Новий рік – одне з головних і найулюбленіших свят в Україні. Скрізь, і на Сході – в окупованих Донецьку і Луганську, і на Заході – у Львові, на півдні – Одесі і в окупованому Криму, і в столиці. Журналісти «Донбас.Реалії» проїхали всією країною й дізналися в українців – чого вони чекають у новому 2019 році й чого бажають одне одному, опинившись по різні боки ліній розмежування і адміністративних кордонів.
Україна, Донбас, окупований Донецьк. За кілька днів до Нового року донеччани згадують рік, що минає. Більшість людей кажуть – рік був важким, але життя «потихеньку йде».
«Запам’яталося те, що, принаймні, нас не обстрілювали. Принаймні, наш район», – розповідає жителька Донецька.
Інший донеччанин додає – вже звикли до труднощів. І наступного року нічого доброго, каже, не буде.
Незважаючи на сумні спогади про 2018 рік, в Донецьку від 2019-го чекають змін на краще.
«Від майбутнього? Надія вмирає останньою і ми чекаємо, що все налагодиться. Того, чого в цей момент усі бажають – миру», – каже жителька Донецька.
«Ну, напевно, закінчення ось цієї ось усієї війни. Щоб усе було взагалі відмінно», – додає донеччанин.
Донеччани передають вітання землякам із Донбасу – бажають мирного неба, здоров’я і бути коханими
Люди, яких «Донбас.Реалії» опитали на вулиці, в більшості своїй розповідали, що втомилися від війни і «хочуть, щоб усе налагодилося». А ще донеччани передають вітання землякам із Донбасу – бажають мирного неба, здоров’я і бути коханими. Інші кажуть – не відокремлюють жителів підконтрольної українській владі території і так само бажають життєвих успіхів і щастя. Подекуди люди на вулицях Донецька все ж кажуть й про політику й бажають «поменше дивитися телевізор».
«У кожного з того боку родичі. Нехай менше дивляться телевізор, нехай більше спілкуються з родичами. Нехай дивляться не зведення військові, а дзвонять мамі-татові, братові-сестрі в Донецьк. Усього найкращого бажаю – не можу бажати поганого», – каже жителька Донецька.
Луганськ
У сусідньому окупованому Луганську – схожі настрої.
– Сподіваємося на краще. Що все ж таки про нас не забудуть. Я сама жила в Одесі, в Житомирі. Так що я теж українка.
– Рік, що минає? Ну, взагалі-то, позитивного нічого. Очікую, що, зрештою, вирішиться наша доля.
– Щоб усі не хворіли, всі були здорові і щасливі. Щоб настав мир. Була у нас робота.
Львів
На іншому кінці країни, в мирному Львові, теж говорять про війну. Львів’яни передають жителям Донбасу повідомлення – про них пам’ятають.
– Війна на сході – то й тільки турбує дуже. В нас народ дуже добрий, нормальний такий, дружній. І один за одного все ж таки, знаєте, піклується. І тому я хочу, щоб усе ж таки всім було дуже гарно. В нашій країні щоб гарно жилось.
– Я хочу, щоб вони точно знали, що про них в Україні пам’ятають, і ми сподіваємося, що все ж таки нам вдасться повернути ці території і жити всім єдиною країною.
– Рік 2018 був, можна сказати, роком боротьби, йде війна. Ми маємо бути всі згуртовані. Мобілізовані внутрішньо, психологічно. Не те, що «шалтай-болтай», значить, скачуть, танцюють. Не до того зараз. Хлопці там мерзнуть, гинуть, раняться на фронті, а ми тут дурня валяємо.
Одеса
В Одесі 2018-й згадують із властивим цьому місту почуттям гумору. Зокрема, житель Одеси розповів журналістам «Донбас.Реалії» про те, що 2018 року почав працювати в підземному переході. І що наступного року він не планує продовжувати там працювати. Але не дивлячись на сміх, у одеситів знайшлися слова і для жителів Донбасу.
«Терпіння і надії на краще. У мене дуже багато звідти знайомих як би і те, що я чув від них ось як би погляд з боку мирних людей, мирного населення, не хотілося б взагалі, щоб десь таке відбувалося», – каже жителька Одеси.
Крім того, одесити бажають жителям Донбасу не втрачати силу духу, зберігати почуття гумору – щоб легше пережити складні ситуації, і, звичайно миру. У 2019, кажуть, – чекають на позитивні зміни і закінчення війни.
«Ой, миру. Миру. Щоб діти наші не гинули, щоб всі повернулися додому. І мами не плакали, а діти були щасливі. Звичайно, щоб швидше закінчувалася вся ця війна, плутанина, щоб вони все додому повернулися здоровими», – каже одеситка.
Сімферополь
В анексованому Роcією Криму перш за все, бажають один одному любити рідних і близьких, навідувати стареньких батьків і підтримувати один одного. Жителі кримської столиці бажають також «відчувати життя, бо воно коротке».
На питання, як пройшов їхній рік, кримчани, перш за все говорили про свої особисті здобутки і настрої. Але все ж виказували надії, що у 2019 «війна з Україною закінчиться».
«Чекаю? Та ж сама буде корупція. Вони поміняються місцями. Всі прекрасно знають, хто у нас сидить у депутатах, на чолі з Аксеновим, який бив себе в груди і кричав: «Все, ми з матінкою-Росією! Так ми тепер по-іншому у житимемо!» Брехня, товариш Аксенов!», – обурюється місцевий житель.
Київ
В українській столиці перехожі на вулицях пропонують рецепт змін 2019 року – «щоб щось змінилося, треба піднятися з дивану, вийти, закатати рукава і братися до роботи». В Києві також не забувають про тих, хто живе на сході України.
«Насправді, це дуже складно відчути все, що відчувають ці люди, тому, насправді, дуже складно щось побажати. Одна справа, що ми відчуваємо тут в Києві, п’ючи каву, інша справа – коли ти живеш на сході. Тому так. Цим людям бажаю сил, терпіння і все одно все змінюється і рано чи пізно, я сподіваюсь, рано, там все стабілізується і покращиться», – каже житель Києва.
Згадують не тільки жителів Донбасу, але й тих українців, які живуть за кордоном.