довести, що російська окупаційна сторона сфальсифікувала усю справу ‒ це й так зрозуміло. Ми займаємося цим, щоб надалі довести цю справу до міжнародного суду ‒ хоч Росія і не виконує рішення, які не відповідають її інтересам.

Рефат Чубаров

Російський журналіст і дисидент Олександр Подрабінек вбачає в цих переслідуваннях бажання силовиків у Криму вразити керівництво.

– На мій погляд, ці кримінальні справи свідчать не про те, що російські маріонеткові органи влади у Криму хочуть донести щось до лідерів кримськотатарського народу ‒ вони швидше прагнуть вислужитися перед московським начальством. Показати свою старанність, нетерпимість, патріотизм, як вони його розуміють ‒ це і є основна мета. Хтось хоче просунутися по службі, отримати нові зірочки та посади. Мені здається, особливо для Мустафи Джемілєва, який відсидів півтора десятка років у радянських в'язницях, таке заочне переслідування має здаватися комічним. Російська влада створює такий собі кумедний процес, на якому немає підсудних і висувають абсолютно ідіотські звинувачення з надією, що ретельність цієї гри помітять та оцінять у Москві.

Олександр Подрабінек

Олександр Подрабінек також не виключає, що російські судові процеси над Мустафою Джемілєвим та Рефатом Чубаровим викликані їхніми намірами навесні цього року провести мирну ходу на Крим, яка поки так і не відбулася через епідемію нової коронавірусної інфекції.

‒ Марш на Крим ‒ це хороша ідея, але з боку російської влади відповідь буде не мирною, а репресивною, тому це ризикована ідея, учасники можуть серйозно постраждати. Для кримських татар нічого нового в цьому немає, вони десятиліттями боролися за право повернутися до Криму і тепер змушені продовжувати боротьбу. Цілком можливо, що з цих судових процесів над Джемілєвим і Чубаровим будуть виділені інші справи ‒ вже проти тих, хто перебуває в Криму.

Український політичний аналітик Юлія Тищенко вважає, що міжнародні інстанції недостатньо жорстко реагують на переслідування кримських татар російськими силовиками.

– Ці справи ‒ частина загальної кампанії з дискредитації кримськотатарських національних органів і один із сигналів про стійкість позиції російського керівництва щодо Криму. Хотілося б нагадати, що зараз у російському ув'язненні перебуває приблизно 70 кримських татар, яких правозахисники називають політв'язнями. Реакція міжнародних структур на ці процеси має суто політичний характер: резолюції Генасамблеї ООН, заяви Ради Європи тощо. Однак немає безпосереднього зв'язку цих кримінальних справ з одночасним посиленням санкцій проти Росії ‒ все ж це порушення прав людини. Зараз анонсується чергове розширення списку санкцій Євросоюзу, але там згадуються особи, причетні до будівництва мосту через Керченську протоку. Мені здається, це недостатня реакція на те, що відбувається в Криму.

Юлія Тищенко

Міжнародний правозахисний центр «Меморіал» вважає кримських татар ‒ фігурантів кримінальних справ зі звинуваченнями в причетності до тероризму та екстремізму політичними в'язнями Кремля.

Зі свого боку в українській прокуратурі Автономної Республіки Крим висувають звинувачення організаторам цих судових процесів і клопочуть про їхнє внесення в українські санкційні списки.

(Текст підготував Владислав Ленцев)