«Вибори» до Держдуми Росії на території України. Як це зупинити?

Уже почалися «вибори» до Державної думи Росії на окупованих територіях Криму та Донбасу. Вони триватимуть три дні – до 19 вересня. Угруповання бойовиків опікуються доправленням паспортизованих Росією українських громадян у російську Ростовську область для участі у «виборах». Тим часом Україна фіксуватиме пов’язані із цим порушення, заявив очільник українського МЗС Дмитро Кулеба. Раніше на підготовку цих «виборів» відреагувала Верховна Рада. Але чи це всі можливості використала Україна, чи існують методи зупинити незаконне голосування за депутатів російської Держдуми?

318 народних депутатів підтримали звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти у зв’язку із незаконною підготовкою «виборів» у Державну Думу Росії у тимчасово окупованому Криму та з залученням до голосування громадян України з окупованої частині Донецької та Луганської областей. Про це у коментарі Радіо Свобода нагадує народна депутатка від «Слуги народу», керівниця постійної делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева. Крім того, зауважує вона, вже є і реакція європейських структур.

«Вийшла заява і блискавична реакція Європейського парламенту стосовно цього. Також у Парламентській асамблеї Ради Європи, делегацію до якої я очолюю, обговорили на дебатах питання стосовно того, що ми не повинні направляти повноцінну місію.

Крім того, підвезення людей до Ростова, можливість голосувати протягом трьох днів – наскільки я пам’ятаю, такого ще не було. Тобто розширення в часі та у географії створює для нас можливість сказати про те, що як би Росії там не було, то не паспортизували би людей, не примушували би голосувати», – заявляє Мезенцева.

Україна привертає увагу світової спільноти до свавілля Росії, як може і додати до переліку виконаних років щось нове, крім покарання організаторів незаконних виборів, навряд чи можливо, зазначає у коментарі Радіо Свобода народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький.

«Як ми можемо реагувати на вибори на окупованих територіях? Очевидно, що ми їх не визнаємо. Очевидно, що ми звертаємося до світової спільноти. Я переконаний, що ми маємо притягати до відповідальності тих осіб, які беруть участь у відповідних комісіях, або інших актах. Якщо вони є громадянами України, а не приїжджі від окупанта, мають нести відповідальність. Наша реакція має бути активною», – наголошує Княжицький.

Україна може вдатися до певних демаршів, аби ще раз продемонструвати свою позицію Заходу, але не факт, що це матиме позитивні результати, розмірковує у розмові з Радіо Свобода голова правління Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко.

«Треба апелювати, щоб це максимально бойкотувалося Заходом. Тобто ми маємо ставити питання насамперед, що у міжнародних місіях російські депутати не є легітимними, оскільки їх обирають і люди з окупованих територій. Але наскільки були би ефективними такі заходи – питання, бо, на жаль, практику виборів російських депутатів у Криму Європа вже «з’їла». Принаймні в рамках ПАРЄ – це доконаний факт.

Тут є питання: які далі робити кроки, чи робити демарші у Раді Європи? Росія пре, а Захід, особливо Європа, прогинається. Ми є учасниками Асамблеї й коли наші депутати беруть участь у засіданнях із російськими депутатами, у складі одного органу, вони легітимують незаконні, проти усіх норм міжнародного права, російські вибори російських депутатів за участі українських територій і громадян», – каже Друзенко.

Арсенал можливих у випадку з незаконними виборами до Держдуми Росії виборами є доволі обмеженим, Україна має переконати світову спільноту у нелегітимності російських депутатів обраних таким шляхом, зауважує у коментарі Радіо Свобода директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

«Перш за все, нота Міністерству закордонних справ Росії про неправомірність проведення виборів на окупованих територіях. Ми можемо спрямувати ноту до ООН, ОБСЄ і в інші з протестами. Як і робили. І друге – невизнання виборів, заклики до міжнародної спільноти щодо невизнання виборів у Державну думу Росії на окупованих територіях. Власне, більше нічого дипломатія не може зробити.

Більше, ніж ми робили на попередніх «виборах», ми не можемо зробити, тим більше, що зараз Росія «обсипає» своїми паспортами населення окупованих територій. Україна має висловлювати протест, і вона це зробила – про неправомірність, про порушення міжнародного права. Але Росія хоче спиратися на інші норми міжнародного оправа і говорити, що російські громадяни мають право і політичні права на участь у виборах російської влади і ОБСЄ формально нічого не може сказати», – говорить Перепелиця.

15 вересня ватажок підтримуваного Росією угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що для тих жителів Донецької області, які отримали російське громадянство, організовують 825 автобусних і 12 залізничних рейсів у російську Ростовську область для участі у «виборах» до Держдуми.

Раніше повідомлялося, що людей повезуть за складеними на роботі списками, групами на автобусах і електричках до кордону з Росією. Там висаджуватимуть і направлятимуть пішки через шість автомобільних прикордонних переходів, де на них чекатимуть уже російські транспортні засоби.

У Ростовській області Росії створені спеціальні 16 дільниць, на яких немає списків виборців – за пред’явленням російського паспорта зможе голосувати будь-який житель окупованих бойовиками територій Донбасу.

Підготовка до «виборів» до російської Держдуми на окупованій частині Донбасу почалася ще навесні 2021 року. Російські паспорти за спрощеною процедурою отримали 630 тисяч жителів цих територій, порахували в Раді національної безпеки і оборони України. Всього в ОРДЛО живуть 2 мільйони осіб – це дані Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Крим: як проходить перший день виборів до Держдуми Росії (фотогалерея)