«Варварська реконструкція»: хто винен у руйнуванні Ханського палацу?

Депутат Державної думи Росії від Криму Руслан Бальбек звинуватив Україну в проблемах, що виникли під час реставрації Ханського палацу. Він наголосив, що «дилетантські археологічні дослідження реставраційних робіт Ханського палацу, проведені в українські часи, привели до можливого підтоплення палацового комплексу».

За інформацією Руслана Бальбека, перший етап протиаварійних та реставраційних робіт підрядник завершив, а другий перебуває на стадії розробки документації. За оцінками фахівців, повна реставрація всіх 16 будівель Ханського палацу в Бахчисараї потребуватиме 1,6 мільярда рублів. На першочергові протиаварійні роботи виділили 148 мільйонів рублів.

Але кримські активісти стверджують, що саме російська реставрація спричинила сумний стан історичної пам'ятки.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков вважає, що Руслан Бальбек не просто так намагається перекласти відповідальність за дії російських реставраторів на Україну.

– Він увесь цей час прикривав вандалізм, що там відбувався. Україна володіла Ханським палацом трохи більше 20 років, а проблеми його дуже тривалі. 250 років він належав Росії, яка навмисно його знищувала, а винна все одно Україна. Не було ці 20 років стільки грошей, скільки зараз надійшло туди, але те, що вони зробили, навіть не підлягає відновленню. Ми попереджали, що там дуже багато дренажних систем, які треба досліджувати, перш ніж зводити потужні бетонні конструкції ‒ фундаменти навісу над головним корпусом. Тепер, напевно ‒ я поки цього не знаю ‒ почалося підтоплення, так що вони шукають виправдання. Якщо вони все роблять правильно, то чому саме зараз розбирають навіс, який, як ми попереджали, в такому вигляді не витримає снігового навантаження? У Бахчисараї воно буває серйозним.

Едем Дудаков нагадує, що під час російської реставрації Ханського палацу був порушений базовий принцип автентичності ‒ зокрема у випадку з черепицею на головному корпусі, яку замінили на сучасну.

‒ Люди часто плутають реставрацію з реконструкцією. Там зробили реконструкцію, а філософія реставрації говорить про те, що потрібно максимально зберегти технологію та матеріали стародавніх майстрів. Це не відновлення функціональності, це відновлення історії. Потрібно запрошувати майстрів, які працюють в аналогічному архітектурному середовищі, а не тих із Петербурга, з Москви, які ніколи цим не займалися. Ось це головна трагедія Ханського палацу.

Читайте також: Руйнування історії: чим небезпечна «реконструкція» Ханського палацу​

Екс-керівник Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова згадує, що її співробітники до 2014 року досліджували фундамент палацу якраз на предмет підземних вод.

‒ Із підтопленнями потрібно розбиратися. Ми свого часу провели там невеликі археологічні дослідження. Вода в Ханський палац надходила з джерел, під ним складна, невивчена система водопостачання, яку не прочищали. До того ж, початковий фундамент палацу опинився під шаром ґрунту ‒ необхідно опускати його, й тоді ми уникнемо проблеми вогкості та підтоплення. Основна біда, звісно, ‒ тріщини на адміністративному корпусі між ним і мечеттю. Тобто неграмотні та непрофесійні роботи у Ханській мечеті привели до таких наслідків. Цей комплекс взаємопов'язаний, і порушення навіть ваги в результаті зведення бетонного сейсмопояса може привести до катастрофічних наслідків для всього ансамблю. Я вважаю, що ці тріщини пов'язані з тим, що не було попередніх реставраційних розрахунків, досліджень.

Журналіст Центру журналістських розслідувань Євген Лешан розмірковує, чому російська влада Криму саме зараз змінила головного підрядника робіт у Ханському палаці.

– Московська «АТТА Груп» пішла насамперед через скандал із тим погромом, який вони вчинили: всі ці перебудови, знищення черепиці, балок тощо. Для когось це біль, втрата свого надбання, а для когось ‒ привід перехопити вигідний контракт. ТОВ «Меандр» із Санкт-Петербурга просто скористалося можливістю, своєю близькістю до центральної влади та вагою на реставраційному ринку Росії. Вони існують з 2007 року, але серйозної ролі весь цей час не відігравали. Серйозно піднялися тільки 2013 року ‒ після того, як 2012-го міністром культури став Володимир Мединський. Його слід так чи інакше простежується в їх роботі, особливо в Севастополі, де «Меандр» реставрував кінотеатр «Україна». Вони почали роботи до того, як виграли тендер, а Мединський надавав їм протекцію в цьому питанні. Крим ‒ сіра зона, де навіть окупаційні закони діють вкрай умовно.

Євген Лешан зазначає, що до ТОВ «Меандр» у Росії є безліч професійних претензій, а в Криму вони взяли на себе багато об'єктів.

– Вони працюють у Новодівичому монастирі, у Виборзькому замку та на низці інших об'єктів. У замку вони знищили історичні металеві сходи й збудували бетонний моноліт ‒ ще добре, що гіпсокартоном усе не обшили. В особняку Шоріна в Гороховці їх субпідрядники фактично знищили історичну та культурну цінність об'єкта. У них така кількість замовлень, що вони самі не встигають і наймають субпідрядників із низькою якістю робіт. На Ханський палац для ТОВ «Меандр» виділено приблизно 300 мільйонів рублів, і це великий шматок їхнього загального портфеля. На Воронцовському палаці в Алупці вони зароблять 360 мільйонів рублів. Там теж цікава схема «першочергових протиаварійних робіт». Це такий евфемізм, коли не можуть почати реставраційні роботи. До того ж, «Меандр» займається багатостраждальними Мітридатськими сходами в Керчі.

(Текст підготував Владислав Ленцев)