Влада США очікує, що Росія надасть пояснення щодо проведення військових навчань поблизу кордону з Україною. Таку заяву у вівторок зробив офіційний представник Державного департаменту США Нед Прайс.
Вдень 11 січня російський Західний військовий округ оголосив про початок навчань на полігонах у Воронезькій, Білгородській та Брянській областях, що межують з Україною. Також маневри стартували у Смоленській області. Як заявили в Міноборони Росії, у навчаннях задіяні близько 3 тисяч військовослужбовців, приблизно три сотні одиниць військової техніки, у тому числі танки Т-72Б3, БМП-2, а також штатне стрілецьке озброєння.
ЗМІ у США напередодні опублікували з посиланням на джерела в адміністрації президента перелік нових можливих санкцій щодо Росії. Передбачається, що їх можуть застосувати у разі широкомасштабного російського вторгнення в Україну. У переліку є і заборона експорту в Росію будь-яких споживчих товарів, що використовують вироблену або розроблену в США електроніку.
Один із проєктів санкцій розробили сенатори від Демократичної партії, який очолює керівник комітету з міжнародних справ Боб Менендес.
Цей проєкт, якщо його ухвалять, а Росія наважиться розпочати нову агресію проти України, зокрема передбачає:
- Запровадження жорстких санкцій проти президента Росії Володимира Путіна, прем’єра Михайла Мішустіна, глави МЗС Сергія Лаврова, міністра оборони Сергія Шойгу, а також цілого ряду інших високопоставлених російських чиновників. Передбачається, що доступ до їхнього закордонного майна заблокують, а в'їзд до США закриють.
- Запровадження економічних санкцій проти «Сбербанку», ВТБ, «Газпромбанку», «ВЕБ.РФ», Московського кредитного банку, «Альфа Банку», банку «Відкриття», «Радкомбанку» та Російського фонду прямих інвестицій.
- Санкції проти російського зовнішнього боргу.
- Санкції проти «Північного потоку-2».
- Автори проєкту не виключають, що документ допрацюють і внесуть до переліку санкцій і заходи проти нафтогазових та вугільних російських компаній.
Крім того, якщо Росія розпочне вторгнення, автори проєкту пропонують розкрити повну інформацію про майно Володимира Путіна.
Експерти проєкту Російської служби Сибір.Реалії впевнені, що у цьому виді під забороною для Росії опиняться комунікаційні електронні пристрої брендів із будь-якої країни. У тому числі зібрані в Китаї. А вже ввезені працюватимуть лише у дуже урізаному вигляді, без оновлення програмного забезпечення.
У повідомленнях, опублікованих у New York Times, Reuters, AP та Bloomberg, перелік можливих санкцій збігається, відрізняючись у незначних деталях, оскільки остаточний перелік можливих обмежень ще не затверджений.
За даними New York Times, зокрема, розглядається заборона на експорт до Росії будь-яких споживчих товарів, які використовують вироблену або розроблену в США електроніку. Це може стосуватися мобільних телефонів, комп'ютерів та побутової техніки, у тому числі вироблених у третіх країнах, якщо вони використовують американські компоненти або програмне забезпечення. При цьому видання зазначає, що продовжуються дискусії про те, як російські громадяни сприймуть таку заборону – покладуть вони за неї відповідальність на президента Володимира Путіна чи на США та їхніх союзників.
Йдеться також про відключення найбільших російських фінансових інституцій від світових транзакцій.
Також розглядаються технологічні санкції. Як пише New York Times, вони можуть бути спрямовані проти «улюблених галузей промисловості Путіна», зокрема аерокосмічної та збройної. Вони можуть торкнутися виробництва російських винищувачів, зенітно-ракетних систем, протисупутникової оборони та космічних систем. Також обмеження можуть стосуватися інноваційних технологій, таких, як штучний інтелект та квантові обчислення.
Reuters також повідомляє, що американські чиновники розглядають включення Росії до переліку країн, на які поширюються найжорсткіші експортні обмеження. Зараз до групи таких країн входять Куба, Іран, КНДР та Сирія. Неясно, чи йдеться в цьому випадку про ембарго на постачання російських енергоносіїв за кордон і як до цього можуть поставитися європейські союзники США.
11 січня прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав можливість нових санкцій США проти Росії «своєрідною артпідготовкою» на тлі консультацій щодо гарантій безпеки, що відбуваються в Женеві.
Речник Кремля Дмитро Пєсков під час пресконференції президента Росії Володимира Путіна. Москва, 17 грудня 2020 року
«Слава Богу, посудомийки не відносяться до категорії «найсвятішого», хоча це дуже важливо для зручності в побутовому житті... Так, справді, бачимо, що як мантру наші американські опоненти продовжують погрози про майбутні санкції. Очевидно, що здійснюються інформаційні вкидання у різні засоби масової інформації, от як у названу газету, про те, що це будуть за санкції. Я б сказав, що, напевно, це стосується категорії такої своєрідної інформаційної артпідготовки перед тим раундом консультацій, який відбувся вчора», – заявив Пєсков.
«Глобальний ринок не дасть оминути санкції»
Експерти, опитані журналістами проєкту Сибір.Реалії, насамперед зазначили, що торкнуться можливі санкції не стільки посудомийок та іншої побутової техніки (хоча і їх теж), скільки засобів зв'язку – смартфонів, планшетів, ноутбуків, телевізорів, ігрових консолей, процесорів, відеокарт та інших комплектуючих для збирання ПК.
«Звісно, ці санкції вплинуть на наш ринок. На нього насамперед, тому що чим технологічніша техніка, тим простіше її контролювати та запроваджувати щодо неї санкції. Важко оцінити рівень обмежень, тому що деталей немає. Але якщо припустити, що під заборону потраплять будь-які американські компоненти, то заборона зачепить будь-які гаджети будь-яких брендів. Абсолютно всіх. Навіть якщо збирається смартфон у Китаї або, власне, в Росії. Теоретично, це серйозно позначиться на ринку в Росії, на побутовому житті росіян. Та й практика у вигляді історії з Huawei показала, що навіть китайські виробники дуже реагують на те, що кажуть американські регулятори. Прогнозувати складно, але можна сказати, що це не порожні слова, це серйозна річ», – упевнений співзасновник та президент великої мережі електроніки DNS (роздрібна мережа продажу комп'ютерної, цифрової та побутової техніки, складальне виробництво комп'ютерів, зокрема ноутбуків, планшетів та смартфонів) Дмитро Алексєєв.
У 2018 році влада США звинуватила компанію Huawei у промисловому шпигунстві. Після цього Японія, Австралія, Нова Зеландія та Канада поспішили відмовитися від китайської продукції. Слідом за американським урядом були змушені відмовитися від роботи з Huawei й комерційні структури: Google внесла персональну заборону – заблокувала доступ Huawei до платформи Android та всіх супутніх сервісів; Intel, Qualcomm, Broadcom та Xilinx оголосили про припинення співпраці. Microsoft відмовилася оновлювати на мобільних пристроях виробника свої операційні системи. Внесення конкретної компанії до «чорного списку» багато експертів тоді назвали за дією «аналогічним до санкцій».
Міжнародна виставка «Імпортозаміщення» у «Крокус-Експо», Росія
При цьому альтернативи американським компонентам, за словами Дмитра Алексєєва, немає.
«Жодної альтернативи. І не буде, оскільки у нас світ зараз глобальний, і немає пристрою, в якому не було б того чи іншого компонента зі Сполучених Штатів. Та й не треба заглиблюватися у наявність чи відсутність конкретного компонента в тому чи іншому товарі – це ж буде вплив не на напівпровідники, а на світові бренди. Грубо кажучи, всі світові бренди від Apple до Xiaomi зацікавлені в глобальному ринку. Працювати на глобальному ринку, незважаючи на інтереси американських регуляторів, неможливо. Тобто, незалежно від того, американська це компанія, європейська, китайська, всі на це звертають увагу – від великого бренду до дуже великого, – вважає приморський підприємець. – Національного ринку електронних компонентів, програмного забезпечення немає в жодній країні. Ну, можливо, тільки американці, хоча ні, навряд, і вони не зможуть обходитися без глобального ринку. Ніхто не може обходитися без світового ринку. Усі, хто хоче грати на глобальному ринку, а не буває зараз інших технологічних компаній, мають триматися більшості. Навіть Китай, який дуже великий, не може бути самодостатнім. Йдеться про те, що ми просто вилетимо зі світового ринку.
Вони, виключивши Росію, зможуть продовжувати грати на глобальному ринку, а Росія, відрізавши себе від глобального ринку – ні, це не така значуща країна. Ми маємо великий хороший ринок, але в порівнянні з глобальним, звичайно, невеликий. Будь-яка компанія при запровадженні цих санкцій вибору – чи Росія, чи глобальний ринок – не буде.
Грубо кажучи, якщо це виробництво якоїсь клавіатури, напевно, її можна зробити так, що американський регулятор не дотягнеться, але зробити так смартфон майже неможливо. Посудомийка – не знаю… На ціни на товари це однозначно вплине. Наскільки сильно вони зростуть – на 150 або 250 відсотків – поки розмірковувати безвідповідально. Мало фактичних даних, щоби про це говорити. Але зростуть.
Звичайно, на виробників усередині країни, ретейл і життя звичайних людей це вплине. Не смертельно, звичайно, це не скидання атомної бомби. Але суттєво».
«Весь імпорт опиниться під забороною»
Професор кафедри світової економіки та економічної безпеки ФДБОУ ВО «Байкальський державний університет», доктор економічних наук Віктор Самаруха, навпаки, вважає, що Росія зможе створити власне високотехнологічне виробництво, але дуже не скоро і за кінцевою ціною набагато вищою за нинішню імпортну.
«Якщо у оголошеному вигляді нові санкції ухвалять – зникне все, звісно. Весь імпорт опиниться під забороною. З урахуванням того, що на всіх смартфонах, планшетах та інших пристроях стоїть якщо не Android та Windows, то Ubuntu та MacOS, це зробити дуже просто – виробники кліком мишки перетворять їх на шматки пластику та кремнію. Отже, Росія, хоче-не хоче, змушена буде розвивати власне високотехнологічне виробництво. З одного боку, давно настав час. З іншого боку – якою ціною! Адже для цього доведеться влити мільярди в оборонне виробництво, яке, так, виробляє зараз радіоелектронні комплекси, але в дуже малій кількості і за шалену собівартість. Не знаю деталей, але й там зараз без іноземних (американських чи ні, буде вже неважливо, заміна знадобиться на свої) компонентів не обходиться. Як і в будь-якій іншій країні світу.
Тобто наше оборонне високотехнологічне виробництво до приватного ринку поки що не застосовується. Коли вдасться наростити потрібні обсяги та досягти здешевлення? Бог його знає! Роки підуть. Адже нинішнє виробництво працює на осколках радянських підприємств, що дивом уціліли. Їхні оберти доведеться серйозно збільшити. А до того часу росіяни продовжать користуватися тим, що встигли купити, заблокувавши, наприклад, оновлення програмного забезпечення і заодно відрізавши купу корисних функцій гаджета. Залишки привезеного навіть з урахуванням цих умов будуть розпродані у 3–5 разів дорожче за лічені тижні. Це буде повернення у ХХ століття. Дуже сподіваюся, що до запровадження нових санкцій не дійде. Або вони будуть у сильно зрізаному вигляді», – коментує Самаруха.
Зараз щодо Росії вже діють як секторальні, так і персональні санкції – у зв'язку з анексією Криму, підтримкою бойовиків на сході України, втручанням у вибори в США, кібератаками, ймовірним використанням хімічної зброї (замах на Сергія та Юлію Скрипалів та Олексія Навального). При цьому адміністрація США утрималася, наприклад, від жорстких санкцій проти газопроводу «Північний потік-2».
При цьому перший заступник держсекретаря США Венді Шерман фактично підтвердила публікації американських ЗМІ. Після переговорів Росії та США про гарантії безпеки в Женеві ввечері 10 січня вона заявила, що Сполучені Штати можуть запровадити навіть жорсткіші санкції щодо Росії, ніж це було у 2014 році. Йдеться про міри проти ключових фінансових інститутів та експортні обмеження, які вдарять по основних галузях промисловості.