З різницею у два дні на адміністративному кордоні анексованого Росією Криму з Херсонською областю відбулося відразу два інциденти з українськими військовослужбовцями. Так, 30 травня зник військовослужбовець 95-ї десантно-штурмової бригади Євген Добринський, який ніс службу на одному з військових об'єктів поблизу контрольно-пропускного пункту «Чонгар».
Український журналіст Юрій Бутусов повідомив, що, за його інформацією, Добринського викрали російські спецслужби й тепер він перебуває у Криму. Окрім того, вже 1 червня в Херсонській області знайшли тіло солдата тієї ж 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Як підкреслив Крим.Реалії начальник пресслужби Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Володимир Потапов, цей інцидент не пов'язаний зі зникненням іншого українського військового. Про різні версії події на адмінкордоні йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У Збройних силах України 31 травня уточнили, що місце служби Євгена Добринського розташоване приблизно за тисячу метрів від тимчасово окупованого Криму. Начальник служби зі зв'язків з громадськістю командування десантно-штурмових військ ЗСУ, майор Валентин Шевченко розповів Крим.Реалії, що разом зі зниклим на службі перебували ще декілька військових і що версія викрадення ‒ попередня:
«За попередньою інформацією, він міг бути викрадений, адже неподалік розміщення військовослужбовця до цього об'єкта були виявлені сліди боротьби. Хочу зазначити, що особовий склад, залучений до служби в цьому районі, має при собі зброю, боєприпаси та засоби радіозв'язку. На цих військових об'єктах велося чергування по декілька військовослужбовців. Хочемо відразу сказати, що зброя та амуніція цього військовослужбовця в наявності... Наразі проводяться слідчі та розшукові дії працівниками правоохоронних органів ‒ це військова служба правопорядку, військова прокуратура, державне бюро розслідувань».
Однак колишній співробітник Головного управління СБУ в Києві Іван Ступак припускає, що викрадення Євгена Добринського російськими військовими малоймовірне.
‒ Виходячи з інформації, яка є у відкритому доступі, я не вірю у викрадення. Спостережний пункт «Барлога» розташований поруч із російськими позиціями. Звідти зник військовослужбовець, при цьому його зброя та амуніція залишилися на місці, а неподалік виявлені сліди боротьби. Виходить, що він начебто залишив зброю, вийшов за межі свого місця служби, вступив з кимось у сутичку та був викрадений. Невже він один, беззбройний, був у безпосередній близькості від російського кордону з величезною кількістю військових і співробітників спецслужб? Це пряма бойова загроза. Тут два варіанти: або керівництво застави виявило недбалість і залишило там одну людину, або це була самоволка. І ось зараз з'ясовується, що загинув ще один військовослужбовець цієї ж бригади.
Іван Ступак
На думку Івана Ступака, є ймовірність, що ці події все ж можуть бути пов'язані: наприклад, один військовий спробував піти в самоволку, а інший вирішив йому перешкодити та загинув.
‒ Сліди боротьби виявлені на віддалі від місця несення служби, а військовослужбовець не може просто так відійти ‒ за це передбачена кримінальна відповідальність. У такій ситуації вся ця історія грає не на користь України, і тут простіше сказати, що військового викрали росіяни. Повністю виключати цього не можна, але навіщо росіянам рядовий, коли до Криму щороку з'їжджає величезна кількість наших чиновників і військових? У них там залишилися родичі, майно, і, користуючись цим, їх можна завербувати, що називається, надовго. А що може розповісти викрадений військовослужбовець? І чому з застави не забрали зброю й документи? Інша справа, що він міг сам перейти на російську сторону через свої мотиви. Можливо, він не взяв зброю, щоб його не застрелили російські прикордонники. Так чи інакше, я не хочу розводити конспірологію щодо цього.
Іван Ступак наголошує, що кордони між державами завжди стають ареною для роботи спецслужб з обох боків ‒ а у випадку з тимчасово окупованим Кримом українським прикордонникам де-факто протистоять російські.
Український експерт у галузі національної безпеки, оборони та силових структур Олег Слободян, який раніше працював у Держприкордонслужбі України, вважає, що станом на 1 червня будь-яка з озвучених версій має право на життя, серед них і версія викрадення.
‒ Факти викрадення українських військовослужбовців росіянами з материкової частини країни, на жаль, мали місце, зокрема й на ділянці адмінкордону. Зараз у ЗМІ з'явилася інформація про те, що цей військовослужбовець нібито виходив на зв'язок і попросив передати відомості з власного українського паспорта. Якби це був завербований, який завершив своє завдання і повернувся до кураторів, то росіяни засвітили б його з яким-небудь черговим відеозізнанням, і назад би він вже не повертався. Принаймні, він вже точно не вийшов би на зв'язок і не просив би передати паспортні відомості. Причиною викрадення могла бути як помилка самого військовослужбовця, так і те, що російським військовим потрібні точні відомості про дислокацію постів, про системи охорони, про перекинуту нещодавно техніку тощо. Цей варіант здається мені цілком імовірним.
Редакція Крим.Реалії надіслала запит до ФСБ Росії з проханням прокоментувати інформацію про можливе місце перебування Добринського в Криму, однак на вечір 1 червня відповіді не було.
Від російських спецслужб можна очікувати недружніх випадів у бік України ‒ переконаний російський політолог, колишній консультант фонду «Антитерор» Руслан Мартагов.
‒ Російська держава, що межує з Україною, по суті, мафіозна. Її герої ‒ злочинці та вбивці, а посади в ній роздають доведеним злодіям і корупціонерам. Від цієї держави можна очікувати чого завгодно, вона недоговороздатна. З нею не можна домовитися щодо жодних міжнародно визнаних пунктів. Так що версія викрадення дуже правдоподібна й може бути робочою. В усякому разі, її варто дотримуватися, поки не доведене щось інше, наприклад, самоволка.
Українська правозахисниця, голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук вказує на те, що російські силовики вже викрадали українських громадян як на півострові, так і на материковій частині країни.
‒ За інформацією «КримSOS», на півострові було зафіксовано 45 насильницьких зникнень, з них 15 осіб так і не знайшли. Водночас у списках на звільнення є викрадені росіянами українці. Це не завжди саме викрадення ‒ з юридичної точки зору це називається насильницьке зникнення. Наприклад, це може бути таємний арешт, про який правоохоронні органи не повідомляють ні рідним, ні адвокатам затриманого. Мені пригадується Олександр Шумков, якого викрали в Києві. За словами родичів, його накачали транквілізаторами та перевезли через кордон ‒ і тут величезні питання до української сторони, як саме це сталося.
Олександра Матвійчук
Олександр Шумков працював в українській військовій прокуратурі в Херсонській області у 2015-2017 роках і зник у серпні 2017 року. Незабаром стало відомо про те, що він у Росії. У 2018 році російський суд засудив Олександра Шумкова до чотирьох років колонії загального режиму нібито за участь у «Правому секторі» та дії, спрямовані «проти інтересів Росії».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
P.S. На момент виходу матеріалу російські ЗМІ з посиланням на пресслужбу ФСБ повідомили, що українського військового, який «намагався перетнути» адмінкордон між Херсонською областю та Кримом, затримали російські силовики, проти нього порушили кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії».