Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу заявив, що у разі удару по Криму буде удар по «центрах ухвалення рішень». Очільник російського військового відомства вважає, що Крим перебуває поза зоною бойових дій, і удари по військових об'єктах на його території зроблять США та Велику Британію учасниками конфлікту, і в цьому випадку – тільки не намагайтеся шукати логіку – Росія негайно «завдасть удару по центрах ухвалення рішень» на українській території.
У цій заяві, на мою думку, чудово все. Росія і без будь-яких ультиматумів та ударів по території Криму завдає ударів по «центрах ухвалення рішень» і, схоже, пишається цим. Історія з ударом по штаб-квартирі Головного управління розвідки Міністерства оборони України протягом кількох тижнів була чи не найголовнішою темою російських пропагандистів.
Незрозуміло, чому саме удари по Криму мають призвести до таких рішень, а удари по інших окупованих російських територіях – ні, адже з погляду російського конституційного права Крим нічим не відрізняється від Луганської області. Незрозуміло, чому Сергій Шойгу говорить про небезпеку ударів ракет поза зоною проведення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають війну проти України – ред.). Що таке загалом ця зона? Якщо «операцію» розпочали для «допомоги» вигаданим у Кремлі «народним республікам», то чому намагалися захопити Київ і Чернігів, чому ухвалили рішення про анексію Херсонської та Запорізької областей? Чому Херсонська область раптом стала «зоною спецоперації», а Крим – ні?
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу
І незрозуміло, чому рішення Кремля про «залучення» США має призвести до ударів по українській території. Якщо Шойгу вважає, що з Росією воюють Сполучені Штати – то, за логікою, і удар потрібно завдавати не по українських, а по американських «центрах ухвалення рішень». А якщо заради перемоги над США та Великою Британією треба бити по Україні, то, гадаю, це навряд чи свідчить про розуміння російським міністром причинно-наслідкових зв'язків.
Володимиру Путіну та Сергію Шойгу, впевнений, не хочеться втрачати Крим як територію політичного міфу та як плацдарм для подальших дій Росії
Але я не поспішав би дорікати міністру оборони Росії в алогічності. Сергій Шойгу, думаю, перш за все, відштовхується від страху. Він боїться, що внаслідок дій української армії Росія може втратити контроль над Кримом і втратити його як плацдарм для нападу на Україну та дестабілізацію ситуації в Чорному морі. Навіть удари по Криму ракетами HIMARS та Storm Shadow можуть значно зменшити шанси Росії на оборону своїх позицій на півдні України і змусити відмовитися від надій на окупацію нових українських регіонів.
Президент Росії Володимир Путін (п) і російський міністр оборони Сергій Шойгу (л)
Володимиру Путіну та Сергію Шойгу, впевнений, не хочеться втрачати Крим як територію політичного міфу та як плацдарм для подальших дій Росії, які у світі вже називають злочинними. Звідси, мабуть, і такі алогічні погрози російського міністра.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.