Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Популярного бразильського президента Лулу да Сілву, котрий намагається сформулювати свої пропозиції щодо припинення війни в Україні, критикують і в Сполучених Штатах, і в Європейському Союзі, і у власній країні.
У Білому домі звинуватили президента Бразилії у повторенні російської та китайської пропаганди після того, як бразильський лідер висловив думку, що США і ЄС мають почати говорити про мир в Україні та заявив, що Вашингтон заохочує війну.
У Білому домі звинуватили президента Бразилії у повторенні російської та китайської пропаганди
Представник Єврокомісії із зовнішньополітичних зв'язків Петер Стано нагадав, що «Росія порушила статут ООН, це визнала і Бразилія, яка разом із більш ніж 140 країнами засудила її агресію щодо України в ООН, закликала зупинити її та відвести війська за межі міжнародно визнаних кордонів України».
Колумністка популярного бразильського видання Globo Міріам Лейтан стверджує, що Лула зробив серйозну помилку, коли «зрівняв дві країни, Росію та Україну як такі, що мають рівну відповідальність, але тільки одна – країна вторгнення, а інша – жертва». «Президент заявив на початку місяця, що президент Росії Володимир Путін не може втримати нові окуповані території, але водночас українці не можуть повернути все, говорячи, насамперед, про Крим… Бразилія порушила основний принцип власної зовнішньої політики, що полягає у захисті територіальної цілісності країн», – зазначає журналістка.
Валерій Герасимов, Володимир Путін і Сергій Шойгу (зліва направо)
І це, гадаю, суть підходу бразильського президента до того, що відбувається. Лула, як і багато світових лідерів, хотів би завершити цю війну. Але як її можна завершити, якщо погодитися з правом Росії привласнювати території інших країн та руйнувати міжнародне право? Чи можна буде стверджувати, що нова війна – аж ніяк не лише між Росією та Україною – незабаром не почнеться знову, якщо Росія справді збереже контроль над Кримом чи будь-яким іншим анексованим українським регіоном?
Мы уже убедились, что от деклараций о «сакральности» до реальной аннексии и войны – не такая уж большая дистанция
Китай, у столиці якого президент Бразилії вперше зробив свої заяви про необхідність формування групи світових лідерів, які зможуть покласти край війні, може мати інші уявлення про міжнародне право. Адже Пекін не лише прагне отримати контроль над островом Тайвань. КНР має територіальні претензії до Індії, які в Пекіні, схоже, ніколи особливо не приховували.
Тож якщо уявити, що Росії вдасться відстояти своє право на анексію чужих територій, це, ймовірно, лише допоможе Китаю в майбутньому. Ми вже переконалися, що від декларацій про «сакральність» та історичне право до реальної анексії та війни – не така вже велика дистанція.
Сі Цзіньпін (ліворуч) та Володимир Путін. Москва, 21 березня 2023 року
Але це, певен, явно не те, в чому має бути зацікавлений президент Бразилії. Ось чому, думаю, він робить помилку, коли намагається домогтися миру шляхом умиротворення агресора. Такі помилки завжди призводять до глобалізації конфлікту та встановлення абсолютно нового «світового порядку». Того самого порядку, про який нещодавно говорив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який відвідав Бразилію і зустрівся з президентом Лулою – торжества сили, нестримної демагогії та пропаганди, презирства до міжнародного права і прав людини. Саме такого «нового світового порядку», схоже, домагається Росія Володимира Путіна. І саме такому «новому порядку» світові лідери, певен, мають протистояти.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.