Українці, які живуть за кордоном, «засуджують європейські та західні санкції проти півострова й закликають визнати його російським», повідомила підконтрольна Росії кримська влада після приїзду на півострів групи людей, яких називають представниками «української діаспори». Хто насправді приїхав до Криму, з'ясували Крим.Реалії.
Про приїзд до Криму представників «української діаспори» з дев'яти країн повідомили російські ЗМІ. За інформацією голови підконтрольної російській владі кримської організації «Українська громада Криму» Анастасії Гридчиної, на півострів приїжджали українці з Польщі, Казахстану, Молдови, Білорусі, Німеччини, Киргизстану, Грузії, Болгарії, Естонії, а також з непідконтрольних Києву територій Донбасу. Прізвищ усіх учасників «діаспори» організатори не назвали. Однак люди, які увійшли до публічного переліку, як з'ясували Крим.Реалії, або мають стосунок до російських організацій, або є прихильниками проросійських поглядів, які поділяють не всі представники українських діаспор за кордоном.
«Закликаємо визнати возз'єднання Криму з Росією»
Як повідомляють кримські ЗМІ, представники «української діаспори» поклали квіти до пам'ятника Богдану Хмельницькому в Сімферополі та взяли участь у засіданні «круглого столу» «Співпраця українців Криму зі співвітчизниками за кордоном».
Завдання «круглого столу» полягає в тому, щоб донести до розсудливої частини українського суспільства корисність відновлення співпраці з Росією та КримомОрганізатори «круглого столу»
«Завдання «круглого столу» полягає в тому, щоб донести до розсудливої частини українського суспільства корисність відновлення співпраці з Росією та Кримом у колишніх обсягах», ‒ повідомляють організатори.
Учасники заходу закликали міжнародне товариство визнати півострів російським.
«Будучи частиною українського народу, закликаємо міжнародне товариство визнати возз'єднання Криму з Росією таким, що відповідає нормам міжнародного права, засудити політику економічної, торгової та фінансової блокади Криму і Севастополя, а також зняти запроваджені проти них, їх населення, зокрема й проти українців, політичні та економічні санкції, які порушують основоположні права людини ‒ серед іншого й право на розвиток, право на свободу пересування», ‒ йдеться у резолюції, ухваленій на засіданні «круглого столу».
Представники «української діаспори» також ініціювали в Криму створення «міжнародного» союзу громадських організацій «Росія-Україна».
«Не будемо чекати дозволу, щоб приїхати до Криму»
Хто увійшов до складу представників «української діаспори», які приїхали до Криму, точно не відомо. Організатори назвали тільки кілька прізвищ. Серед них ‒ Михайло Кушаков ‒ «міністр освіти та науки» угруповання «ДНР», Віктор Скрипниченко ‒ член республіканського слов'янського руху «Лад» із Казахстану, Леонід Мухін ‒ керівник латвійської поштової та кур'єрської компанії Pasta un Kurjeru Serviss, Андрій Романчук ‒ голова «російського культурно-просвітницького товариства» Польщі та Владислав Резніченко, представлений як «громадський активіст з Естонії». Усі ці люди або представляють російські організації, або публічно висловлюють проросійські погляди.
Віктор Скрипниченко, окрім руху «Лад» очолює об'єднання «Козаче земляцтво імені Єрмака Тимофійовича», яке є частиною «Сибірського козачого війська». У відкритих джерелах Віктора Скрипниченка називають «наказним отаманом» та «підосавулом».
Леонід Мухін у Латвії очолює Об'єднання українських товариств. Він публічно виступав проти Євромайдану і підтримує проросійські сили на Донбасі. У минулому Леонід Мухін співпрацював з «Радою громадських організацій Латвії» ‒ організацією, що виступає за об'єднання російських і російськомовних громадських організацій у цій країні та «звільнення її від фашизму».
Голова «Російського культурно-просвітницького товариства» Польщі Андрій Романчук не вперше приїжджає до Криму після його російської анексії. У березні 2014 року він був одним з іноземних «спостерігачів» кримського «референдуму» і запевняв, що «референдум» на півострові «повністю відповідав міжнародній правовій практиці».
У 2015 році Андрій Романчук опинився в центрі скандалу, коли привіз до Криму групу польських старшокласників, які спочатку вирушили на екскурсію до Санкт-Петербурга. Після цього Андрій Романчук неодноразово приїжджав на півострів як «представник української діаспори Польщі».
Представники «української діаспори» в Сімферополі, 14 жовтня 2019 року
Активіст Владислав Резніченко відомий тим, що в 2011 і 2012 роках відкрив в естонському місті Тапа недільну школу з вивчення української мови та культури дітьми з української діаспори, а потім Український культурний центр. Але в останні роки демонструє проросійські погляди. Під час нинішнього візиту до Криму він зізнався російським ЗМІ, що приїхав без дозволу української влади.
«Мене політика хвилює найменше. Я патріот України як країни, але не патріот уряду України, а це різні речі. З огляду на певні проблеми з оформленням віз для кримчан, можна починати з того, що ми не будемо чекати дозволу від українського уряду, щоб приїхати до Криму і познайомитися зі співвітчизниками», ‒ сказав Владислав Резніченко в Сімферополі.
Про те, як з'явилася на півострові підконтрольна місцевій владі «Українська громада Криму», Крим.Реалії писали раніше у статті «Ретранслятори пропаганди»: чим займається російська «Українська громада Криму». На минулих вересневих російських виборах до місцевих рад Криму керівник цієї організації Анастасія Гридчина балотувалася в депутати кримського парламенту за списком «Единой России». Але до парламенту не пройшла.
Хто замовляв скасування санкцій
Три дні перебування в Криму представників «української діаспори» коштували кримському бюджету 713 тисяч рублів. Витрати, пов'язані із зустріччю іноземців у Криму, оплатили в Постійному представництві Криму при президенті Росії, повідомляється на російському порталі держзакупівель.
Відповідно до кошторису, гостей забезпечили авіаквитками, трансфертом у Криму та місцями в готелі «Москва» в Сімферополі. Іноземців розміщували в стандартних одномісних номерах з триразовим харчуванням, йдеться в тендерній документації.
При цьому організатори вимагали від виконавців забезпечити конфіденційність інформації про список учасників та їхні персональні дані, а також програму заходу. Всі пункти програми заходу погодив віцепрем'єр Криму Георгій Мурадов.
Георгій Мурадов, архівне фото
Наразі він у відставці через оновлення органів влади після російських виборів у Криму, законність яких Україна та низка країн світу не визнають. Зв'язатися з Мурадовим через приймальню на момент підготовки матеріалу не вдалося.
У документі за підписом Георгія Мурадова сказано, що зустріч представників «української діаспори за кордоном» є частиною заходів «стратегічного розвитку Криму».
У документі також зазначено, що метою заходу є «підготовка публічних заяв і звернень до міжнародних інстанцій та громадськості про неприпустимість застосування санкцій проти Криму».
Таким чином, резолюція представників «української діаспори за кордоном» із закликом скасувати санкції проти півострова могла бути результатом виконання цієї програми кримської влади.
Довідка: У Міністерстві закордонних справ України неодноразово наголошували, що поїздки закордонних політиків, представників різних організацій до Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство застерігає іноземних громадян і осіб без громадянства від поїздок до Криму.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».